Критика України з В’єтнаму і відпочинок на тук-туку в Індії: куди зникли Роберт Фіцо та Віктор Орбан?
06 Січня, 2025
Україна припинила транзит російського газу через свою територію у зв’язку із закінченням контракту, Шенгенська зона розширилась на дві нові країни, Угорщина позбулась понад 1 млрд євро фінансування з ЄС, Польща перейняла в Угорщини головування в Євросоюзі, а Словаччина затвердила оновлений державний гімн.
Замість підсумків року Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, та сталися 1 січня 2025 року.
Україна припинила транзит російського газу
У середу, 1 січня 2025 року, «Газпром» та Міненерго України підтвердили припинення транзиту російського газу через Україну. Єдиним маршрутом розподілу газу з Росії в Європу залишився газопровід «Балканський потік», що веде з Туреччини в Угорщину. Він транспортує приблизно 14-15 мільярдів кубометрів газу на рік до Румунії, Греції, Північної Македонії, Сербії, Боснії та Герцеговини й Угорщини.
За словами міністерки економіки Словаччини Деніси Сакової, Словаччина технічно добре підготовлена до припинення поставок газу з Росії через Україну. Державна компанія SPP має на 20% більше газу в підземних резервуарах, ніж рік тому. Крім того, законтрактовані SPP газосховища навіть наприкінці грудня заповнені практично на 100%. Крім того, SPP має диверсифікований портфель поставок газу від п’яти інших великих міжнародних постачальників енергії.
Втрата каналу поставки газу через територію України призведе до збільшення витрат Словаччини. Так, газові компанії Словаччини будуть платити приблизно на 177 млн євро більше тільки за транзит газу, який буде надходити із заходу (це вже з урахуванням того, що Німеччина скасувала плату за наповнення газосховищ). Крім того, Словаччина втратить ще десятки мільйонів євро, яку отримувала в якості оплати за транзит газу до третіх країн.
Сусідня Угорщина, яка, як і Словаччина, постійно домагається покращення взаємовідносин із Росією, отримує більшу частину російського газу через трубопровід «Турецький потік». Тому припинення газового транзиту через Україну майже не вплине на Будапешт.
Румунія та Болгарія увійшли до Шенгенської зони
Румунія та Болгарія 1 січня стали повноправними членами Шенгенської зони, розширивши зону без кордонів до 29 членів і поклавши край своєму 13-річному очікуванню. Розширення стало можливим після того, як Австрія та інші члени відмовилися від своїх заперечень проти приєднання колишніх комуністичних країн.
Румунія та Болгарія як члени Європейського Союзу з 2007 року були частково включені до Шенгенської зони в березні, отримавши скасування прикордонних перевірок в портах і аеропортах. Але Австрія погрожувала накласти вето на їхній повний вступ через проблеми міграції, тому контроль на наземних прикордонних пунктах все ще застосовувався. Проте в грудні Відень відмовився від своїх вимог після того, як три країни підписали угоду про захист кордонів.
Створена в 1985 році Шенгенська зона тепер включатиме 25 із 27 членів ЄС, а також Швейцарію, Норвегію, Ісландію та Ліхтенштейн із загальним населенням понад 400 мільйонів осіб. За оцінками аналітиків, приєднання до зони збільшить ВВП Румунії та Болгарії принаймні на один відсотковий пункт.
Угорщина втратила понад 1 млрд євро з єврофондів
З 1 січня Угорщина втратила доступ до понад 1 мільярда євро фондів ЄС, оскільки суперечки між Будапештом і Брюсселем перешкоджають здатності країни вийти з рецесії. Це також зменшує шанси прем’єр-міністра Віктора Орбана на переобрання у 2026 році.
Заморожування коштів ЄС вдарило по Угорщині в той час, коли її уряд має мало можливостей для маневру. Цього року дефіцит бюджету становить понад 4,5 відсотка ВВП, що посилює політичну напругу. Економіка Угорщини втратила 0,7% в третьому кварталі (це друге скорочення поспіль) через слабкий попит в автомобільному, електронному та фармацевтичному секторах, які домінують у її виробництві.
Із 6,3 млрд євро коштів, заморожених Брюсселем через занепокоєння щодо верховенства права, Будапешт назавжди втратить 1,04 млрд євро, оскільки ця сума мала бути виділена до кінця 2024 року. Угорщина також втрачає 1 млн євро на день у вигляді фінансування від ЄС через недотримання мігрантської політики ЄС. Загальні збитки Угорщини через поводження з шукачами притулку до кінця року сягли 200 мільйонів євро.
Польща з 1 січня переймає головування в Європейському Союзі
Термін суперечливого угорського головування в Європейському Союзі добіг кінця, тож Угорщину в цій ролі замінить Польща. Це буде друге головування Польщі через 13 років після її першого, коли вона приєдналася до ЄС у 2004 році. Офіційна інавгурація відбудеться 3 січня у Варшаві.
Польський уряд окреслив амбітний порядок денний, головним чином зосередивши увагу на «реалізації пріоритетів, зосереджених навколо безпеки». Значним викликом для Польщі буде розв’язання проблеми нелегальної імміграції. Додаткові ключові сфери уваги включають питання охорони здоров’я, продовольчого суверенітету та клімату. Під час свого головування в ЄС Польща також зосередиться на інформаційній безпеці, щоб зміцнити координацію в боротьбі з дезінформацією, маніпулюванням інформацією. У сфері енергетичної безпеки польське головування матиме пріоритетом повну відмову від імпорту російських енергоносіїв.
Водночас що важливо для України, під час головування в ЄС Польща працюватиме над сильною Спільною сільськогосподарською політикою, яка підтримує фермерів і розвиток сільських територій. А також над викликами, які постають перед сільськогосподарським сектором через майбутнє розширення ЄС.
У своїй програмі Польща домагатиметься відкриття так званого першого кластеру в переговорах про вступ України до ЄС. Польський уряд планує домовлятися з країнами-членами про те, як має виглядати розширення ЄС. Є два варіанти: воно може нагадувати розширення 2004 року, коли, окрім Польщі, до ЄС приєдналися ще дев’ять країн, або країни-кандидати приєднуватимуться до євроспільноти по черзі.
Головування в Раді Європейського Союзу змінюється між 27 країнами-членами один раз на пів року. Головуюча країна має керувати роботою ради та представляти всі країни-члени на переговорах з іншими установами ЄС.
У Словаччині — новий державний гімн
Нову версію державного гімну Словацької Республіки презентували на словацькому телебаченні та радіо в перші хвилини 2025 року. Вперше наживо вона прозвучить 1 січня о 19:00 на новорічному концерті Словацької філармонії.
Нова версія національного гімну рекомендована як офіційний національний гімн Словацької Республіки відповідно до вказівок Міністерства внутрішніх справ. Нова версія буде впроваджуватися поступово протягом трьох-чотирьох місяців».
Адаптацію державного гімну Міністерство культури підготувало у співпраці зі Словацькою філармонією. Оригінальний текст і мелодія гімну залишилися незмінними, однак отримали нове аранжування. Зокрема в новій версії можна буде почути типово словацький інструмент фуяру.
