Президент Словаччини зупинив референдум про дострокове припинення повноважень уряду Фіцо
20 Квітня, 2026
Угорщина увійшла в останній тиждень перед виборами 12 квітня з надзвичайним засіданням оборонної ради — Орбан скликав його після повідомлень про знахідку вибухівки поблизу ключового газопроводу «Турецький потік» у Сербії. Офіційних звинувачень немає, але провладне середовище вже встигло заявити, що «терористичний акт готували задля повалення Орбана». Поки Будапешт розігрує безпекову карту напередодні голосування, Словаччина переглядає власне законодавство через близькість російських «Шахедів» до свого кордону, словацька опозиція обіцяє кардинально змінити курс щодо України після 2027 року. Молдова ж символічно замкнула двері у радянське минуле — парламент остаточно проголосував за вихід із СНД.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 30 березня по 5 квітня 2026 року.
Угорщина очікує засідання надзвичайної ради: біля компресорної станції «Турецького потоку» нібито знайшли вибухівку
Угорські проурядові медіа повідомили, що 5 квітня, за тиждень до виборів в Угорщині, сербська армія та поліція виявили вибухівку поблизу стратегічної газової інфраструктури у Воєводині. Силовики знайшли два рюкзаки з вибухівкою за кількасот метрів від газопроводу «Турецький потік» поблизу Каніжа, містечка в автономному краї Воєводина. Президент Вучич зателефонував угорському прем’єру Віктору Орбану, повідомивши «про перші результати розслідування воєнними та поліцейськими органами загрози критичній газовій інфраструктурі, що з’єднує Сербію та Угорщину».
Орбан на своїй сторінці в Facebook повідомив, що скликав надзвичайне засідання оборонної ради.
«Турецький потік» — єдиний активний маршрут постачання російського газу до ЄС після припинення транзиту через Україну, його цим шляхом отримує і Угорщина. Трубопровід проходить Чорним морем до Туреччини, далі через Болгарію, Сербію до Угорщини. Компресорна станція Велика Плана, збудована у 2021 році, є вузловою точкою цього маршруту — саме тому наприкінці березня Сербія розгорнула для її охорони наземні та зенітні підрозділи.
Офіційних звинувачень у чиїйсь причетності немає. Проте президент Угорської асоціації Воєводини (VMSZ) Балінт Пастор заявив: «якщо первинною ціллю була Угорщина — терористичний акт готували задля повалення Орбана».
Інцидент відбувся на тлі системної напруги навколо газопостачання: Угорщина блокує кредит €90 млрд для України, вимагаючи відновлення транзиту нафти через «Дружбу», а ЄС із червня 2026 року планує повністю заборонити імпорт російського газу.
Словацька опозиція обіцяє відійти від курсу Фіцо щодо України
Колишній міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок назвав політику прем’єра Роберта Фіцо щодо України «катастрофічною» та звинуватив його у «зраді словацьких національних інтересів». В інтерв’ю Kyiv Independent 30 березня Корчок, який нині відповідає за зовнішню політику опозиційної партії «Прогресивна Словаччина», заявив, що Фіцо «стає на бік Москви».
Після повернення до влади 2023 року Фіцо перетворив Словаччину з одного з найбільш проукраїнських на одного з найгостріших критиків Києва. Він припинив військову допомогу Україні, зустрівся з Путіним у Москві та погрожує блокувати підтримку ЄС для Києва.
У Брюсселі Фіцо діє як близький союзник угорського прем’єра Віктора Орбана. Корчок попередив, що якщо Орбан програє вибори 12 квітня, Фіцо стане провідним противником України в ЄС. На початку березня словацький прем’єр пообіцяв «підхопити естафету від Угорщини» та заблокувати €90-мільярдний кредит ЄС для України.
Опозиційна «Прогресивна Словаччина» лідирує в опитуваннях з 20-21%, випереджаючи партію Фіцо Smer. Корчок висловив впевненість, що словаки «наситилися» нинішньою владою перед виборами 2027 року.
У сусідній Словаччині можуть ввести «стан загрози» через падіння російського «Шахеда» на Закарпатті
Після атаки російського «Шахеда» на електричну підстанцію Закарпатській області, приблизно за 10 км від українсько-словацького кордону, президент Словаччини Петер Пеллегріні ініціював запровадження в країні нового правового режиму, який називають «станом загрози».
Хоча словацька військова влада підтвердила, що безпілотник не перетинав державний кордон, близькість вибуху спонукала Братиславу переглянути свою правову базу. Запропоновані поправки до Конституції мають на меті усунути правовий розрив між умовами «мирного» та «воєнного» часу, надаючи збройним силам повноваження швидко збивати або перехоплювати повітряні цілі в прикордонних районах без необхідності офіційного оголошення воєнного стану .
