Президент Словаччини зупинив референдум про дострокове припинення повноважень уряду Фіцо
20 Квітня, 2026
Конфлікт між Україною та Угорщиною через зупинку транзиту російської нафти переріс у відкрите протистояння: Віктор Орбан пообіцяв «поламати блокування силою», а Володимир Зеленський відповів, що дасть Збройним Силам контакти Орбана. Напруга досягла апогею, коли будапештська антитерористична служба затримала сімох інкасаторів Ощадбанку — і це все напередодні квітневих виборів в Угорщині, де Орбан ризикує програти опозиціонеру Пийтеру Мадяру.
У Чехії парламент відмовився знімати імунітет із прем’єра Андрея Бабіша у справі про шахрайство з субсидіями ЄС, незалежний громадянський рух планує масовий протест 21 березня. Роберт Фіцо вимагає створити експертну комісію для перевірки пошкодженої «Дружби» та погрожує ветуванням €90-мільярдного кредиту для України.
Румунія категорично відмовилась розміщувати ядерні компоненти на своїй території попри французьку ініціативу щодо розширення ядерного стримування в Європі. А Молдова посилює мовні квоти на телебаченні — регулятор вимагає мінімум 50% контенту румунською.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 2 по 8 березня 2026 року.
Від погроз до затримань: нафтова криза переросла у відкрите протистояння Києва і Будапешта напередодні виборів в Угорщині
На тижні, що минув, конфлікт між Віктором Орбаном і Володимиром Зеленським через зупинку транзиту російської нафти досяг нового рівня напруги. Угорський прем’єр пообіцяв «поламати українське нафтове блокування силою», наполягаючи на відновленні поставок через пошкоджений нафтопровід «Дружба». Водночас Орбан і Фіцо через це заблокували новий пакет антиросійських санкцій, а Орбан також заблокував кредит ЄС для України на 90 млрд євро, узгоджений у грудні минулого року. Зеленський підлив масла у вогонь і відповів, що дасть Збройним Силам контакти тих, хто блокує, нехай поспілкуються з ним «своєю мовою».
Будапешт розцінив це як погрозу і Орбана підтримав навіть його головний опонент Пийтер Мадяр, заявивши, що «жоден глава іноземної держави не може загрожувати угорцям».
Наприкінці тижня в Будапешті працівники антитерористичного відомства TEK показово затримали сімох співробітників Ощадбанку, які транспортували готівку та золото у рамках угоди між Ощадом та Raiffeisen Bank Austria. При цьому до затриманих не допустили українського посла в Угорщині та адвоката. Згодом інкасаторів депортували до України, однак банківське майно Угорщина досі не повернула, фактично звинувативши Україну у «відмиванні коштів».
Конфлікт розгортається напередодні квітневих виборів в Угорщині, де лідер опозиції Пийтер Мадяр лідирує в опитуваннях.
Парламент Чехії захистив Бабіша від суду: прем’єр і спікер уникнули кримінального переслідування
Парламент Чехії відмовився знімати імунітет із прем’єр-міністра Андрея Бабіша та ультраправого спікера парламенту Томіо Окамури: 104 депутати проголосували проти кримінального переслідування. Бабіш звинувачується у шахрайстві з субсидіями ЄС на понад $2 млн у справі ферми «Лелече гніздо». Спікера Окамуру звинувачують у розпалюванні ненависті.
Мільярдер Бабіш у 2007 році вивів ферму з конгломерату Agrofert для отримання субсидій малому бізнесу, після чого повернув її назад. Його двічі судили й виправдовували, але вердикти скасовували вищі інстанції. Бабіш назвав звинувачення «спробою перевернути результати демократичних виборів».
Уряд ANO, SPD та «Автомобілістів» критикують за скорочення допомоги Україні та зближення з Орбаном і Фіцо. Незалежний громадянський рух «Мільйон моментів для демократії» планує масовий протест 21 березня — за аналогією з акцією 2019 року, коли 250 тисяч вийшли проти Бабіша під час першого прем’єрства.
Прем’єр Словаччини вимагає доступу до пошкодженої «Дружби» та погрожує ветуванням кредиту Києву
Роберт Фіцо зустрінеться з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн 10 березня в Парижі, щоб обговорити зупинку поставок російської нафти через «Дружбу». Словацький прем’єр вимагає створення експертної комісії для перевірки пошкодженої ділянки нафтопроводу та погрожує блокуванням кредиту ЄС для України на €90 млрд напару з Віктором Орбаном.
