ПМР, Гагаузія та російська «Матрьошка»: що може вплинути на євроінтеграцію Молдови

Цей рік для громадян Республіки Молдова стане визначальним у виборі курсу країни, адже 28 вересня 2025 року в країні відбудуться парламентські вибори. І Росія прагне скористатись шансом створити в Молдові максимально нестабільне середовище, щоб привести до влади потрібних їй політиків. А як наслідок — максимально дотиснути розворот Молдови з євроінтеграційного курсу та приєднання її до проросійського табору за прикладом Грузії.

В контексті повідомлень про те, що Молдова, яка розпочала перемовини про вступ до ЄС одночасно з Україною і вже готова відкрити кластер 1 «Засадничі питання» («Основи»), може зробити це раніше через блокування Угорщиною зусиль України, для Росії це питання часу.

Методи досягнення мети класичні: мобілізація проросійських політиків у Молдові, використання болючих місць, якими у Молдові є Придністров’я та Гагаузія і створення сприятливого для посилення свого впливу інформаційного середовища.

Інформаційна буря перед виборами

Крім власне політичної боротьби між проєвропейською партією влади PAS («Дія і солідарність»), лідерами якої залишаються чинна президентка Мая Санду та прем’єр Молдови Дорін Речан, та опозиційними соціалістами, комуністами й партійними чи позапартійними сателітами забороненої партії «Шор», вплив на ситуацію в країні має низка чинників. Це і стан економічного зламу, коли Молдова вже пережила енергетичну кризу, високу інфляцію 2022-2023 років, але досі має доволі низький рівень купівельної спроможності населення, і еміграційний тиск навіть на середній клас, і напруга через війну у сусідній країні. До всього жителі Молдови досі мають низький рівень довіри до судової системи, навіть після реформ, що б’є по рейтингу влади.

Та є кілька чинників, які фактично з моменту отримання Молдовою незалежності мають роль бомби уповільненої дії і від спроможності проєвропейських сил залежить те, спрацює вона чи її вдасться знешкодити.

▪️ невизнане Придністров’я та присутність російських військових

Президентка Молдови Мая Санду неодноразово заявляла, що присутність російських військових у Придністров’ї є серйозним порушенням нейтрального статусу Молдови. Попри застарілість та обмеженість потенціалу це військове формування залишається можливою загрозою для дестабілізації ситуації в країні. Позиція президентки — російська армія перебуває на території Молдови незаконно, а присутність російських військових створює ризики дестабілізації, особливо в умовах війни в Україні.

З російського боку, в свою чергу, лунали заяви про організацію Україною «провокацій», метою яких може бути напад на самопроголошену Придністровську Молдовську Республіку (ПМР). І попри те, що «миротворчий» контингент на території Придністров’я вже давно з російської кадрової армії перетворився на підрозділ з місцевих найманців, постійною залишається загроза захисту Росією «своїх» військ.

Саме ж Придністров’я залишається під тотальним впливом Росії через прокремлівських політиків, залежність від російських дотацій та «паспортизацію» місцевого населення, які є ознаками утворення російської квазідержави.

Читай також 👇
Окуповане Придністров’я: чи стануть російські війська на заваді вступу Молдови в ЄС

Таким чином ще один із трьох кандидатів на членство в ЄС (після Грузії), в якого частина територій фактично окупована російськими військами, і вступ якого міг би стати прецедентом для інших, став потенційним кандидатом на виліт із євроінтеграційних процесів.

▪️ Гагаузька автономія

Інша автономія, яка утворилась після проголошення курсу на незалежність Молдови та зростання румунського націоналізму — Гагаузія. Тут Росія у 2023 році вже відпрацювала сценарій політичного впливу, коли під час виборів башкана (голови автономії) мешканці Гагаузії обрали аноніма у повному розумінні цього слова. Перемогу на виборах отримала практично не відома нікому кандидатка від однойменної партії олігарха-втікача Ілона Шора – Євгенія Гуцул. Її, до речі, наприкінці березня 2025 року затримали правоохоронці в аеропорту Кишинева через ризик порушення заборони права виїзду за кордон. Гуцул звинувачують у ввезенні  в Молдову з РФ готівки, яка використовувалась для фінансування політичної діяльності партії.

Після свого затримання Гуцул звернулась із закликом до Владіміра Путіна тиснути на владу Молдови, щоб домогтися її звільнення.

Читай також 👇
Москва підриває Гагаузію. Колонка Віталія Портникова

Власне регіон та посада башкана важливі в контексті політичного життя Молдови, адже за молдовським законодавством башкан автоматично входить до складу уряду Республіки Молдова ex officio. Тобто не Кишинів призначає його до уряду, а сам факт обрання башканом автоматично робить його членом уряду. Це приклад інституційного зв’язку автономії з центральною владою: Кишинів визнає політичну вагу регіону, вбудовуючи його лідера у свою виконавчу структуру.

Попри те, що бюджет автономії фінансується переважно з держбюджету Молдови, Росія має роль ключового «віртуального» патрона автономії. РФ надає пряму гуманітарну допомогу, вкладає кошти у російськомовні культурні центри та просуває «русский мир» через релігійні організації.

