Президент Словаччини зупинив референдум про дострокове припинення повноважень уряду Фіцо
20 Квітня, 2026
ЄС продовжив індивідуальні санкції проти Росії на шість місяців після торгів з Угорщиною та Словаччиною, Віктор Орбан використав повернутих з російського полону українських військових — етнічних угорців у передвиборчій кампанії, словацька опозиція відмовилася підписати звернення Фіцо до Зеленського про «Дружбу», польський президент наклав вето на найбільший оборонний кредит ЄС на €43,7 млрд, Україна та Румунія підписали стратегічне партнерство з Днем румунської мови та гарантіями для шкіл, а Молдова розкрила схему фінансування виборів через $107 млн у криптовалюті з Росії.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 9 по 15 березня 2026 року.
ЄС продовжив санкції проти Росії за день до дедлайну після торгів з Угорщиною та Словаччиною
Європейський Союз 14 березня продовжив індивідуальні санкції проти понад 2600 росіян та організацій ще на шість місяців — до 15 вересня 2026 року. Угоду досягнули за день до дедлайну після тижня торгів з Угорщиною та Словаччиною, які блокували рішення через конфлікт навколо нафтопроводу «Дружба».
Будапешт та Братислава вимагали зняти з санкційного списку кількох російських олігархів, зокрема Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Без продовження санкцій сотні російських пропагандистів та політиків автоматично отримали б доступ до мільйонів євро заморожених активів.
Паралельно новий 20-й пакет економічних санкцій проти Росії застопорився через угорське вето. Глава Ради ЄС Антоніо Коста раніше різко розкритикував США за зняття санкцій на російську нафту, попередивши про послаблення тиску на Кремль.
Віктор Орбан використав повернутих з російського полону українських військових — етнічних угорців у передвиборчій кампанії
Повернуті з російського полону українські військові — етнічні угорці з Закарпаття — стали інструментом передвиборчої кампанії, яку обрав Віктор Орбан. Після візиту міністра Сіярто до Москви 5 березня двох військових привезли до Будапешта. Орбан відвідав їх у лікарні, заявивши: «Тепер ви під нашим захистом».
Угорське державне телебачення у програмі «Жахи війни» показало відео з російського Міноборони та TikTok-каналу, де полонені з Закарпаття розповідають про «гуманне ставлення» росіян. Одного з них привезли на мітинг Fidesz у Дебрецені 7 березня. На запитання про послання для Володимира Зеленського він відповів: «Halál» (смерть).
Експерт з міжнародного права Тамаш Хоффманн пояснив, що публікація таких відео порушує Женевську конвенцію — це використання полонених у пропагандистських цілях.
Словацька опозиція відмовилася підписати звернення Фіцо до Зеленського про «Дружбу»
Роберт Фіцо 12 березня оприлюднив відкритий лист до Володимира Зеленського з вимогою відновити транзит російської нафти через «Дружбу» та закликав усіх лідерів парламентських партій підписати його. Коаліційні партії Smer, Hlas та SNS підтримали документ. Опозиція — категорично відмовилася.
Лідер опозиційної «Прогресивної Словаччини» Міхал Шимечка запропонував натомість написати спільний лист Володимиру Путіну з вимогою припинити бомбардування України.
«Якщо Фіцо хоче вирішити проблему, нехай приєднається до нашого звернення в Кремль», — заявив Шимечка.
Глава «Християнсько-демократичного союзу» (KDH) Мілан Маєрскі назвав лист Фіцо «алібі замість управління».
Фіцо наполягає, що «Дружба» несерйозно пошкоджена, та вимагає допустити експертну комісію ЄК до огляду нафтопроводу. Водночас він натякнув, що може як і Орбан, у разі його програшу на виборах, блокувати допомогу Україні.
Польський президент відхилив найбільший оборонний кредит ЄС, загостривши конфлікт з урядом Туска
Президент Польщі Кароль Навроцький 12 березня наклав вето на закон, який дозволяв країні отримати €43,7 млрд ($50 млрд) з програми SAFE для модернізації армії. Це найбільша сума серед усіх країн ЄС у рамках €150-мільярдної ініціативи для посилення європейської оборони.
Навроцький, союзник консервативної опозиції, назвав механізм «величезною іноземною позикою на 45 років», яка «підірве суверенітет» та обтяжить майбутні покоління. Він запропонував альтернативу «SAFE 0%» — фінансування з резервів Національного банку, зокрема прибутку від золотих резервів. Економісти назвали це нереалістичним.
Прем’єр Дональд Туск різко розкритикував вето: «Президент втратив шанс вчинити як патріот». Уряд анонсував «план Б» для доступу до коштів попри вето. Міністр оборони попередив, що рішення «шкодить не уряду, а безпеці Польщі». Соцопитування у Польщі показують, що 58,4% поляків підтримували підписання закону. За програму публічно виступили й начальник Генштабу та керівник Агентства озброєнь.
День румунської мови, гарантії для шкіл та виробництво дронів: Україна та Румунія підписали стратегічне партнерство
Володимир Зеленський 12 березня у Бухаресті підписав декрет про встановлення в Україні Дня румунської мови 31 серпня — у той самий день, коли його святкують Румунія та Молдова. Документ вже опублікований і набув чинності.
Під час візиту Зеленського до столиці Румунії президенти підписали декларацію про стратегічне партнерство. Партнерство охоплює військову допомогу (пріоритет — ППО), енергетику (електричні інтерконектори, Вертикальний газовий коридор через Грецію, Болгарію, Румунію, Республіку Молдова та Україну) та транспорт (міст Орлівка-Ісакча, пряме залізничне сполучення Київ-Бухарест, відкриття нових спільних пунктів перетину кордону). Обговорили виробництво дронів у Румунії з українською експертизою.
Президент Румунії Нікушор Дан заявив: «Історично існувала недовіра між нашими країнами, але вона випарувалася з початком війни 2022 року».
Ключовим досягненням став також виняток для румунської меншини в освітній реформі — попри укрупнення шкіл, етнічні румуни зможуть продовжувати навчання рідною мовою у населених пунктах з компактним проживанням румунської спільноти.
Ультраправа партія AUR засудила угоду, заявивши, що вона «ігнорує інтереси румунів». А Нікушор Дан різко розкритикував Угорщину за блокування кредиту ЄС для України на €90 млрд.
Читай також 👇
Одна дата для всіх чи голос для кожного? Чи потрібен Україні окремий День румунської мови
$107 мільйонів через криптогаманці: Молдова розкрила схему фінансування виборів з Росії
Національний антикорупційний центр Молдови (CNA) розкрив масштабну схему втручання у парламентські вибори 2025 року через криптовалюту. Директор CNA Олександр Пінзарі 5 березня у парламенті повідомив, що через анонімний гаманець пройшло понад $107 млн у USDT, з них $43 млн — лише у 2025 році.
Операцію координував організатор із множинним громадянством поза межами Молдови. Кошти надходили з російської біржі Garantex та киргизької TokenSpot, конвертувалися в готівку й використовувалися для підкупу виборців, мобілізації протестів і просування кандидатів.
CNA відкрила 20 кримінальних справ, затримала 200+ підозрюваних, конфіскувала 22 млн леїв. Аналітична фірма TRM Labs підтвердила зв’язок із проросійською операцією InfoLider та втікачем-олігархом Іланом Шором.
