Має «виграти вибори» для Фіцо: Москва призначила нового посла Росії у Словаччині
10 Лютого, 2026
Угорщина та Словаччина по-різному відреагували на американську військову операцію у Венесуелі — Віктор Орбан підтримав Трампа всупереч декларованим принципам суверенітету, тоді як Роберт Фіцо різко розкритикував порушення міжнародного права. Водночас лідер угорців Румунії публічно пообіцяв підтримку Орбану на виборах, викликавши критику всередині спільноти.
У Чехії новий уряд підтвердив продовження критично важливої ініціативи з постачання снарядів Україні, попри політичні суперечки. Польща наблизилася до визнання сілезької регіональною мовою, хоча президентське вето може заблокувати рішення парламенту.
Молдова опинилася в центрі уваги через несподівану заяву Маї Санду про готовність підтримати об’єднання з Румунією та зростання попиту на молдовське громадянство серед жителів Придністров’я. А в Словаччині міністр внутрішніх справ спростував дезінформацію про українських біженців, підтвердивши їхній позитивний внесок в економіку країни.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 5 по 11 січня 2026 року.
Орбан і Фіцо: дві протилежні реакції на операцію США у Венесуелі
Після арешту президента Венесуели Ніколаса Мадуро американськими військами «суверенна» зовнішня політика Угорщини зіткнулася з викликом. Орбану довелось балансувати між підтримкою Трампа та декларованими принципами суверенітету. Зрештою він обрав беззастережну підтримку президента США, ставши єдиною країною ЄС, що не підписала спільну європейську заяву про порушення міжнародного права.
На щорічній прес-конференції у понеділок Орбан припустив, що венесуельська інтервенція може виявитися «корисною» для Угорщини через зниження світових цін на нафту. Уряд не пояснив, чому міністр Пийтер Сійярто у 2023 році відвідував Венесуелу та позував з Мадуро, обговорюючи угорську експертизу видобутку нафти.
Натомість словацький прем’єр Роберт Фіцо очолив критику американських дій, звинувативши Вашингтон у порушенні міжнародного права. За його словами, Словаччина може лише «з недовірою спостерігати», як США знімають президента суверенної держави. Фіцо порівняв операцію з вторгненням в Ірак 2003 року.
Водночас він похвалив президента США Дональда Трампа за те, що той не намагався виправдати операцію, посилаючись на демократію чи права людини, а натомість відкрито говорив про отримання контролю над венесуельською нафтою та допуск американських компаній до енергетичного сектору країни.
Критики вказують на подвійні стандарти уряду Фіцо щодо Москви та України. Детальніше — на Index та SME.
Келемен Гунор пообіцяв Орбану, що трансильванські угорці не підведуть на виборах
На суботньому конгресі партії «Фідес» у Будапешті, де представили кандидатів на парламентські вибори 2026 року, виступив голова Демократичного союзу угорців Румунії (RMDSZ) Келемен Гунор. Він запевнив прем’єра Віктора Орбана, що трансильванські угорці не підведуть «Фідес» на виборах.
«Спільнота залишається сильною, якщо мислить союзом», — заявив Келемен на конгресі, наголосивши, що підтримка закордонних угорців — це «спільна інвестиція в угорське майбутнє», а не милість.
Він підкреслив, що більшість трансильванських угорців підтримує «Фідес» та Орбана.
Проте виступ Келемена викликав неоднозначну реакцію серед румунських угорців. У коментарях під його постом у Facebook багато критикували лояльність голови RMDSZ до Орбана, вказуючи на посилення залежності від «Фідесу» і витіснення політичного плюралізму в угорській громаді. Більше про заяву представника угорців Румунії та реакцію спільноти — на Transtelex.
Міністр внутрішніх справ Словаччини спростував фейки про зловживання українцями соцвиплатами
Матуш Шутай Ешток, міністр внутрішніх справ Словаччини, відомий критичними висловлюваннями щодо України, несподівано виступив на захист українців у країні. Він спростував поширювану в соцмережах дезінформацію про нібито масові зловживання соціальними виплатами з боку українських біженців, які начебто не живуть у Словаччині.
Міністр наголосив, що ці твердження не мають реальних доказів. Після посилення правил допомогу на проживання отримують близько 9 тисяч осіб, які втекли від війни. Більшість із 70 тисяч офіційно працюючих у Словаччині українців офіційно сплачують податки та соціальні внески й оплачують житло власним коштом. Значна частина допомоги фінансується з європейських фондів, а не зі словацького бюджету. Детальніше — на сторінці Погляд на Словаччину.
