Румунський суд визнав недійсними показання свідків у справі про антиконституційні дії екскандидата в президенти Келіна Джеорджеску
10 Березня, 2026
Євросоюз продовжує «закручувати гайки» для російського газу, Чехія за те, щоб збивати російські винищувачі над територією НАТО, партія словацького прем’єра Фіцо під загрозою «вильоту» з коаліції європейських соціалістів, Польща впроваджує нову біометричну систему перетину кордону з Україною та водночас планує інвестиції у євроколію між Одесою та Львовом. Більшість румунів вважає значним вплив на них російської війни в Україні та не наполягає на об’єднанні з Молдовою.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 15 по 22 вересня 2025 року.
ЄС уперше запроваджує санкції на російський скраплений газ
Європейська комісія запропонувала новий пакет санкцій проти Росії, який вперше включає заборону на імпорт зрідженого природного газу (LNG). Після понад трьох з половиною років війни в Україні ЄС нарешті порушив давнє табу щодо санкцій на російський газ, який досі надходив до Бельгії, Нідерландів, Франції, Іспанії та Португалії.
Новий пакет прискорює виконання амбітного плану відмови від російських енергоресурсів — заборона на російський LNG набуде чинності 1 січня 2027 року, на рік раніше від первісно запланованого терміну кінця 2027 року. Торік блок витратив приблизно €21,9 млрд на придбання російського LNG та трубопровідного газу, що становило 19% загального споживання газу в ЄС.
Схвалення пакета потребує одностайної підтримки всіх 27 країн-членів, тому всі погляди прикуті до Угорщини та Словаччини, які мають довгу історію вето. Хоча ці країни не купують російський LNG, вони досі отримують російську нафту через трубопровід «Дружба» (з перебоями) та газ через «Турецький потік», тому можуть заблокувати ці заходи. Єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен підтвердив, що правовий виняток для Угорщини та Словаччини щодо нафти через «Дружбу» залишиться незмінним, але наголосив, що поетапна відмова від російської енергії зрештою закриє всі лазівки. Більше про нові санкційні рішення Євросоюзу – на Euractiv.
Чеський президент закликав НАТО збивати російські винищувачі за порушення повітряного простору
Президент Чехії Петр Павел заявив, що НАТО має рішуче реагувати на російські вторгнення в повітряний простір союзників, включаючи «збиття російських військових літаків, якщо це необхідно». Його заява прозвучала після того, як три російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії 19 вересня.
Міністр оборони Литви Довіле Шакаліене в X нагадала про «турецький прецедент 2015 року», коли Туреччина збила російський винищувач за порушення повітряного простору, запропонувавши це як приклад для НАТО.
Естонія планує звернутися за консультаціями згідно зі статтею 4 засновницького договору НАТО, як це зробила Польща після вторгнення 19 російських дронів 10 вересня та Румунія після аналогічного інциденту. У відповідь на ескалацію НАТО оголосило про запуск місії «Eastern Sentry» для посилення повітряної та ракетної оборони на східному фланзі альянсу. Москва заперечує порушення естонського повітряного простору, але напруженість зростає через серію подібних інцидентів останніми тижнями. Детальніше про заяву чеського президента – на The Gurdian.
Європейські соціалісти виключають словацьку партію влади Smer з альянсу
Правляча партія Словаччини Smer-SD буде виключена з Партії європейських соціалістів (PES) на конгресі в Амстердамі наступного місяця. Це стане крапкою в багаторічних напружених відносинах. Таке рішення було прийнято після того, як Фіцо потиснув руку Володимиру Путіну в Москві у травні напередодні щорічного святкування Дня Перемоги в Росії. Лівоцентристський альянс вже призупинив членство партії Роберта Фіцо у 2023 році після його повернення до влади в коаліції з націоналістами (SNS) та проведення політики, що суперечить цінностям ЄС. Фіцо став для лівих такою ж репутаційною проблемою, як колись Віктор Орбан для центристів.
П’ять депутатів Європарламенту від Smer-SD на чолі з Монікою Беновою вже не входять до соціалістичного блоку і ведуть переговори з ультраправою групою «Патріоти за Європу», яку очолюють партія Орбана, австрійська Партія свободи та ANO колишнього чеського прем’єра Андрея Бабіша. Виключення змусить Smer-SD проходити повну процедуру повторного вступу, якщо партія коли-небудь захоче повернутися до європейських лівих — що аналітики вважають малоймовірним. Розлогіше про шлях партії Фіцо в Європарламенті – у матеріалі Politico.
Польща тестує нову систему контролю кордону з Україною
Польські прикордонники розпочали збір біометричних даних громадян для підготовки до впровадження нової системи перетину кордону, яка має повноцінно запрацювати у жовтні 2025 року. За даними Державної прикордонної служби України, Польща тестує систему, щоб надалі вона працювала ефективніше і швидше і не створювала черг в оформленні, оскільки необхідно зафіксувати біометричні дані громадян, які в’їжджають у Польщу.