▪️ масштабна дезінформаційна кампанія

За даними дослідження аналітичної спільноти WatchDog.md, з початку 2025 року Російська Федерація змінила стратегію спонсорування дезінформації через олігархів-утікачів у соцмережах. Олігарх Ілан Шор відмовився від спонсорської реклами через анонімні сторінки. Нова тактика Шора передбачає просування іміджу політиків проросійських політиків, зокрема Ірини Влах (колишньої башкана Гагаузії), яких підтримує олігарх на президентських виборах. Водночас Шор продовжує активно просувати через Facebook телеканал «MD24», запущений у Москві напередодні президентських виборів 2024 року.

Однак крім перманентної підготовки інформаційного середовища в Молдові Росія активно використовує цілеспрямовані атаки на молдовських політичних лідерів, щоб підірвати авторитет центральної влади. Одна із масштабних кампаній отримала назву «Матрьошка».

Російська «Матрьошка» підриває Молдову

Активні прояви скоординованої мережі ботів, яка отримала назву «Матрьошка», виявили у вересні 2023 року, хоча методи, якими користуються спецслужби РФ в цій мережі, оприлюднювались ще у 2018 році. Проте глибше дослідження кампаній мережі з’явилось у червні 2024 року від Генерального секретаріату оборони та національної безпеки Франції (SGDSN) і його агентства з боротьби з дезінформацією Viginum, яке відстежує іноземні спробами маніпулювання інформацією. Тоді зусилля мережі були спрямовані на дискредитацію урядів, державних службовців, ЗМІ та агентств з перевірки фактів у понад 60 країнах, а «головною мішенню» тоді стала Франція.

Розповсюджувані наративи критикували підтримку Францією України, конкретних французьких політичних діячів та проведення Олімпійських ігор у Парижі 2024 року. Кампанія публікувала глибокий фейковий контент, звіти та зображення на онлайн-платформах, головним чином на X (exTwitter), у коментарях до публікацій відомих діячів, на сайтах ЗМІ й організацій, які займаються перевіркою фактів.

У 2024-2025 роках примітна за своїм розмахом кампанія дезінформаційної мережі «Матрьошка» за допомогою відеороликів у соціальних мережах X (exTwitter) та Bluesky обрала своєю ціллю президентку Молдови Маю Санду. За даними «The Insider», її в соцмережах звинувачують у корупції під час попередніх президентських виборів та помсті політичним опонентам (як правило проросійським). При цьому опубліковані відео імітують контент, створений міжнародними медіа-інституціями або університетами.

Наприклад, одне з відео, яке нібито було зроблене французьким агентством Viginum (оцініть іронію дезінформаторів), поширюється в X (exTwitter) із текстом «VIGINUM підготував багаторівневе дослідження феномену пропаганди на користь Маї Санду в TikTok». У ролику стверджується, що на виробництво та розповсюдження дезінформаційних відео на підтримку тодішньої кандидатки на пост президента Молдови витрачався $1 млн щодня.

Інше відео французькою мовою, замасковане під лекцію професора університету у Франції, звинувачує Маю Санду в політичних репресіях щодо колишнього башкана Гагаузії Євгенії Гуцул.

Ще в одному з фейкових відео згадується колишня керівниця Антикорупційної прокуратури Республіки Молдова Вероніка Драгалін (Veronica Dragalin), яка пішла у відставку в лютому цього року. Вона нібито пообіцяла надіслати 300 європейським ЗМІ докази того, що Мая Санду брала хабарі та виграла президентські вибори шляхом шахрайства. Драгалін подала у відставку через законопроект, який передбачає об’єднання Антикорупційної прокуратури з Прокуратурою з боротьби з організованою злочинністю та особливих справ, що вона вважала «загрозою правосуддю». Також Вероніка Драгалін з’являється на фейковій обкладинці журналу La Tribune, який також розповсюджувала мережа «Матрьошка».

Інші тези, які тиражувались дезінформаційною мережею, стосувались нібито приналежності Маї Санду до ЛГБТ-спільноти. Це, за версією дезінформаторів, ставить під загрозу «традиційні цінності» Молдови. Ще фейки стосувались нібито намірів Санду передати митрополію Молдови, підпорядковану Російському патріархату, під владу Румунської православної церкви.

«Їхня [російська, – ред.] стратегія була, є і буде в 2025 році — в проникненні у політичне середовище осіб та організацій, пов’язаних із Російською Федерацією або підконтрольних їй. В тому числі тих, які перебувають під захистом Російської Федерації — з метою взяти під контроль парламент і, неявно, інші державні установи», — сказав голова Служби розвідки та безпеки (SIS) Александру Мустяце (Alexandru Musteață).

За даними ЗМІ, міжурядова конференція Молдова-ЄС щодо відкриття першого кластера переговорів про вступ до ЄС може відбутися вже у вересні 2025. А зважаючи на відсутність видимих ознак посилення переговорних позицій перших двох у трикутнику Україна-ЄС-Угорщина і лояльності угорського прем’єра до розширення ЄС за рахунок України, Молдова має всі шанси зробити стрибок швидше. Якщо, звісно, вистоїть під тиском російської пропаганди.

Infopost.Media
Титульне фото: AI / ChatGPT