Політика страху та зовнішній вплив: три найсвіжіші маніпуляції Віктора Орбана перед виборами

Менш ніж за три місяці до парламентських виборів Віктор Орбан та його партія Fidesz розгорнули активну кампанію з мобілізації своїх виборців. Адже кінець минулого року для політичної сили угорського прем’єра відзначився тим, що конкуренція з опозиційною партією Tisza за даними соцопитувань залишає правлячій партії бажати кращого, компанії Meta і Google вирішили припинити таргетовану політичну рекламу в Європейському Союзі (в тому числі й Fidesz, яка минулоріч стала найбільшим рекламодавцем Google у ЄС), розбудова цифрового «Клубу воїнів» (Harcosok Klubja) не знайшла одностайності навіть серед політиків партії, а тема проникнення до Угорщини «української мафії» під маскою євроінтеграції відверто не спрацювала.

Зважаючи на це, у Fidesz вирішили зосередитись на маніпуляції страхами виборців, здатних активізувати електорат. Передвиборча риторика правлячої партії зосередилась на трьох ключових тригерах страху: війна, економічна нестабільність та культурна загроза (міграція, втрата національної ідентичності). Кожен із цих страхів підкріплюється конкретним «ворогом»: Брюссель з його нав’язаними рішеннями, опозиція як маріонетки іноземних сил та абстрактний «ліберальний світовий порядок».

І попри зміну риторики уряду Віктора Орбана щодо українців, яка сталась за підсумками з’їзду партії Fidesz на початку січня, помітно, що угорські політики та й власне прем’єр-міністр не полишають спроб використати Україну як одну із загроз для угорських виборців.

Така стратегія не випадкова – вона підлаштована під основні тривоги угорського виборця: втягування у війну, втрату соціальних виплат, міграційну кризу та зовнішній вплив на Угорщину. При чому ці страхи створені та культивовані власне правлячою партією протягом багатьох років та передвиборчих кампаній. Приклад наслідків такої політики — результати опитування Median, за якими 83% угорців вважають, що існує ймовірність іноземного втручання у вибори цього року. Або опитування Pew Research Center, відповідно до якого  відразу за Росією на другому місці у списку загроз опинилася Україна з показником 27%.

І попри те, що більшість угорців (53%) вважають найбільш вірогідним вплив на парламентські вибори з боку Москви, партія Орбана працює над тим, аби збільшити відсоток тих, хто вбачатиме такий потенційний вплив з боку України. Наразі за результатами опитування таких тільки 25%.

Cвіжі приклади маніпуляційних зусиль з охопленням всіх тригерних для угорського виборця факторів трапився якраз днями, тому далі розберемо три основні інформаційні приводи.

«Втручання України в угорські вибори»

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 24 січня заявив, що Україна «перейшла в наступ», відкрито втручається у парламентські вибори в його країні та погрожує Будапешту. Це сталося після того, як глава МЗС України Андрій Сибіга порівняв угорського прем’єра з посіпакою Гітлера.

«Українці перейшли в наступ. Вони погрожують і відкрито втручаються у вибори в Угорщині. Їхня мета – забезпечити собі фінансування і якомога швидше увійти до Європейського Союзу», – написав Орбан у соцмережі X.

Суперечка розпочалася після того, як 23 січня Орбан заявив, що в Угорщині в наступні 100 років «не буде такого парламенту, який би проголосував за вступ України у ЄС». Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відповів, що плани угорського прем’єра приречені на провал, оскільки «господар Орбана у Москві не протягне ще 100 років». Він порівняв Орбана з Міклошем Горті – регентом Угорщини, який був союзником нацистської Німеччини під час Другої світової війни, та звинуватив його у блокаді поновлення миру в Європі.

Глава МЗС Угорщини Пийтер Сіярто одразу звинуватив українського міністра у втручанні в угорські вибори та «участі українського уряду в угорських виборах під назвою «Тиса», провівши таким чином паралель між опозиційною партією Пийтера Мадяра та Україною.