З 12 жовтня ЄС запроваджує цифрову систему EES для громадян третіх країн. Нова система EES (Entry/Exit system) поступово замінить традиційне штампування паспортів та збиратиме біометричні дані всіх відвідувачів з країн поза межами Шенгенської зони. Система стосуватиметься всіх країн Шенгену та на початковому етапі може «затягнути процес оформлення громадян» через необхідність адаптації до нових процедур.
У зв’язку з тестуванням нової системи час перетину кордону з Україною до Польщі вже збільшується, тому українським громадянам радять «планувати більше часу на перетин кордону у бік Польщі». Це тимчасові незручності, пов’язані з підготовкою до масштабної цифрової трансформації прикордонного контролю, яка має покращити ефективність та безпеку перетину кордонів ЄС у довгостроковій перспективі. Детальніше – на Укрінформ.
Польща інвестує у будівництво 800 км євроколії між Львовом та Одесою
Польське Агентство промислового розвитку (ARP) має намір побудувати залізничну гілку європейського стандарту довжиною понад 800 км, яка з’єднає Львів та Одесу на території України. За даними агентства, такі інвестиції «відкриють Польщі доступ до ринків Близького Сходу».
Проект передбачає створення логістичного сполучення між Сілезією через Малопольщу з Україною до Одеси з використанням вузької колії стандарту 1435 мм замість широкої радянської (1520 мм). У агентстві підкреслюють, що «якщо Україна розглядає вступ до ЄС, це не може бути зроблено за широкою колією», навівши приклад Азербайджану, де паралельно прокладені обидві колії. Для реалізації проекту буде необхідно придбати землю вздовж усього маршруту.
З українською стороною вже відбулися переговори щодо будівництва вузькоколійної залізниці до Одеси, а в робочих групах триває обговорення переліку інвестиційних проєктів. Ключовим елементом планів є розширення залізничного термінала у Славкуві, яке має бути завершено упродовж двох років. Проект розглядається як стратегічна інвестиція для інтеграції України до європейської логістичної мережі та посилення польських торгівельних зв’язків зі Близьким Сходом. Більше – у статті InPoland.
Три чверті румунів вважають, що війна в Україні сильно впливає на Румунію
Згідно з соціологічним опитуванням INSCOP Research, проведеним 1-9 вересня 2025 року серед 1103 респондентів, 75% румунів вважають, що війна в Україні впливає на їхню країну у дуже великій та досить великій мірі, тоді як лише 22,5% вважають вплив незначним або відсутнім. Думки розподілені відносно рівномірно серед різних демографічних груп, що свідчить про глибоке відчуття наслідків російського конфлікту серед населення Румунії.
Найбільше румунів турбують безпека країни та економічні наслідки війни. Так, 43,5% опитаних найбільше хвилює безпека Румунії та ризик розширення конфлікту, тоді як 36,2% найбільш стурбовані економічною кризою (ціни на енергію, інфляція). Менше уваги приділяється стабільності ЄС та НАТО (8,5%) та ситуації з українськими біженцями (7,5%).
Також аналіз показує чіткі закономірності у сприйнятті загроз: виборці правлячої PSD, жінки, люди старше 60 років, мешканці Бухареста та великих міст, люди з вищою освітою більше турбуються про ризик розширення конфлікту. Натомість виборці ультраправої AUR, молодь 18-29 років, жителі з неповною освітою, сільські жителі та державні службовці більше за середнє по країні стурбовані економічними наслідками війни, включаючи інфляцію та зростання цін на енергію. 79% мешканців Бухареста та працівників приватного сектору оцінюють вплив війни як значний. Більше про результати соцдослідження в Румунії – на сайті INSCOP Research.
Жителі Румунії не прагнуть приєднання Молдови
За результатами опитування Avangarde менш ніж половина жителів Румунії (47%) виступають за об’єднання з Молдовою. При цьому респонденти назвали Молдову «найкращим другом Румунії», а Росію з 1% голосів поставили на останнє місце у списку симпатій.
Крім того, згідно з опитуванням, найбільше румунів довіряють президенту Молдови Маї Санду — 44% поставили її на перше місце серед світових лідерів. За нею в рейтингу йдуть Дональд Трамп, Еммануель Макрон та Урсула фон дер Ляйєн, а замикає список Володимир Путін із 18% довіри.
Водночас, як показало опитування CBS Research та WatchDog.MD, більшість громадян Молдови підтримують євроінтеграцію, але виступають проти вступу до НАТО та об’єднання з Румунією. Більше у результатах опитування Avangarde на Newsmaker.md.
