Президент Польщі скасував зустріч із Орбаном, Україна відкрила друге генконсульство у Словаччині, а придністровський олігарх залишився без українських активів — важливе у сусідів за тиждень
07 Грудня, 2025
Угорський прем’єр Орбан хоче судитись із ЄС за примус до відмови від російського палива, словацькі старшокласники виступили проти Фіцо за слова проти України, українці у Польщі згодом перестануть отримувати виплати для біженців, Румунія та Україна створять робочу групу щодо освіти для нацспільноти в Україні, а в Кишиневі нарешті зібрались закрити «Російський дім».
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 10 по 16 листопада 2025 року.
Орбан планує подати до суду на рішення ЄС відмовитись від російського палива
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 14 листопада заявив, що його уряд подасть до суду на Європейський Союз через його рішення поступово відмовитися від імпорту російського газу. Угорська влада вже розглядала такий крок минулого місяця.
«Ми не приймаємо це явно незаконне рішення, яке суперечить європейським цінностям і було прийнято Брюсселем, щоб змусити національний уряд, який з ним не згоден, виконати його. Ми звертаємося до Європейського суду», – сказав Орбан.
Угорський прем’єр додав також, що він «шукає й інші, нелегальні» способи переконати Брюссель, але відмовився надати подробиці.
Орбан заявив, що скасування санкцій США, яке він домігся минулого тижня на зустрічі зі своїм «дорогим другом» та ідеологічним союзником, президентом США Дональдом Трампом, може тривати понад рік. Йдеться про санкції, які адміністрація Трампа в жовтні запровадила проти двох найбільших російських нафтових компаній.
Попри те, що державний секретар Марко Рубіо, заявив про тимчасове звільнення від вимог для Будапешта на один рік, Орбан наполягає, що виключення діятиме «доки Дональд Трамп є президентом Сполучених Штатів, а в Угорщині існуватиме національний уряд». До речі, виняток Трамп надав не тільки Угорщині — Болгарія також отримала шестимісячний пільговий період, протягом якого має бути вирішене майбутнє найбільшого балканського нафтопереробного заводу «Нафтохім» у Бургасі.
«Це особиста угода між двома лідерами. Бюрократи пишуть, що хочуть, але це не має значення», – сказав Орбан.
Минулого місяця країни ЄС домовилися поступово відмовитися від імпорту російського газу до кінця 2027 року. За словами дипломатів, усі країни-члени, окрім Угорщини та Словаччини, підтримали це рішення. Більше про це — на Euractiv.
У Словаччині школярі покинули зустріч із прем’єром Фіцо після його висловлювань щодо України
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час виступу в Попраді сказав учням, що вони можуть йти воювати, якщо підтримують війну в Україні.
«Якщо ви такі герої в цих чорних футболках і так страшенно за цю війну, то йдіть туди», — сказав Фіцо у відповідь на шум у залі після його фрази, що ЄС надасть 140 мільярдів євро «на продовження війни» в Україні
У відповідь старшокласники, одягнені в чорне на знак протесту, почали дзвонити ключами — символ протесту під час Оксамитової революції 1989 року — і покинули залу. Один із них при цьому тримав український прапор.
Фіцо пізніше опублікував відео інциденту на Facebook, заявивши:
«Коли мали можливість дискутувати, вони пішли. Але прийшли інші, готові дискутувати та поважати іншу думку, бо без неї немає вільної дискусії, а без вільної дискусії немає демократії».
Детальніше про інцидент — у відео на Dennik.
Президент Польщі Навроцький «востаннє» підписав закон про допомогу українським біженцям
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав прийнятий у вересні закон про допомогу громадянам України після того, як у серпні наклав вето на попередню версію через відсутність обмежень на виплату допомоги 800+. Новий закон пов’язує право на соціальні виплати з працевлаштуванням батьків та навчанням дітей у польських школах.
Навроцький, однак, наголосив, що це останній раз, коли він робить такий крок.
«Я підписав законопроект вдруге, бо не хочу бути президентом хаосу, але я наголосив – і поки прем’єр-міністр і парламентська більшість спостерігають за нами – я нагадую, що я підписав цей законопроект про допомогу українцям востаннє», – заявив він.
