Памʼять: згадати, щоб не повторити долю знищених до нас
26 Лютого, 2025
Віктор Орбан торгується з ЄС за виведення російських олігархів з-під санкцій, в Будапешті відбулись державний та опозиційний мітинги, словаки хотіли б залишатись у НАТО, але бути нейтральними, оточення Фіцо продовжує заробляти на війні в Україні, в Румунії президентська кампанія у розпалі — радикалка Діана Шошоаке поскаржилась Путіну на утиски, а в Польщі набирає сил Український легіон, що формується з чоловіків, які у свій час виїхали за кордон.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 10 по 16 березня 2025 року.
Угорщина долучилась до санкцій проти Росії після виключення зі списку кількох російських олігархів
Угорщина зняла своє вето проти відновлення санкцій ЄС щодо російських фізичних та юридичних осіб після того, як кількох росіян вилучили із санкційного списку. Після тижня торгів з Угорщиною та зняття блокування Будапештом рішень Єврокомісії посли ЄС 14 березня досягли компромісу щодо шестимісячного продовження індивідуальних санкцій ЄС.
Спочатку Угорщина намагалася звільнити від санкцій вісьмох осіб, у тому числі російських олігархів Михайла Фрідмана, Алішера Усманова та Петра Авена. Зрештою Європейський союз виключив зі списку санкцій російського бізнесмена В’ячеслава Моше Кантора, міністра спорту Росії Михайла Дегтярьова та Гульбахор Ісмаїлову, сестру олігарха Алішера Усманова.
Угорщина використовує погрози правом вето практично за будь-якої нагоди, щоб викреслити росіян із санкційних списків. А з минулого року до неї приєдналася Словаччина, яка значною мірою поділяє дружню до Москви позицію Будапешта.
ЄС без України чи кінець правління Орбана: в річницю революції в Угорщині відбулись провладний та опозиційний мітинги
Десятки тисяч невдоволених політикою уряду Віктора Орбана угорців вийшли з національними прапорами на мітинг у Будапешті в суботу, 15 березня, в річницю революції 1848 року проти правління Габсбургів. Понад 50 тисяч жителів з гаслами «кінець режиму Орбана» та «закінчиться зима Орбана, почнеться наша весна» зібрались на заклик лідера опозиційної партії Tisza («Тиса») Пийтера Мадяра, який пообіцяв зробити Угорщину частиною сильної Європи та покласти край 15-річному правлінню Орбана.
Опозиційний політик оголосив також про запуск громадського опитування p 12 ключових економічних і політичних питань під назвою «Голос нації», яке триватиме з 24 березня по 11 квітня. Це опитування включатиме також питання щодо членства України в Європейському Союзі.
Цього ж дня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив із промовою, в якій звинуватив Європейський Союз у намірах колонізувати Україну та пообіцяв «придушити» засоби масової інформації та неурядові організації, які, за його словами, працюють в інтересах іноземних держав. Він також виключив можливість членства України в ЄС.
Словацький парадокс: до 70% жителів хочуть залишитися в НАТО, але половина бажає нейтралітету
Переважна більшість населення Словаччини хоче, щоб країна залишилася в НАТО – так висловилися аж 70,6%. Водночас до половини людей хотіли б, щоб Словаччина була нейтральною країною.
Такі парадоксальні результати дали опитування агентства «Фокус» для Форуму майбутньої Словаччини (FSF) на початку березня.
Опитування також показує, що, хоча словаки і прагнуть посиленої оборони країни, жителі не хочуть витрачати на це гроші. Майже половина людей проти збільшення витрат на оборону, і лише 1% словаків підтримує підвищення їх до 3% ВВП із нинішніх приблизно 2%.
Опитування також показало, що більша частина населення віддає перевагу невтручанню у військові конфлікти в сусідніх країнах, за винятком надання гуманітарної допомоги. 29,5% опитаних вважають, що Словаччина має зберігати нейтралітет і не втручатися, а ще 49,5% людей хочуть «надавати гуманітарну допомогу, але не втручатися у військові дії».
Лише 12% підтримали б «військове рішення згідно з міжнародним правом». З цього випливає, що загалом 79% респондентів віддають перевагу або нейтралітету, або гуманітарній допомозі без військової участі.
Словацька збройна промисловість заробляє на війні в Україні
Словаччина вважається найбільшим у світі виробником автомобілів на душу населення, але свіжі дані Статистичного управління показують ще один процвітаючий експорт: зброю та боєприпаси. Попри політику уряду Роберта Фіцо, який після повернення до влади заявив про припинення військової підтримки України, у 2024 році експорт зброї зі Словаччини зріс більш ніж удвічі порівняно з минулим роком. Все тому, що приватний оборонний експорт залишився поза межами заборони.