«Словаччина готова перейняти естафету від Угорщини, якщо потрібно. Блокування цього величезного військового подарунка Україні — легітимний інструмент для відновлення нафтопостачання», — заявив Фіцо у відеозверненні.
Він запевнив, що супутникові знімки підтверджують відсутність критичних пошкоджень та заявив, що «не сумнівається, що у разі зволікання український президент здатний зруйнувати нафтопровод»
Братислава вже припинила аварійне постачання електроенергії Україні, а конфлікт України з Угорщиною загострюється напередодні виборів в Угорщині, де Орбан робить війну в Україні центральною темою кампанії.
Путін призначив нового посла Росії в Польщі
Владімір Путін 3 березня офіційно призначив новим послом Росії у Польщі 53-річного Георгія Михна — працівника російського МЗС. Михно замінить на цій посаді Сергія Андрєєва, який очолював дипмісію у Варшаві з серпня 2014 року.
Цікаво, що вперше про призначення Михна російські агентства повідомляли ще влітку 2025-го, однак тоді інформація раптово зникла з урядового сайту без пояснень, а депеші було відкликано. Тепер рішення набуло чинності офіційно.
Андрєєв став відомий скандальною подією 9 травня 2022 року, коли під час спроби покласти квіти на могилу радянських солдатів у Варшаві його облила червоною рідиною українська журналістка Ірина Земляна на знак протесту проти війни. Польська прокуратура згодом закрила справу про «публічне зневажання дипломата». У грудні 2025-го Путін призначив Андрєєва послом у Словаччині.
Читай також 👇
Має «виграти вибори» для Фіцо: Москва призначила нового посла Росії у Словаччині
Новий посол Михно (народився 1972 року) — випускник історичного факультету МДУ, керував департаментом нових викликів і загроз у російському МЗС, був заступником постпреда РФ при міжнародних організаціях у Відні. Нагороджений медаллю «За заслуги перед вітчизною» ІІ ступеня та двома подяками президента Росії.
Бухарест відмовився від ядерної зброї: Румунія не розміщуватиме компоненти стримування на своїй території
Президент Румунії Нікушор Дан категорично виключив розміщення ядерних компонентів на території країни у середньостроковій перспективі. Заяву він зробив 6 березня після офіційного візиту до Варшави, коментуючи французьку ініціативу щодо розширення ядерного стримування в Європі.
«Захист під парасолькою НАТО не означає присутності ядерних елементів на румунській території, і в середньостроковій перспективі розміщення ядерних компонентів не розглядається», — заявив Дан.
Раніше цього тижня президент Франції Еммануель Макрон оголосив про плани розширити ядерний арсенал країни та потенційно дозволити європейським партнерам розміщувати французькі військові літаки для місій ядерного стримування. Франція і Німеччина вже створили керівну групу з питань ядерного стримування. До участі в французьких ядерних військових навчаннях запрошені Греція, Польща, Нідерланди, Бельгія, Данія та Швеція. Румунія також отримала запрошення до переговорів.
Від 30% до 50%: молдовський регулятор вимагає більше румунської на ТБ
Рада з телебачення і радіо Молдови запропонувала парламенту та міністерству культури пакет з п’яти поправок до медіазаконодавства, які мають посилити присутність румунської мови в ефірі. Ключова вимога — мінімум 50% контенту румунською мовою від загального обсягу щоденного мовлення телеканалів [гіперпосилання].
Регулятор обґрунтовує ініціативу результатами аналізу медіаринку за 2025 рік, який показав скорочення місцевих програм румунською. Керівництво РТР назвало тенденцію «тривожною» та попередило, що «домінування інших мов може використовуватись для маніпуляції інформацією та підриву європейського курсу країни».
Серед інших пропозицій: показ іноземних програм мовою оригіналу з дубляжем або субтитрами виключно румунською (перехідний період — три роки), збільшення квоти румунської музики з 30% до 50%, а музики молдовських авторів — з 10% до 30%. Також регулятор вимагає збільшити частку румуномовних каналів у кабельних пакетах з 50% до 70%.
РТР наголошує, що законодавчі зміни потрібні «для розвитку та захисту національного інформаційного простору».