За словами президента, після трьох років війни до української меншини в Польщі слід ставитися з належною відповідальністю, але на тих самих засадах, що й до інших національних меншин. Детальніше про закон — у матеріалі Gazeta.pl.
Президент Чехії Павел затримує призначення Бабіша прем’єром через конфлікт інтересів та позицію щодо Росії
Понад півтора місяця після перемоги партії ANO на парламентських виборах у Чехії президент Петр Павел досі зволікає з офіційним призначенням Андрея Бабіша прем’єр-міністром через напружені відносини між колишнім генералом НАТО та політиком-мільярдером,
Після чергової зустрічі в Празькому замку Бабіш знову пообіцяв пояснити, як вирішить конфлікт інтересів щодо свого володіння конгломератом Agrofert, що було ключовою вимогою президента.
«Я не продам Agrofert», — наголосив Бабіш, водночас запевнивши, що вирішить ситуацію відповідно до чеського та європейського законодавства, але не надавши деталей.
Читай також 👇
Радомир Мокрик: Привид популізму над центральною Європою. Нотатки до парламентських виборів в Чехії
Павел також прокоментував програму майбутньої коаліції та вказав на відсутність згадки про Росію як загрозу безпеці, попросивши включити позицію уряду щодо війни в Україні та зобов’язання виконувати обов’язки Чехії в НАТО.
У дебатах зі студентами в Карловарському регіоні напередодні зустрічі Павел нагадав, що «не завдання президента впливати на програму уряду», але відкрито розкритикував ключові пункти програми, узгодженої ANO з майбутніми коаліційними партнерами — ультраправою SPD та консервативною Партією автомобілістів. Більше про протистояння між президентом та майбутнім прем’єром Чехії — на Seznam Zpravy.
Румунія та Україна створюють робочу групу для забезпечення прав румунської меншини на освіту рідною мовою
Міністерства освіти Румунії та України домовилися створити двосторонню робочу групу для розробки пропозицій щодо забезпечення прав румунської меншини на освіту рідною мовою. Рішення було узгоджене міністром Даніелем Давідом та віце-прем’єром України Євгеном Кудрявцем під час відеоконференції. Група об’єднає представників обох міністерств, регіональних органів влади України та МЗС обох держав, щоб сформулювати рішення «відповідно до міжнародних зобов’язань України».
Діалог відбувся в контексті освітньої реформи старшої школи в Україні, яка безпосередньо впливає на школи з румунською мовою навчання.
«Міністр освіти Румунії має особисто відповідати та бути залученим кожного разу, коли румунські спільноти за кордоном просять його підтримки у просуванні національної мови та культури», — заявив Давід, наголосивши на важливості захисту доступу до освіти румунською мовою з гарантіями фінансування.
Паралельно міністр відвідав Кишинів, де зустрівся з колегою з Молдови Даном Перчуном. Вони обговорили спільні проєкти та запуск нової програми, за якою румунські вчителі викладатимуть румунську мову для різних місцевих спільнот. Проєкт буде представлений на наступній зустрічі прем’єр-міністрів двох країн. Більше про це у матеріалі Bursa.ro.
Парламент Молдови схвалив закриття «Російського дому» в Кишиневі в першому читанні
Парламент Молдови 13 листопада в першому читанні схвалив денонсацію угоди з Росією про створення та функціонування культурних центрів, що призведе до закриття «Російського дому» в Кишиневі. За рішення проголосували 60 депутатів від партій PAS та «Демократія вдома», проти виступили комуністи, соціалісти, блок «Альтернатива» та «Наша партія».
Міністр культури Крістіан Жардан заявив, що угоду можуть використовувати як інструмент дезінформації:
«Денонсація не спрямована проти російської культури чи мови, які в Молдові поважають».
Депутат від PAS Костянтин Кеяну додав: «Росія оголосила нам гібридну війну, використовує страх і гроші, а ми маємо захищатися». Більше про це рішення — на Newsmaker.
