Як сусіди України відреагували на 28 пунктів мирної угоди, чому МЗС Молдови викликало російського посла та що Фіцо попросив у НАТО
23 Листопада, 2025
Проросійські провокації в україно-угорських відносинах — від організованого підпалу угорського храму на Закарпатті до санкцій Угорщини проти українських військових. Тим часом всередині країн-союзників України з’являються політичні сили, які ставлять під сумнів підтримку України — чеський фаворит виборів Бабіш погрожує припинити постачання боєприпасів. Також ускладнились угорсько-польські взаємовідносини і Польща відкликала свого посла, а угорські чиновники відкрито заперечують європейський характер війни.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 14 по 20 липня 2025 року.
На Закарпатті провокатори спаплюжили антиугорськими написами та підпалили греко-католицький храм
У четвер вранці в селі Паладь-Комарівці невідомий підпалив двері до сакристії греко-католицького храму та залишив на стінах провокаційні антиугорські написи. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у Facebook оприлюднив нічне фото, яке створювало враження підпалу всього храму, хоча насправді будівля залишилася неушкодженою. Місцева влада швидко прибрала провокативні написи, а правоохоронці знайшли та затримали підозрюваного у скоєному.
Той зізнався, що отримав завдання дестабілізувати прикордонний регіон та створити обурення для подальшого пропагандистського використання ворогами України. Місцеві жителі повідомили, що зловмисник не мав знань про регіон, оскільки більшість етнічних угорців села відвідують реформатську церкву, а не греко-католицький храм, який став об’єктом атаки. Це вказує на планований характер провокації, спрямованої на ескалацію міжетнічної напруженості. Однак угорський уряд використав цей привід для чергової ескалації двосторонніх відносин з Україною та висунення чергових претензій щодо інтеграції країни до ЄС.
Інцидент нагадує попередні випадки в лютому 2018 року, коли коктейлями Молотова та саморобним вибуховим пристроєм пошкодили будівлю Угорського культурного товариства в Ужгороді. Тоді спочатку підозрювали українських націоналістів, але згодом з’ясувалося, що напад організували польські провокатори на замовлення Москви.
Це не єдиний привід, який використала політична команда Віктора Орбана, щоб звинуватити Україну. Угорський уряд заборонив в’їзд на територію Угорщини трьом українським військовим керівникам — начальнику кадрового забезпечення Сухопутних військ України, командувачу Західного оперативного командування та директору Департаменту мобілізації Міністерства оборони України. Таким чином Угорщина відреагувала на загибель на Закарпатті мобілізованого військовослужбовця, який був етнічним угорцем та мав крім українського угорський паспорт.
Радник Орбана заявив, що Європа має захищати себе, а не Україну
Політичний директор угорського прем’єра Орбан Балаж в інтерв’ю CNN заявив, що «Європі не треба захищати себе через Україну, а потрібно зміцнювати власну безпеку». За його словами, обидві сторони конфлікту хочуть продовжувати війну, тому потрібні нейтральні посередники, які чинитимуть тиск на обидві сторони. Орбан Балаж підкреслив, що українці борються за себе, але «це не наша безпека, ми ніколи не просили їх воювати від нашого імені».
Орбан Балаж не погодився з поширеною в Європі думкою, що Україна воює за європейську безпеку, заявивши: «Це не європейська справа, це рішення українців». За його оцінкою, «нереально» боятися нападу Росії на країни НАТО, оскільки альянс «набагато сильніший за Росію».
Щодо вступу України до ЄС, Орбан Балаж категорично заперечив таку можливість, називаючи це «руйнівним для майбутнього Європи». Він підкреслив, що європейці «не мають грошей» на такі витрати через низьку конкурентоспроможність, а прийняття України без завершення війни означатиме «імпорт конфлікту». Політичний директор критикував, що на відміну від довгого процесу інтеграції східноєвропейських країн, для України хочуть зробити «швидке геополітичне рішення», хоча «всі знають, що це не справжнє розширення на основі заслуг».
Словацька поліція поставила під загрозу чеських колег через передчасну заяву про затримання в Дніпрі
Словацька поліція передчасно оприлюднила інформацію про затримання у Дніпрі українця, підозрюваного в «мінуванні» шкіл у Чехії та Словаччині. Цим правоохоронці створили серйозні ризики для чеських правоохоронців, які на той момент ще працювали в Україні. За повідомленням чеської поліції, під час публікації заяви в середу «на місці ще тривала робота», а безпека присутніх там чеських і словацьких поліцейських могла бути під загрозою через близькість до Росії та лінії фронту.
Як повідомляє видання Respekt, між Прагою та Братиславою існувала чітка домовленість про те, що інформація про операцію буде оприлюднена тільки після повернення поліцейської групи додому. Про це попереджав і координатор операції з Євроюсту, прокурор Павел Земан. За оцінкою джерел видання, Росія могла помститися чеським і словацьким поліцейським, націливши на них ракету або дрон.
