Аналітика 18 Червня 16:41

Перший візит за 7 років: чому президент Румунії Йоганніс приїхав до України

Певною несподіванкою стало те, що разом з лідерами Франції, Німеччини та Італії цього тижня, а саме у четвер, 16 червня, до Києва завітав і президент Румунії.

Про візит Клауса Йоганніса в Україні, як зрештою і в Румунії, практично не інформувалося, про нього стало відомо в останній момент. Причому, це пов’язано не з міркуваннями безпеки, адже на противагу про приїзд Еммануеля Макрона, Олафа Шольца та Маріо Драгі хай і без точних дат, але медіа інформували завчасно.

Можливо, приїзд президента Румунії зараз став вдалою випадковістю, і безсумніву він має, насамперед, “молдовський підтекст”, адже офіційний Бухарест активно лобіює надання саме Кишиневу офіційного статусу кандидата в члени ЄС, який Молдова, схоже, отримає разом з Україною.

Утім, є ще й інші контексти цього приїзду Клауса Йоганніса в Київ, на які варто звернути увагу та враховувати.

Ioh 2022 06 19 15.09.49

Що сказав Йоганніс у Києві

“Сьогодні в Києві з моїми європейськими колегами канцлером Олафом Шольцем, президентом Еммануелем Макроном та прем’єр-міністром Маріо Драгі, щоб показати нашу рішучу підтримку й повну солідарність із президентом Володимиром Зеленським та українським народом. Ця незаконна російська агресія має припинитися!”  написав Йоханніс у твіттері у четвер.

За словами Йоганніса, підтримка України у війні з Росією має включати пропозицію статусу кандидата на членство у ЄС.

“На мою думку, статус кандидата має бути наданий якомога швидше, це правильне рішення з точки зору моралі, економіки та безпеки”,  сказав він, підтримавши позицію щодо українського кандидатсва інших 3-х лідерів країн ЄС за день до того, як Єврокомісія зрештою публічно оголосила власні рекомендації щодо України, Молдови та Грузії.

Крім того, Клаус Йоганніс повідомив, що вже понад 1,3 млн українців перетнули українсько-румунський кордон, рятуючись від російського вторгнення. Водночас, безпосередньо в Румунії понад 2 тисячі українських дітей пішли до школи, а в країні створено 3 тисячі робочих місць спеціально для українців.

Окрему увагу президент Румунії звернув на роль його країни в транзиті українських зернових: з початку вторгнення та блокади українських портів Бухарест допоміг експортувати понад 1 млн. тонн зернових з України. Ключову роль в цьому відіграв порт Констанца, і до вашої уваги 2 наші матеріали на цю тему:

Про всі ці питання Володимир Зеленський і Клаус Йоханніс спілкувалися телефоном ще на початку лютого. Тоді ж Зеленський публічно запросив румунського колегу здійснити візит в Україну у зручний час. Так, схоже, і сталося, в зручний час. 

Важливо відмітити, що всі лідери країн ЄС відвідали також Ірпінь та на власні очі побачили масштаби руйнувань та звірств Росії.

Утім, президент Румунії ні словом не обмовився в Києві про постачання Україні зброї. І це, схоже, не випадково.

Fvxy86kxsaev24l

Чим саме Румунія допомагає Україні зараз

На жаль, Бухарест сьогодні важко назвати одним з ключових союзників Києва у стримуванні російському вторгненню. Особливо у порівнянні зі Словаччиною, Чехію, і точно в порівнянні з Польщею.

    • Більше того, за даними німецького Kiel Insitute for the World Economy, станом на початок травня навіть Угорщина (0,03% ВВП) надала більше допомоги Україні, ніж Румунія (0,01% ВВП), щоправда, Будапешт надав тільки невійськову допомогу, в той час як Бухарест, за даними аналітиків, і мілітарну також. Варто наголосити, що йдеться про висновки на основі публічної інформації.

Screenshot 2022 06 19 At 17.11.09

27 лютого, Йоханніс оголосив, що Румунія направить Україні допомогу у вигляді боєприпасів, пального, шоломів, військового спорядження, продуктів харчування та ліків на загальну суму 3 мільйони євро. Відповідне рішення ухвалив румунський уряд під час засідання спеціальної групи з врегулювання ситуації на кордоні.

4 квітня Володимир Зеленський виступив із промовою до румунського народу перед парламентом Румунії у форматі відеозв’язку. У ній президент України розповів про звірства росіян під Києвом, порівняв нинішній російський режим із румунським режимом Ніколае Чаушеску, який “тримався тільки на залякуванні, репресіях, жорсткій силі та обмані”, закликав Румунію до консолідації у військовій та санкційній протидії Росії, а також звернувся до Бухареста з пропозицією розробити і укласти всеохоплюючу угоду щодо захисту прав української та румунської нацменшин по обидва боки кордону.

Варто наголосити, що попри брак уваги з українського боку саме до останнього “етнічного питання”, для румунського політикуму та суспільства це є ледь не вирішальний компонент у контексті України. 