Минулоріч сума експорту зброї зі Словаччини сягнула 1,15 мільярда євро – надзвичайний стрибок у 100 разів порівняно зі 100 мільйонами євро, зафіксованими в 2021 році.
Цікавим є порівняння обсягу експорту зброї зі Сполученими Штатами, які контролюють понад 40% світового експорту зброї. Проте за ВВП словацька збройна промисловість не відстає суттєво від штатів. Минулого року експорт зброї зі Словаччини становив майже 0,9% ВВП, тоді як у США – 1,1% ВВП.
Оскільки ЄС збільшує інвестиції в оборонну сферу, словацькі виробники зброї мають хороші можливості для зростання.
В оборонному секторі Словаччини домінують дві потужні сили: державні компанії та чеська родина Стрнад, яка займається постачанням зброї. Їхні 4 компанії, тісно пов’язані з очолюваними Smer урядами, отримали вигідні контракти та ключові державні посади. Серед родинних компаній:
- VOP Nováky – виробництво боєприпасів;
- MSM Land System- ремонт військової техніки та виробництво мобільних контейнерів;
- Vývoj Martin – виробництво бойових машин і радіолокаційних веж;
- ZVS Armory – виробництво стрілецької зброї.
Ще одна компанія – ZVS Holding, яка займається виробництвом боєприпасів, порівну належить родині Стрнад та словацькій державі.
У Румунії заборонили балотуватись в президенти радикалці Діані Шошоаке, але погодили кандидатуру Джордже Сіміона
Центральне виборче бюро Румунії відхилило кандидатуру лідерки радикальної партії «SOS Румунія» (S.O.S. România) Діани Шошоаке (Diana Șoșoacá) до участі в президентських виборах у травні 2025 року. Водночас бюро погодило кандидатуру іншого праворадикала, лідера «Альянсу єдності Румунії» (AUR) Джордже Сіміона (George Simion).
Діана Шошоаке оголосила, що оскаржить рішення бюро в Конституційному суді.
«Вони не знають, що це робить їх всесвітньо відомими». (…) Я подзвоню Трампу і Путіну. (…) Однозначно те, що я не є людиною з «системи», – заявила вона.
Шошоаке таки написала листа Путіну, якому поскаржилась на відмову зареєструвати її кандидаткою в президенти Румунії та… закликала повернути історичні румунські території, які зараз знаходяться в складі України.
«Ми маємо румунські території, незаконно утримувані Україною через несправедливий пакт Ріббентропа-Молотова, який був денонсований, і саме тому ми маємо право захищати румунів на тих територіях, які ми хочемо повернути», – написала лідерка S.O.S. România.
Інший позапартійний кандидат в президенти Віктор Понта (Victor Ponta) атакував Кріна Антонеску (Crin Antonescu), якого підтримує румунська коаліція, що складається з соціал-демократів (PSD), лібералів (PNL) і альянсу угорців (UDMR) за його заяви під час передвиборчого туру в трансільванському угорськомовному регіоні Székelyföld. Той під час передвиборчої поїздки до секеїв заявив, що не вважає культурну автономію як засіб збереження ідентичності проблематичною, але він не погоджується з територіальною автономією, якщо вона порушує єдність румунської держави.
Понта в свою чергу заявив, що якщо він стане президентом Румунії, то не сприйме жодного сепаратистського руху, будь-якої автономії за етнічною ознакою, а також буде виступати за повагу до прав румунських меншин в Україні, Угорщині та Сербії.
Український легіон у Польщі отримав понад 1500 заяв від кандидатів на військову службу
До Українського легіону, який формується в Польщі, вже подали понад 1500 заяв. Про це заявив Генеральний консул України в Любліні Олег Куц в програмі «Український фокус» на Slawa.tv.
За словами генконсула, заявки надійшли з-за меж Європи, а до Легіону вже приєдналися три групи добровольців — чоловіків і жінок. Крім того, він зазначив, що Україна хоче поширити досвід створення таких рекрутингових центрів на інших партнерів, які зараз знаходяться в Європі. Принаймні в липні 2024 року повідомлялося, що Чехія розглядає можливість створення українського легіону за прикладом польського проекту.
Український легіон є першим добровольчим підрозділом Збройних сил України, сформованим із закордонних українців. Легіон відкрив набір на початку жовтня 2024 року і пропонує службу виключно на контрактній основі. Підрозділ формується в Польщі, навчання проводять інструктори НАТО на полігонах країн-партнерів.