Чеський міністр підтвердив продовження снарядної ініціативи під час візиту до Києва
Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацек 9 січня під час першого офіційного візиту до Києва підтвердив, що Прага продовжить постачання артилерійських боєприпасів Україні у рамках міжнародної ініціативи. Потяг з міністром затримався через масований російський ракетно-дроновий удар вночі.
Мацек повідомив, що досягнуто політичного компромісу щодо продовження програми.
Чеська ініціатива, запущена урядом Петра Фіали на початку 2024 року, стала критичним механізмом підтримки артилерійських спроможностей України. У 2025 році Чехія поставила 1,8 млн снарядів, перевищивши первісну мету у 1,5 млн. Новий прем’єр Андрей Бабіш раніше виступав проти продовження ініціативи, але президент Петер Павел попередив про серйозні наслідки її припинення. Водночас за наполяганням Бабіша ініціатива «Боєприпаси для України» продовжиться без будь-якого прямого внеску з чеської державної скарбниці.
Мацек також обговорив з Сибігою постачання військового обладнання та залучення чеського бізнесу. Чехія зацікавлена у співпраці щодо протидронових систем на основі українського бойового досвіду. Міністр підкреслив, що українці нині є найбільшою національною меншиною в Чехії. Більше про візит глави чеського МЗС — на EuromaidanPress.
Парламент Польщі схвалив визнання сілезької регіональною мовою
Сейм Польщі 10 січня схвалив закон про визнання сілезької мови, якою розмовляють на південному заході країни, офіційною регіональною мовою. За законопроєкт проголосували 244 депутати правлячої коаліції прем’єра Дональда Туска, 196 — з правої опозиції — проти.
За даними останнього перепису, близько 460 тисяч поляків використовують сілезьку як основну домашню мову — значно більше, ніж 87,6 тисячі носіїв кашубської, єдиної нині визнаної регіональної мови Польщі. Офіційне визнання дозволяє викладати мову в школах та використовувати в місцевій адміністрації в муніципалітетах, де щонайменше 20% населення заявили про її використання. Це також передбачає додаткове фінансування на збереження мови.
Тепер законопроєкт має схвалити Сенат, де уряд також має більшість, а потім його має підписати президент Кароль Навроцький. Проте існує ризик президентського вето, як це було у 2024 році з попереднім президентом Анджеєм Дудою, який стверджував, що сілезька — діалект, а не мова, та що її визнання загрожує національній безпеці. Більше про визнання сілезької мови — у статті Notes from Poland.
Попри ускладнення процедур, у Придністров’ї зросла кількість охочих отримати молдовське громадянство
25 грудня в Молдові набув чинності новий закон про громадянство, що ускладнив процедуру його отримання. Тепер претенденти повинні підтвердити знання румунської мови та Конституції Молдови. Агентство посилило перевірки заявників, тепер ретельно аналізуючи особу, документи, подорожі, фінансовий стан та відсутність судимостей.
Водночас жителі Придністров’я з вересня по грудень 2025 року подали майже на 50% більше заяв на отримання громадянства Молдови порівняно з аналогічним періодом 2024-го. За даними Агентства державних послуг Молдови, за чотири місяці перед набуттям чинності нового закону про громадянство мешканці Лівобережжя Дністра подали понад 2 тисячі заяв проти 1394 роком раніше. Детальніше про це в статті Newsmaker.
Президентка Молдови вперше заявила, що проголосувала б за об’єднання Молдови з Румунією
Президентка Молдови Майя Санду вперше публічно заявила, що підтримала б об’єднання з Румунією у разі референдуму. Заяву вона зробила під час подкасту британських журналістів Рорі Стюарта та Алістера Кемпбелла в Кишиневі.
«Якби був референдум, я проголосувала б за возз’єднання з Румунією. Для маленької країни, як Республіка Молдова, стає дедалі важче вижити, існувати як демократія, як суверенна держава, особливо під тиском Росії», — пояснила Санду.
Водночас президентка підкреслила, що, на відміну від кінця 1980-х років, коли в Молдові відбувалися масові рухи національного відродження, зараз більшість населення не підтримує унію. Згадуючи сотні тисяч учасників тих протестів, Санду зауважила, що тоді існувала б значна підтримка возз’єднання.
«Існує більшість, яка підтримує інтеграцію до Європейського Союзу, і це наша мета. Це набагато реалістичніший об’єктив, який допомагає захистити нашу суверенність», — наголосила президентка.
Нагадаємо, раніше уряд Молдови офіційно заявляв, що не розглядає варіант об’єднання з Румунією для прискорення євроінтеграції. Детальніше — на Euronews.