Вже за два тижні, 19 квітня, відбулась відеоконференція малого формату за ініціативи Джо Байдена, в якій взяли участь лідери 11 країн, зокрема і президенти Польщі та Румунії, і була вона присвячена саме Україні та російській агресії. У румунських ЗМІ (як і в українських) ця подія мало обговорювалася, але саме з нею, ймовірно, пов’язані зміни до урядового рішення № 122/1998 (його пункту 9) щодо процедур передачі військових резервів Румунії іншим країнам, зокрема не тільки союзникам по НАТО, а й партнерам альянсу, яким є власне Україна. Таким чином було закладено юридичні основи для постачання румунської зброї України, щоправда досі офіційних повідомлень про такі факти румунська влада не робила. 

З моменту російського вторгнення в Україну в румунській пресі з посиланням на офіційні джерела є інформація про передачу Україні Бухарестом 2000 шоломів та 2000 бронежилетів. Румунія долучилася до формату Рамштайн, утім станом на кінець квітня міністр оборони Румунії Василя Динку, його країна наразі зосередилася на гуманітарній допомозі та згадав хаб у Сучаві, але додав, що в майбутньому Бухарест інформуватиме про військову допомогу Києву, якщо така буде надана.

Політичний контекст

Значно раніше, ніж президент Йоганніс, у Києві з офіційними візитами побували нинішній прем’єр Румунії Ніколає Чуке (26 квітня) та голова Сенату Флорін Кицу (27 квітня, який приїхав разом з колегами з Північної Македонії та Швейцарії). До слова, саме Флорін Кицу, який на той момент був головою уряду, представляв Румунію на інавгураційному саміті Кримської платформи.

Утім, у випадку з президентом Клаусом Йоганнісом цей раптовий візит став першим з березня 2015 року, коли відразу після обрання на перший термін (2014 рік) румунський лідер навідався до столиці України. У 2017-ому Йоганніс скасував свій запланований візит до України на знак протесту проти ухвалення Верховною Радою нового закону про освіту, який за версією Бухареста шкодить румунській нацменшині в Україні.

“Дізнавшись про цей Закон, я скасував свій візит в Україну, і я також скасував прийом голови парламенту, який призначив мені зустріч на кінець вересня, таким чином я відправив надзвичайно потужний дипломатичний сигнал. Президентський візит  дуже сильний сигнал”,  сказав Клаус Йоханніс.

Саме це етнічне питання досі є чутливим у двосторонньому діалозі та має стримуючий фактор, попри те, що політикум Румунії має дуже сильні антиросійські настрої. Чого не скажеш про настрої у суспільстві.

Так, згідно з дослідженням Globsec, у 2021 році тільки 6% румунів назвали Росію стратегічним партнером. Аналогічно до настроїв у Польщі. Але при цьому, тільки 30% румунів на противагу 24% зауважили, що Росія складає небезпеку для їхньої країни. Більше того, майже порівну, 38% румунів зазначили, що це НАТО провокує Росію, тоді як тільки 37% навпаки. Інші дані цього дослідження: 40% румунів зауважили, що це Росія поводиться агресивно, натомість 37%  що Захід несправедливо звинувачує Росію в незаконних діях.

Згідно з дослідженням Globsec за березень-квітень 2022 року, вже 58% румунів зазначили, що Росія складає загрозу для їхньої країни, тобто практично удвічі цей показник виріс за рік, хоча досі 37% румунів не вбачають у Росії загрозу. Водночас, 26% румунів зауважили, що це Захід спровокував Росію на вторгнення.

Screenshot 2022 06 08 At 00.00.33

Доволі скептичні румуни досі з приводу євро-антлантичних перспектив України та її виходу з російської сфери впливу, а 40% румунів вважають, що Україна має бути нейтральною країною.

Screenshot 2022 06 19 At 18.16.26

Тільки 43% румунів вважають, що у війні з Росією Україна захищає демократію в Європі, у той час як серед угорців цей показник складає 44%, словаків 51%, чехів 81%, поляків 83%.

Водночас, відносино чимала кількість румунів підтримують відправлення військ НАТО в Україну: 32% підтримують, у той час як у Чехії лише 29%, в Угорщині 9%, Латвії 25%, Словаччині 27%.

Screenshot 2022 06 19 At 18.26.21

Іншими словами, окрім згаданого етнічного фактору, підтримка України в румунському суспільстві зараз є також неоднозначним питанням, насамперед, підтримка членства України в ЄС і НАТО. Особливо, коли в Румунії одна політична криза змінює іншу останні кілька років.

Найближчі вибори в країні, чергові президентські мають відбутися в 2024 році, але Йоганніс не зможе балотуватися, оскільки два терміни поспіль уже займає посаду керівника держави. Парламентські вибори, чергові, мають пройти у 2025 році.

Водночас, згідно зі згаданими опитуваннями Globsec, рівень довіри до президента Йоганніса впав за останній рік з 44% у 2021 до 29% у 2022. 

 

Дмитро Тужанський, директор ICES для Infopost.Media

Фото: телеграм канал Андрія Єрмака, Klaus Iohannis / Twitter, espo.be


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі