fbpx
14 Червня, 2026

Орбан знову лідер Fidesz, Мадяр розпалив конфлікт зі Словаччиною, Молдова й Україна одночасно стартують у переговорах про ЄС — важливе у сусідів за тиждень

Орбан знову лідер Fidesz, Мадяр розпалив конфлікт зі Словаччиною, Молдова й Україна одночасно стартують у переговорах про ЄС — важливе у сусідів за тиждень

Віктора Орбана переобрали головою партії Fidesz з переважною більшістю голосів. Водночас новий угорський прем’єр Пийтер Мадяр розпалив конфлікт зі сусідньою Словаччиною, заявивши, що «Угорщина межує сама із собою» і назвавши Словаччину історичним терміном «Felvidék». Це викликало критику президента Пеллегріні й словацького уряду. А у Празі спікер парламенту Томіо Окамура закликав скасувати захист українських біженців, назвавши їх перебування в Чехії занадто численним.

15 червня Молдова й Україна одночасно розпочнуть переговори про вступ до ЄС з першого кластера, отримавши визнання своєї спроможності від лідерів Єврокомісії.

Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень, з 8 по 14 червня 2026 року.

 

Trump Gets Debriefed
Карикатура: Marian Kamensky, Austria / politicalcartoons.com

 

Орбан залишається лідером Fidesz, хоч партія втратила дві третини підтримки
Фото: Orbán Viktor / Facebook

 

Віктора Орбана переобрали лідером Fidesz, хоч партія втратила дві третини підтримки

13 червня з’їзд Fidesz переобрав Віктора Орбана головою партії — за нього проголосували 729 із 737 делегатів.  Орбан, який не мав суперників, узяв на себе повну відповідальність за поразку партії в квітневих виборах.

«Я не здаюся, ніколи, ніколи, ніколи не здаюся», — заявив він на з’їзді.

Орбан зазначив, що Fidesz був «фантастичною правлячою партією» 16 років, але має змінитися, аби стати функціональною опозицією, здатною повернутися до влади.

Новий мандат Орбана обмежений одним роком.

 

Тиса закрила двері для трудових мігрантів в Угорщині
Фото: Zsolt Reviczky / HVG

Угорський уряд відмінив видачу нових віз іноземним працівникам

Виконуючи передвиборчу обіцянку, новий угорський уряд заборонив видачу нових робочих віз іноземцям. Попередній уряд Орбана попри жорстку міграційну риторику впускав працівників із обмеженого списку країн — серед них Україна, Сербія та В’єтнам, звідки раніше планували залучити 32 тисячі робітників.

Зараз іноземці складають 2–2,5% робочої сили Угорщини, переважно в готельному бізнесі, виробництві та харчовій промисловості — традиційних галузях для трудових мігрантів з України.

Власник харчового гіганта Master Good Ласло Барань попередив, що компанія може зупинити будівництво нового заводу через брак робочих рук:

«Ми не наймаємо іноземців, бо вони дешевші — ми наймаємо їх, бо угорців не залишилось», — заявив він.

Прем’єр Мадяр у відповідь нагадав, що компанія отримувала мільярди форинтів держпідтримки «для створення робочих місць для угорців», натякнувши на демпінг зарплат через мігрантів. Безробіття в Угорщині — 4,5%.

 

«Угорщина межує сама із собою»: президент Словаччини розкритикував угорського прем'єра за висловлювання
Фото: Zuzana Gogova / Anadolu / Getty Images

«Угорщина межує сама із собою»: президент Словаччини розкритикував угорського прем’єра за висловлювання

4 червня угорський прем’єр Пийтер Мадяр на церемонії з нагоди 106-ї річниці Тріанонського договору в Будапешті заявив, що «Угорщина — єдина країна у світі, яка межує сама із собою», а Словаччину назвав історичним терміном «Felvidék» («Верхня земля»).

У відповідь на це прем’єр Словаччини Роберт Фіцо назвав це «силовою риторикою», яка лише підвищує напругу. Він нагадав, що на півночі Угорщина межує із суверенною Словаччиною. Міністр Бланар назвав слова Мадяра «абсурдними й історично заперечуваними».

14 червня до критики приєднався і президент Пеллегріні:

«Це не добра риторика», — сказав він про «Felvidék» і фразу про сусідство із собою.

На його думку, причина — недосвідченість Мадяра, а не цілеспрямована провокація. Він також розкритикував підхід Мадяра до президента Тамаша Шуйока.

 

Президент Румунії назначив другого за два тижні прем'єра  після політичної кризи
Фото: Andreea Alexandru / AP Photo

Президент Румунії назначив другого за два тижні прем’єра  після політичної кризи

У неділю президент Румунії Нікушор Дан призначив прем’єром Адріана Вештя після того, як євродепутат Еуджен Томак заявив про зняття своєї кандидатури. Вештя, 52-річний лідер Ліберальної партії, отримав завдання сформувати про-західну парламентську більшість у контексті політичної кризи, яка почалася з падіння коаліційного уряду Іліє Боложана в травні.

Спочатку президент Дан призначив технократа Томака для формування неполітичного уряду спеціалістів, але той не знайшов необхідної парламентської підтримки.

«Зараз очевидно, що політичне рішення — це правильний шлях», — заявив Дан.

Вештя обіцяє провести реальні реформи та зберегти євроатлантичний курс Румунії. Проте його призначення викликало гнів ліберального лідера Боложана, який звинуватив президента у спробі розколу партії та заявив, що не був попередньо поінформований про це рішення.

У нового прем’єра є 10 днів на формування уряду та отримання підтримки 233 депутатів парламенту.

 

Словаччині  загрожує замороження єврофондів через порушення процедур
Фото: enrsi.stvr.sk

Словаччині  загрожує замороження єврофондів через порушення процедур

Найвищий контрольний орган Словаччини (NKÚ) опублікував звіт, за яким протягом 2004–2025 років країна отримала з бюджету ЄС на €28,8 млрд більше, ніж внесла внесків.  При цьому Словаччина допустила понад 5000 порушень правил у проєктах — порушення закупівель, повільне адміністрування, бюрократія.

Голова NKÚ Любомир Андраші оцінив ефективність використання єврофондів на «трійку». Серед проблемних кейсів — цифровізація земельного кадастру (€28 млн): із запланованих 45 онлайн-послуг частину не запустили вчасно, і через порушення закупівель ЄС частину витрат не відшкодував. Східна Словаччина досі залишається нижче 60% середнього показника ЄС за ключовими економічними показниками.

Звіт вийшов на тлі тиску з Брюсселя, адже у квітні Європарламент закликав Єврокомісію розпочати процедуру, яка може призвести до часткового заморожування єврофондів Словаччині через ліквідацію НАКА та інших антикорупційних органів.

 

Спікер чеського парламенту закликав негайно скасувати захист українців у Чехії
Фото: Šimánek Vít / CTK

Спікер чеського парламенту закликав негайно скасувати захист українців у Чехії

Спікер палати депутатів чеського парламенту і лідер партії «Свобода і пряма демократія» (SPD) Томіо Окамура в недільному ефірі телеканалу Prima заявив: якби рішення залежало тільки від нього, він би негайно скасував тимчасовий захист для українських біженців.

«Їх тут забагато, громадяни скаржаться», — заявив він, додавши, що українці мають покинути Чехію щонайпізніше після завершення війни.

Лідер опозиційної партії ODS Мартін Купка назвав цю заяву «висловом комерційного фашиста» — і нагадав, що з близько 400 тисяч українців із тимчасовим захистом працюють 175 тисяч, а звинувачення в масовому зловживанні соцвиплатами стосуються лише десятків випадків. Водночас Купка визнав, що ODS підтримає окреме посилення умов — щодо соцвиплат і технічного стану авто з українською реєстрацією.

За даними МВС, на кінець березня в Чехії перебувало майже 380 тисяч осіб із тимчасовим захистом, із них майже 100 тисяч — у Празі. Притік нових переселенців триває темпом близько 6 тисяч на місяць. Чехія залишається лідером ЄС за часткою українських біженців на душу населення.

 

15 червня Молдова й Україна одночасно стартують у переговорах про вступ до ЄС
Фото: Adrian Baluțel / Newsmaker

15 червня Молдова й Україна одночасно стартують у переговорах про вступ до ЄС

9 червня в Брюсселі, представляючи 21-й пакет санкцій проти Росії, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила:

«У нас з’явилася історична можливість — у найближчі дні ми відкриємо перший кластер переговорів з Україною та Молдовою. Україна довела свою спроможність, тепер настав час довести свою спроможність нам».

Слідом, у п’ятницю, Антоніу Костa і фон дер Ляєн підтвердили у спільній заяві, що всі держави-члени погодилися відкрити перший кластер переговорів «Основи» (правосуддя та демократичні інституції) одночасно для Києва і Кишинева. Міжурядові конференції з обома країнами призначені на понеділок, 15 червня. Лідери ЄС назвали це «визнанням рішучості, мужності та важкої праці» обох країн навіть «попри неймовірні виклики».

 

Infopost.Media

Коментарі