Російські шпигуни у чеській церкві, сценарії президентських виборів у Румунії, та кремлівські наративи у Словаччині – важливе у сусідів минулого тижня
21 Квітня, 2025
Угорщина продовжує блокувати вступ України до ЄС і проводить «національні консультації» серед населення, а також побоюється біологічної зброї, словацькі провладні націоналісти вимагають скасувати антиросійські санкції через референдум або право вето, майже 90% румунів прагнуть залишитись у ЄС, а Молдова планує завершити євроінтеграційні переговори до кінця наступного року.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 7 по 13 квітня 2025 року.
Угорщина блокує відкриття переговорів щодо вступу України до ЄС
Угорщина продовжує створювати перешкоди для процесу вступу України до Європейського Союзу, затягуючи відкриття переговорних кластерів, зокрема того, який стосується прав національних меншин. Цього разу уряд Угорщини вирішив провести чергові національні консультації, щоб нібито угорський народ вирішив, чи підтримує таке рішення. Запрошення до участі в консультаціях вже надіслали потенційним учасникам, а завершитись консультації мають до кінця літа. Поміж тим уряд проводить активну дискредитаційну кампанію щодо вступу України до ЄС, поширюючи нібито негативні наслідки цього процесу.
Брюссель і Польща, яка зараз головує в ЄС, сподівалися минулого тижня відкрити перший кластер переговорів про членство України та Молдови в ЄС. Він пов’язаний із так званими «основами» – спільними цінностями, верховенством права, незалежною судовою системою та правами людини.
Міністр у справах ЄС Польщі Адам Шлапка заявив минулого тижня, що Варшава все ще сподівається здійснити цей крок до завершення свого терміну перебування в ЄС наприкінці липня, хоча європейські дипломати залишаються скептичними щодо того, що Будапешт найближчим часом передумає.
Варто нагадати, що 27 країн-членів ЄС, включаючи Угорщину, прийняли політичне рішення почати переговори в червні минулого року. Проте всі члени ЄС мають погодитися відкрити або закрити кожну з 35 глав переговорів, що свідчило б про узгодження національного законодавства із законодавством ЄС.
Угорщина підозрює штучне походження вірусу ящуру на кордоні зі Словаччиною та Австрією
На чесько-словацькому кордоні третій тиждень тривають перевірки вантажівок через побоювання поширення ящуру по країні. Наприкінці березня Словаччина оголосила надзвичайний стан, щоб позбавити країну вірусу ящуру після того, як на окремих фермах було виявлено випадки захворювання.
Минулого понеділка уряд Словаччини заявив, що також відновив тимчасові перевірки на кордоні з Угорщиною та Австрією у відповідь на ескалацію спалаху. За словами міністра внутрішніх справ Матуша Шутая Ештока, протиепідемічні заходи діятимуть до 8 травня.
Спалах вірусу вперше виявили на фермі великої рогатої худоби в березні в північно-західних районах Угорщини, поруч із кордоном з Австрією та Словаччиною. Представник уряду Угорщини Гергей Гуляш заявив, що влада вивчає потенційні причини спалаху вірусу.
«Не можна виключати, що ящур був неприродного походження. Можливо, ми маємо справу зі штучно створеним вірусом», — зазначив чиновник.
Угорське суспільство розділилось у підтримці вступу України до ЄС (та є нюанс)
Загалом, близько 47% угорців виступають за вступ України до ЄС на прискореній або звичайній основі, тоді як 46% – проти вступу. Про це свідчать результати опитування, опубліковані минулого понеділка інститутом Republikon.
Опитування показує, що хоча попередні опитування дійсно вказували на небажання угорської громадськості щодо вступу України до Європейського Союзу, ця реакція стосувалася, головним чином, можливості прискореної процедури вступу, а не самого вступу.
Близько 15% респондентів висловилися за прискорений вступ України до ЄС (тобто протягом 3-4 років), тоді як ще близько 33% заявили, що підтримали б вступ України до євроспільноти, якби він відбувався на звичайних засадах і з перспективою 7-10 років. Опитування проводилося у формі телефонного інтерв’ю за репрезентативною вибіркою в 1000 осіб з 26 березня по 1 квітня з похибкою 3,5%.