Словацькі військові чиновники дедалі більше стурбовані атаками російських безпілотників, спрямованими на енергетичну інфраструктуру в Івано-Франківській та Закарпатській областях України. Президент Пеллегріні оголосив про проведення «круглого столу» , під час якого військові представники проінформують політичні партії про запропоновані законодавчі зміни, спрямовані на запровадження нового правового режиму «стану загрози».
Суд Бухареста зняв обмеження з румунського «ТікТок-кандидата» в президенти
3 квітня 2026 року Бухарестський суд остаточно скасував судовий контроль над Келіном Джеорджеску — ультраправим кандидатом, чия перемога у першому турі президентських виборів листопада 2024 р. спричинила найбільшу політичну кризу в сучасній Румунії. Джеорджеску перебував під судовим контролем з 26 лютого 2025 року і нині є обвинуваченим у двох справах: за пропаганду фашизму та дії проти конституційного ладу.
Тепер Джеорджеску може залишити Румунію без дозволу суду і більше не зобов’язаний регулярно з’являтися до поліції. Втім, кримінальні провадження тривають: справа про пропаганду фашизму передана до суду першої інстанції, наступне засідання — 28 квітня; у справі про спробу перевороту Апеляційний суд Бухареста 2 квітня підтвердив законність обвинувального акту.
Нагадаємо, у грудні 2024 року Конституційний суд Румунії анулював вибори, у яких Джеорджеску несподівано здобув перше місце — через підозри у втручанні Росії через TikTok. Йому заборонили балотуватись на повторних виборах у травні 2025 року.
Парламент Молдови проголосував за вихід з СНД
2 квітня парламент Молдови остаточно проголосував за вихід із Співдружності Незалежних Держав. 60 з 101 депутата підтримали денонсацію угоди про створення СНД, протоколу та статуту організації. Проти проголосували соціалісти та комуністи. Ініціатором виступило МЗС Молдови, у якому зазначили, що вихід із СНД є «природним і неминучим кроком» на шляху до членства в ЄС.
Після денонсації державний бюджет Молдови щороку економитиме близько 3,1 млн леїв (близько 150 тис. євро) — саме стільки країна сплачувала до бюджету СНД. До цього рішення Молдова вже денонсувала близько 70 угод у рамках СНД. Закони набудуть чинності після підписання президентом, а повний вихід з організації завершиться через 12 місяців.
МЗС назвало головним аргументом грубе порушення Росією принципу територіальної цілісності — зокрема, через війну проти України, агресію в Грузії та незаконне розміщення військ у Придністров’ї.
980 машин на добу: на Закарпатті влітку можуть запустити КПП «Біла Церква – Сігету Мармацієй»
На Закарпатті триває будівництво прикордонного пункту пропуску з Румунією «Біла Церква – Сігету Мармацієй», завершити роботи планують до кінця 2026 року.
Стаціонарна інфраструктура (7 смуг: 3 легкові, 3 вантажні, 1 автобуси) має запрацювати до кінця 2026 року з добовою пропускною здатністю 980 транспортних засобів (600 легкових авто, 350 вантажівок, 30 автобусів). Тимчасова схема у червні — до 700 легкових авто щодоби. Однак вже у червні планують відкрити тимчасове пасажирське сполучення.
Зараз будується підпірна стінка біля Тиси для укріплення берегової лінії.
Проєкт обговорювали президенти Зеленський і Нікушор Дан 12 березня. Україна та Румунія розширюють прикордонну інфраструктуру — КПП інтегрується з дорогою Н-09 та румунськими національними шляхами, посилюючи експортний потенціал України.
***
Крім того рекомендуємо насолодитись кількома історіями про те, як в Україні просувають поняття добросусідства ще зі шкільних класів та поєднують вивчення української і румунської мов у одному освітньому просторі на Буковині.
Чому в кожній українській школі має бути курс із добросусідства: досвід Школи вільних та небайдужих у Львові
Історія львівської школи, де кілька років поспіль діє курс добросусідства. Засновники вважають, що це — не просто дипломатична навичка, а стратегічна умова виживання та розвитку громадян України в найближчому майбутньому.
Курс поєднує теоретичні блоки з історії, літератури, культури, географії зі щорічними експедиціями учнів до Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії для пошуку спільних культурних та економічних точок дотику. У школі впевнені, що такий підхід вчить підлітків бачити в сусідах партнерів і захищати власні інтереси без агресії. Читати повністю.
Українська як мова можливостей: досвід прикордонного села на Буковині у розбудові добросусідства
Станом на минулий рік у Маршинецькому ліцеї, де функціонують як україномовні, так і румуномовні класи, навчається понад 200 учнів. Серед його випускників – відомі естрадні співачки Софія Ротару та Лілія Сандулесу. А вчителька Ірина Кошман викладає у цьому двомовному закладі українську мову та літературу вже 24 роки.
У розмові Лілії Шутяк з нею – про сучасний освітній простір, мовне середовище та роль батьків, українську мову для національних спільнот як джерело можливостей. Читати повністю.
