Мирний план Трампа, вступ України до НАТО та проєвропейські ультранаціоналісти: результати «президентських» дебатів у Румунії
20 Листопада, 2024
Сьогодні в Угорщині зростає відсоток тих, хто вважає, що ЄС не повинен підтримувати Україну фінансово – це 50% в 2024 році і тенденція зростає. Збільшується й кількість тих, хто б відмовив у гуманітарній допомозі – зараз 25%. Такі цифри у ході п’ятого форуму ідей та рішень Re:Open Zakarpattia 2024 озвучила старша наукова співробітниця Інституту досліджень меншин Центру соціальних наук (Угорщина) Чілла Фединець.
«В Угорщині та Словаччині виникає питання – чи постачати зброю Україні? Так, давати зброю на комерційній основі», – зазначила науковиця. – «Чому ця аудиторія думає, що не треба допомагати Україні та звідки вона взялась? Найбільше тих, хто відмовляється допомагати Україні – прихильники правлячої партії. Вони [Fidesz, – ред.] звертаються до 2 млн людей, які за неї голосують».
За словами Фединець, ця категорія угорців отримує інформацію через державне телебачення та радіо, де є місце пропаганді. Великий бар’єр ще й у тому, що українську мову угорці зовсім не знають та читають тільки угорську пресу, слухають угорське радіо й ТБ. Тому вони просто не думають про сусідню країну й тамтешніх людей, а йдуть за правлячої партією.
Читай також 👇
Від сусідів до партнерів: чи готові Україна й Угорщина до нового формату двосторонніх відносин? Колонка Чілли Фединець
Її слова підтверджує старший науковий співробітник Центру врядування у Східній Європі, Росії та Центральній Азії DGAP Ондраш Рац. Як зазначив дослідник, середньостатистичний угорець до війни мав дуже обмежені знання про Україну. Політика Угорщини традиційно була орієнтована на півдні на Балкани, на сході — на Польщу. Щодо України був вакуум, і його виявилось дуже легко заповнити різними конспірологічними ідеями.
«Пересічні угорці досі не розуміють не лише Україну, але й те, чому, наприклад, Польща підтримує Україну. Уряд шукає відповідь, чому поляки дружать не з Угорщиною, а Україною».
Сприйняття того, що відбувається за кордоном, і досі формується медіаапаратом держави, який має дуже велику силу.
«Є один національний телеканал, який не контролюється урядом, всі інші канали, газети, регіональні вебсайти знаходяться під контролем. Відповідно, середньостатистичному угорцю дуже важко отримати інформацію, яка б відрізнялася від наративу уряду».
Попри обмежені знання і ставлення до України угорське суспільство не тотожне уряду
Щоб оцінити і розв’язати проблемні питання, варто розмежовувати державу та суспільство.
«Коли ми говоримо про угорську сторону, то знаємо, що у нас є правляча партія, яка розробляє політику для своїх виборців. Але суспільство набагато більш диференційоване, і коли ми говоримо про діяльність угорської держави, маємо пам’ятати, що насправді відбувається набагато більше всього, ніж ми бачимо в новинах».
Як приклад аналітик наводить факти розміщення до початку повномасштабної війни кількох цивільних літаків у аеропортах Угорщини на випадок нападу Росії. Що стосується розміщення поблизу кордонів України військ країн НАТО, то це зробила не тільки Угорщина, а й Польща, Румунія та Словаччина, відповідно до політик НАТО.
«І це не було пов’язано з намірами нападу, це був наказ НАТО, і він був виконаний. Також це все координувалося українською стороною, щоб уникнути будь-якого непорозуміння».
Тому, за словами Ондраша Раца, сприйняття і реальність часто відрізняються. Але коли справа доходить до політики, справа часто залежить саме від сприйняття.
Читай також 👇
Ондраш Рац: У відносинах України та Угорщини мало що зміниться до весни 2026
Ситуація, за його словами, може почати змінюватись із призначенням українського посла в Угорщині.
«Дипломатія – мистецтво можливого: треба подивитися, що не можна зробити, і робити те, що можна. Посол український в Будапешті має бути, тим більше в час, коли Угорщина очолює ЄС. Дуже багато речей зависло в повітрі в Будапешті: люди не знають, чи залишатимуться там працювати, чи повертатимуться в Україну».
Наявність діючого посольства в Угорщині дозволить краще розуміти соціальну динаміку угорського суспільства. На думку Раца, політика уряду навряд зміниться, але є та ділянка роботи, яку потрібно проводити із суспільством – фандрейзингові кампанії, переклад літератури тощо.
Крім того, науковець висловив обережний оптимізм щодо відносин Угорщини та України в контексті євроатлантичної інтеграції.
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, Угорщина була дуже у вразливому стані: парламентські вибори відбулися буквально через 6 тижнів до вторгнення. І уряд Орбана вже задовго до цього проводив свою політику, тож ніхто й не сподівався, що він змінить закордонну риторику на 180 градусів. Відповідно, внутрішня політика відігравала визначальну роль у його позиції».
За його словами, будучи членом ЄС та НАТО, Угорщина можете сповільнювати, блокувати певні рішення, але поступово більшість рішень там приймаються вирішальною більшістю. Тобто рішення все-одно приймаються, навіть якщо дві країни проти такого рішення. І попри те, що Будапешт є складним партнером, у ЄС і НАТО є сильні гравці, які зможуть добиватись прийняття раціональних рішень.
* Форум Re:Open Zakarpattia ініційований та проводиться ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» у партнерстві з представниками громадянського суспільства, органами державної влади та місцевого самоврядування, бізнесом та міжнародними партнерами.
** У 17 абзаці ми припустилися помилки щодо періоду проведення парламентських виборів в Угорщині у 2022 році через неточності перекладу.
