fbpx
20 Січня, 2025

Освіта – це не лише про виховання, а й про збереження національної культурної ідентичності

Освіта – це не лише про виховання, а й про збереження національної культурної ідентичності

Україна є поліетнічною державою, де проживає багато різних національних спільнот. Наша румуномовна громада Чернівецької області та й інші також завжди старалися втілювати в життя буковинську толерантність. Всі жили в мирі, злагоді й розуміли одне одного, незалежно від мови, якою спілкувалися – українською, румунською, німецькою чи їдишем.

Роль освіти в цьому випадку є найважливішою. Вона завжди була тим фундаментом, на якому базуються суспільство, держава, духовність. На мою думку, робота вчителя і вихователя є трохи недооціненою, тому що саме педагоги вчать майбутні покоління взаєморозумінню.

Кожна національна спільнота (румуни, євреї, поляки, угорці) ідентифікує себе за певною культурою. Ми змалку чуємо слова матері тією чи іншою мовою. Для будь-якої національної спільноти вона є різною. І тут важливу роль відіграє освіта тобто те, якою мовою буде вчитися дитина. Представники всіх національних спільнот прагнуть, щоб їхні діти не лише не забули рідну мову, а й розвивали її.

Враховуючи освітній аспект, відрадно, що Україна обрала європейський шлях, який гарантує права всіх національних спільнот. Ми центральна держава Європи, й від нас багато чого залежить. На мою думку, сьогодні освіта для румунської національної спільноти забезпечується практично на 100%. Дійсно, у 2017 році були деякі нюанси із законодавством про освіту, коли виникали питання відсоткового переходу частини предметів на державну мову. Але ми дійшли консенсусу. Держава дослухалася до румунської спільноти і врахувала ті аспекти, які регламентують європейське законодавство щодо гарантій тієї чи іншої національної спільноти. Адже коли ми говоримо про європейські гарантії, то це передусім про права людини і громадянина.

 

Читай також 👇
Україні дуже пощастило, що в нас є нацменшини. Колонка Андрія Любки

 

Сьогодні нас торкається питання реформи освіти. Є закономірне бажання мати в кожній громаді академічний ліцей. Ми прагнемо дати можливість учням вивчити якомога більше мов. Коли дитина йде до дитячого садочка або в перший клас, то всі старання національної спільноти спрямовані на збереження своєї культури. Учень, перебуваючи в суспільстві, соціалізується, і розуміє не тільки румунську культуру, а й українську, єврейську, польську тощо. Проте кожна національна спільнота намагається зберегти те, що їм передавалося споконвіку. І будь-який заклад освіти, який гарантує права національній спільноті, завжди буде прагнути розвивати і зберігати свою культуру. Тому для мене освіта й культура – одне ціле.

До прикладу, ми на Герцаївщині до різних свят проводимо заходи як румунською, так і українською мовою. Це нормальна практика поваги до держави, де ми живемо і працюємо. Коли йдеться про державні свята в закладах освіти, то вони відбуваються або українською, або обома мовами. Якщо це урочистості чи культурні події місцевого значення, то ми їх зазвичай проводимо румунською. 

Що стосується закладів освіти, то зазначу, що 98-99% мешканців Герцаївської міської громади – румуномовне населення. Якщо говорити про колишній Герцаївський район, то 97-98%. У нас є 12 закладів загальної середньої освіти, з яких один – з українською мовою навчання. 97% учнів, які там здобувають освіту, – етнічні румуни. 

 

Читай також 👇
«Мої рідні мови – румунська та українська»: історія журналістки з Чернівців про формування її національної ідентичності

 

З початку повномасштабного вторгнення у нашій громаді проживає багато вимушених переселенців і частина їхніх дітей здобуває освіту в Герцаївському ліцеї №1, де мова навчання – українська. У 2023 році деякі внутрішньопереміщені особи висловили бажання віддати дітей в румуномовні заклади. Але потім вони зрозуміли, що для 8-10 класу “влитися” в освітній процес румунською мовою буде важче. 

У всіх закладах освіти Герцаївщини учні вивчають українську мову та літературу, захист України, і з 1 вересня цього року – історію України державною мовою. Решта дисциплін викладається румунською. Ми стараємося контролювати цей процес. У першу чергу – вести діалог із батьками, колегами і суспільством, щоби розуміти, яким вони бачать майбутнє своїх дітей. 

Випускники шкіл з румунською мовою навчання мають можливість продовжувати освіту не лише в Україні (зокрема, багато з них вступає до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича), а й у ВНЗ Румунії та Молдови. Завдяки знанню мови їм там легко адаптуватися. Також вони вивчають англійську, що відкриває ще більше можливостей. Наприклад, в тій же Румунії є ВНЗ, які мають кілька мов викладання – англійську, румунську, французьку, німецьку, угорську тощо. 

Але освіта – це не лише про виховання і можливість вступу до вищих навчальних закладів, а й про збереження національної культурної ідентичності. В нашому випадку – румунської.

 

Міну Павалакі,
начальник відділу освіти,
молоді та спорту Герцаївської міської ради

 

Рекомендуємо прочитати колонки інших авторів для нашого видання

 

* Текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки насамперед заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com

** Матеріал підготовлено Інститутом Центральноєвропейської Стратегії в рамках проєкту Re:Open Ukraine, що реалізується за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Group 141

Коментарі