Інцидент спричинив дипломатичне напруження між союзниками: словацька поліція не лише проігнорувала попередження, а й замовчала про «російський слід» у розслідуванні, про який згодом повідомила чеська служба безпеки. У відповідь міністр внутрішніх справ Словаччини Матуш Шутай Ешток розкритикував чеську сторону за розголошення інформації про можливу причетність Росії, заявивши, що це може зашкодити розслідуванню.
ЦВК Молдови відмовилась реєструвати проросійський блок «Перемога» на парламентські вибори
Центральна виборча комісія Молдови 19 липня відхилила заявку на реєстрацію виборчого блоку «Перемога» для участі в парламентських виборах 28 вересня. Таке рішення обґрунтували зв’язками членів блоку з утікачем-олігархом Іланом Шором, засудженим у Молдові на 15 років в’язниці та який брав участь у створенні блоку. Проведення з’їзду політичного блоку в Москві «викликало обґрунтовані підозри» в незаконному фінансуванні іноземними структурами, що суперечить національному законодавству Молдови.
До складу блоку входять чотири партії, пов’язані з Шором: «Відродження», «Шанс», «Сила альтернативи та спасіння Молдови» і «Перемога». Всі вони вже беруть участь у судових розглядах про розпуск або обмеження діяльності, а закон забороняє створювати нову політичну силу на базі партії, визнаної неконституційною. На з’їзді блоку 6 липня в Москві Шор заявив, що «єдине спасіння» для Молдови — це «союз» з Росією, а першим номером у списку стане башкан Гагаузії Євгенія Гуцул, якій загрожує до 9 років в’язниці.
В соцмережах поширили фейк щодо промови посла України в Польщі про Волинь
Посольство України в Польщі спростувало фейк про нібито скандально коротку промову посла Василя Боднара щодо Волинської трагедії. У соцмережах поширилося відео, яке показувало лише 16-секундний фрагмент виступу дипломата, в якому Боднар каже лише кілька фраз: «Дуже дякую. Слава пам’яті жертвам волинського злочину і дякую за увагу. До побачення». Після цього він завершує виступ.
Насправді Боднар виголосив повноцінну промову, де подякував за запрошення на церемонію, наголосив на важливості правди в історії та необхідності називати злочин злочином. Вірусне відео виявилося лише кінцівкою його виступу.
Фейк активно розповсюджували в соцмережі X з критикою української дипломатії, використовуючи матеріал телеканалу «Telewizja Republika». Портал Konkret24 розслідував справу і довів маніпулятивність подачі інформації. Сам посол Боднар відреагував на поширення неправдивих відомостей, а українське посольство підкреслило важливість використання перевіреної інформації при висвітленні чутливих історичних тем.
У Варшаві раніше заявляли, що вирішення історичних суперечок може стати умовою вступу України в ЄС. Водночас останніми місяцями Україна та Польща домовилися про відновлення ексгумацій польських жертв Волинської трагедії, що стало першим кроком у цьому напрямі за кілька років.
Польща відкликала посла з Угорщини, а V4 опинилась під загрозою
Польща остаточно відкликала свого посла з Угорщини, що означає безпрецедентне погіршення дипломатичних відносин між країнами Центральної Європи. Заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр назвав цей крок серйозним ударом по двостороннім зв’язкам і зазначив, що такого ще не було в історії відносин між центральноєвропейськими партнерами.
Дипломатичний скандал розгорівся через рішення Будапешта надати політичний притулок колишньому заступнику міністра юстиції Польщі Марціну Романовському з партії «Право і справедливість» (PіS). Польський посол був відкликаний на консультації у грудні минулого року і більше не повертався, залишивши посольство під керівництвом тимчасового повіреного у справах. Романовський, якому в Польщі висунуті серйозні звинувачення, тепер працює в угорському урядовому Центрі фундаментальних прав і очолює новостворений Угорсько-польський інститут свободи.
Криза між Варшавою та Будапештом завдає нового удару амбіціям Віктора Орбана щодо відродження Вишеградської групи. Проурядові угорські ЗМІ намагаються подати відкликання посла як частину внутрішньополітичної боротьби в Польщі між прем’єром Дональдом Туском та підтримуваними партією PiS президентами. Регіональна співпраця у форматі V4 фактично припинилася після російського вторгнення в Україну у 2022 році, і нова дипломатична криза ще більше віддаляє перспективи її відновлення.
Лідер опозиції Чехії погрожує припинити постачання боєприпасів Україні
Андрей Бабіш, лідер руху ANO та фаворит жовтневих виборів у Чехії, заявив про намір припинити празьку ініціативу з постачання артилерійських боєприпасів Україні у разі перемоги. Популістський політик назвав проєкт, який уже забезпечив 1,5 мільйона снарядів за фінансування десятків країн НАТО, непрозорим та переоціненим.
«Чому ми маємо продовжувати? Нам потрібні гроші для наших людей», – заявив Бабіш Reuters, стверджуючи, що угода вигідна виробникам зброї без належного контролю.
