Орбан пішов. Чи стане хтось наступною «білою вороною» в ЄС?

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан та його політична сила програли парламентські вибори, тож його амплуа головного розхитувача єдності ЄС опинилось вакантним. Зміна влади в Угорщині відбувається якраз у той делікатний момент, коли Євросоюз спирається на єдність, щоб просунути санкції, прийняття бюджету та інші рішення, які все ще потребують одностайності. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після поразки Орбана запропонувала зміни до правил голосування в ЄС, щоб уникнути майбутніх проблем, про це пише Politico.

Роками угорський прем’єр-міністр використовував право вето, щоб зупинити ключові ініціативи, зокрема щодо підтримки Євросоюзом України. Після поразки на виборах його незабаром замінить правоцентрист Пийтер Мадяр, яка заявляє про готовність тісніше співпрацювати з Брюсселем.

Дехто сподівається, що перемога Мадяра полегшить досягнення консенсусу.

«У мене складається враження, що політична бізнес-модель системного та структурного руйнування зруйнована після серйозної поразки [партії Орбана] «Фідес» на виборах», – анонімно заявив дипломат ЄС виданню.

Але відхід Орбана не означає, що фон дер Ляєн або Київ можуть зітхнути спокійно. Європейська рада, де всі 27 лідерів зустрічаються для прийняття рішень, все ще включає жменьку союзників Орбана та кількох потенційних нових порушників порядку денного.

Ось п’ять лідерів, які найімовірніше переймуть естафету наступної «білої ворони» блоку після Орбана.

Помічник: прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо

Прем’єр-міністр Словаччини часто був вірним партнером Орбана у праві вето, приєднуючись до свого колеги-проросійського лідера у блокуванні санкцій проти Москви та виступаючи проти кредиту ЄС для України в розмірі 90 млрд євро. Без Орбана Фіцо залишається єдиним найближчим — і, можливо, останнім — другом Кремля в ЄС.

«Я зацікавлений бути конструктивним гравцем у Європейському Союзі, але не за рахунок Словацької Республіки», – заявив Фіцо минулого літа.

Минулого місяця Фіцо попередив, що може накласти вето на транш у розмірі 90 млрд євро для Києва замість Орбана, якщо угорська влада програє вибори. Будапешт місяцями блокував ці кошти через суперечку з Києвом щодо трубопроводу «Дружба» попри те, що транш був узгоджений на саміті в грудні. У понеділок Мадяр дав зрозуміти, що не стоятиме на заваді ЄС.

Оскільки трубопровід досі не працює [президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем 14 квітня припустив, що нафтопровід буде відремонтовано до кінця місяця – ред.], питання тепер полягає в тому, чи виконає Фіцо свою погрозу перейняти естафету від Орбана та заблокувати кошти, чи підтримає ЄС. Словацький лідер раніше завжди відмовлявся від санкцій та приєднувався до спільних заяв ЄС на підтримку України.

«Я думаю, що вони [Фіцо та інші лідери] гостро усвідомлюватимуть ризики та наслідки вибору дещо подібного шляху, як і він [Орбан]», – сказав дипломат ЄС, цитований вище.

Мільярдер-популіст: прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш

Прем’єр-міністр Чехії, 71-річний мільярдер, якого називають «чеським Трампом», і який з грудня керує країною в коаліції з ультраправими, вже продемонстрував деякі схильності в стилі Орбана. Бабіш був єдиним лідером, поряд з Орбаном і Фіцо, який вимагав виключити його країну зі співфінансування кредиту ЄС для України в розмірі 90 мільярдів євро. Він також закликав до скорочення підтримки Києва, хоча зрештою не відмовився від ініціативи Чехії щодо боєприпасів на підтримку оборони України.

Бабіш, до чиєї коаліції входить партія «Автомобілісти», також має суперечку з ЄС щодо кліматичної політики. Він виступав проти схеми дозволів блоку на викиди вуглецю, стверджуючи, що це вбиває чеську промисловість.

Однак існує думка, що коаліція не перешкоджатиме всьому, однак буде «важкою з певних питань», особливо «порівняно з поширеним мисленням інших європейських лідерів», сказав дипломат ЄС.

Італійська «канатоходиця» Джорджія Мелоні, словенський популіст Янез Янша та болгарський «козир» Румен Радев

Італійська лідерка з моменту приходу до влади понад три роки тому йшла по небезпечному прагматичному канату з Брюсселем, балансуючи між своєю правою, націоналістичною політикою та проєвропейською позицією в міжнародних справах. З одного боку вона походить з тієї ж політичної родини, що й Орбан [наприклад, заявляла на березневому саміті, що розуміє позицію Орбана щодо кредиту Україні, – ред.], однак, на думку дипломатів, виявилася політиком «зовсім іншого типу».

Експрем’єр-міністр Словенії,правий популіст та шанувальник Трампа Янез Янша має потенціал поповнити зростаючий популістський клуб у ЄС, якщо повернеться до влади. Однак щодо України є помітна різниця між Яншою та Орбаном чи навіть Фіцо: попри союз з угорцями з інших питань, Янша відстоював членство України в ЄС і відвідав Київ у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення Росії, щоб висловити свою підтримку.

Колишній президент Болгарії Румен Радев пішов у відставку в січні, щоб заснувати нову партію та балотуватися на парламентських виборах у квітні. У 2025 році Радев заявив, що Україна «приречена» у своїй війні проти Росії, і стверджував, що збільшення військової допомоги ЄС або «надання більшої кількості зброї» Києву не є відповіддю. Він також звинуватив європейських лідерів у заохоченні контрнаступу Києва, заявивши, що це призвело до «сотень тисяч жертв» в Україні.