Інша соціологічна компанія Median також нещодавно проводила опитування щодо ставлення угорців до членства України в ЄС. Однак тоді респонденти могли відповісти лише «за» чи «проти», що призвело до переважання негативних відповідей. За даними ж інституту Nézőpont, на дослідження якого постійно посилається угорський уряд, 67% угорців, тобто понад 2/3 угорців, однозначно проти членства України в ЄС.
Водночас угорський уряд починає розсилати бюлетені так званих «національних консультацій» щодо вступу України до ЄС та нарощує інформаційну кампанію, яка формує негативну думку потенційних респондентів щодо вступу України до ЄС. У одному з дайджестів, до речі, ми розповідали трохи більше про цей інструмент уряду Орбана.
У Словаччині націоналісти просувають петицію про референдум для скасування антиросійських санкцій
Голова Словацької національної партії (SNS) і віце-спікер парламенту Андрей Данко підтримав петицію про оголошення референдуму щодо скасування антиросійських санкцій. Таку ініціативу запропонував словацький євродепутат Мілан Угрік з праворадикальної партії Республіка (Republika). Нагадаємо, цю партію заснували вихідці з неонацистської «Народної партії «Наша Словаччина» Маріана Котлеби.
За словами Угріка, санкції призводять до зростання цін, дорогої енергії та економічної кризи в Європі та Словаччині.
Словацька національна партія також подала до Національної ради Словацької Республіки резолюцію із закликом до уряду та прем’єр-міністра Роберта Фіцо заблокувати антиросійські санкції.
Абсолютна більшість румунів прагнуть залишатись в ЄС
За даними соціологічного дослідження INSCOP Research, проведеного за дорученням Конфедерації роботодавців Concordia, 89,7% румунів вважають, що в національних інтересах Румунії залишитися в ЄС і НАТО.
Лише 6,4% громадян Румунії вважають, що залишатися в ЄС і НАТО не відповідає національним інтересам, а 3,9% відмовилися відповідати. Також у контексті можливого виведення військ НАТО зі Східної Європи понад три чверті румунів (77,1%) вважають, що виведення цих військ вплине на національну безпеку Румунії, тоді як 20,3% поділяють протилежну думку, а 2,6% не знають або не відповіли.
Також у світлі дискусій про зменшення військової залежності Європи від США та НАТО шляхом збільшення витрат на оборону, 76,2% румунів підтримали збільшення цього роду видатків, проти виступили 21,1%, не знають або не відповіли – 2,7%.
Молдова прагне завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2027 року
Президентка Молдови Майя Санду висловила сподівання, що її країна зможе завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2027 року. За її словами, майбутні парламентські вибори будуть критично важливими для збереження проєвропейської траєкторії Молдови.
«Ми хочемо завершити переговори до кінця 2027 року. Це дуже серйозний і реалістичний план. Я щиро сподіваюся, що ми не упустимо цей шанс», – сказала Санду.
Молдова офіційно розпочала переговори про вступ з ЄС у червні 2024 року, через два роки після того, як разом із Україною подала заявку на членство.
Україна завершила аналіз відповідності українського законодавства євроінтеграційним вимогам у сфері прав людини
У Чернівцях 8 квітня відбулася конференція про сучасні виклики у сфері медіа та інформаційної безпеки в контексті захисту прав національних спільнот.
Основна увага учасників конференції зосередилась на налагодженні взаємодії між засобами масової інформації, державними структурами та організаціями національних спільнот. Метою цієї співпраці є пошук спільних рішень, спрямованих на протидію зовнішньому інформаційному впливу та збереження культурного розмаїття.
Серед питань, які обговорювали учасники:
- забезпечення прав національних спільнот у цифровому середовищі відповідно до європейських стандартів;
- роль цифрових технологій у формуванні толерантного інформаційного простору;
- цифрова трансформація як чинник збереження культурної самобутності;
- інтеграція національних спільнот у цифрове життя регіонів;
- етика журналістики та недопущення дискримінації у медіа.
За словами керівника відділу етнополітики ДЕСС Віктора Коврея, попри воєнний стан, Україна неухильно продовжує імплементацію міжнародних стандартів захисту прав національних меншин, зокрема в межах Рамкової конвенції Ради Європи. ДЕСС фіналізувала аналіз відповідності українського законодавства нормам ЄС у сфері прав людини, підготувала пропозиції до проєкту Дорожньої карти за напрямком «Верховенство права». Це стосується таких чутливих тем, як свобода віросповідання, протидія расизму, боротьба з мовою ворожнечі та захист прав осіб, що належать до національних меншин.