Читай також 👇
Чому Угорщина не змінить позицію щодо України до квітня 2026 року — пояснює угорський експерт Андраш Рац

«Євросоюз готує Угорщину до ядерного конфлікту»

Інший страх, який культивується в угорському суспільстві — страх пред загрозою бути втягнутим у війну та протиставлення цьому «мирних зусиль» Віктора Орбана. Так, після публікації у січні цього року Європейською народною партією на її сторінці позиції щодо дій у випадку надзвичайних ситуацій,  держсекретар Угорщини з публічної дипломатії Золтан Ковач звинуватив інституції ЄС у розпалюванні паніки. Він заявив, що питання, які раніше обговорювалися лише під час навчань з ліквідації надзвичайних ситуацій, тепер нав’язуються громадськості найбільшою центристською політичною групою Європарламенту.

Опубліковані матеріали містять цілком базові поради: пояснення сигналів тривоги, визначення найближчих укриттів, перелік базового набору для виживання на 72 години, наголос на необхідності запасів таблеток йоду, опис заходів першої допомоги, процедури евакуації цивільних та рекомендації щодо протидії дезінформації.

Подібні матеріали неодноразово поширювалися інституціями ЄС як частина навчань з цивільного захисту. Ще у березні 2025 року Європейська комісія оприлюднила Стратегію Союзу готовності, яка рекомендує громадянам ЄС мати 72-годинний набір виживання та включати уроки готовності до шкільних програм. І вже тоді угорський міністр закордонних справ  заявив про стурбованість Угорщини такими рекомендаціями.

Ключовим є те, що заходи стосуються не лише ядерного конфлікту, а й аварій на АЕС – актуальна загроза для Угорщини з огляду на наявність російських ядерних потужностей та історичну спадщину Чорнобильської катастрофи. Однак угорський уряд фактично уникає інформування про загрози, попри активне ядерне залякування Росії під час війни в Україні.

«Угорські гроші на підтримку війни в Україні»

Третій приклад маніпуляції не тему «угорських грошей» для України трапився після засідання Європейської ради 22 січня. Тоді Віктор Орбан заявив, що існує документ, про який він «не уповноважений говорити», і в ньому йдеться про 800 мільярдів євро для України. В цьому документі, який нібито є вимогою України, представлені плани отримання Україною цих коштів, і навіть йдеться про ще 700 мільярдів євро. Також, за його словами, «згідно з документом» Україна має вступити до ЄС до 2027 року. В свою чергу ЄС намагається пом’якшити ці вимоги української сторони, але «вони все це прийняли».

Свою заяву з полів саміту Віктор Орбан продублював на зустрічі з прихильниками у Капошварі 24 січня. Він заявив, що Єврокомісія хоче залучити 800 млрд доларів, які потім будуть інвестовані в Україну і це за виключенням військових витрат. На військову допомогу, за його словами, можуть піти ще 700 млрд доларів.

В угорському уряді навіть превентивно відреагували на такий «напівтаємний» план — на другому засіданні 2026 року міністр канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гуляш анонсував запуск «національної петиції» на тему України та «воєнних планів» Брюсселю. Така петиція — продовження інструменту національних консультацій, про який ми розповідали детальніше у одному з дайджестів.

Водночас видання Politico проаналізувало документ, на який посилався угорський прем’єр та який Єврокомісія надіслала лідерам ЄС напередодні їхнього саміту. За його змістом йдеться про те, що Сполучені Штати та ЄС хочуть акумулювати 800 млрд доларів державних та приватних ресурсів для відбудови України після війни. 18-сторінковий документ окреслює 10-річний план гарантування відбудови України та прискореного членства в ЄС. Згідно з документом, ЄС, Сполучені Штати та міжнародні фінансові установи, включаючи Міжнародний валютний фонд і Світовий банк, протягом наступних десяти років нададуть 500 мільярдів доларів державного та приватного капіталу для відбудови України.

ЄС же надасть Україні додаткові 100 млрд євро бюджетної підтримки та інвестиційних гарантій у рамках свого наступного семирічного бюджету, що починається з 2028 року.

Infopost.Media
Титульне фото: John Thys / AFP