Румунський суд визнав недійсними показання свідків у справі про антиконституційні дії екскандидата в президенти Келіна Джеорджеску
10 Березня, 2026
Віктор Орбан назвав Україну «ворогом Угорщини» та отримав підтримку Трампа напередодні виборів, опозиційна угорська партія Tisza оприлюднила передвиборчу програму і обіцяє змінити підтримку закордонних угорців, а прокуратура Словаччини закрила справи про передачу зброї Україні, обуривши Фіцо. Водночас Росія загострює гібридну війну проти Польщі, чеського прем’єра Бабіша звинуватили у збереженні зв’язків з аграрною імперією, а соціалісти Молдови запустили кампанію проти об’єднання з Румунією.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 2 по 8 лютого 2026 року.
Орбан назвав Україну «ворогом Угорщини» через вимоги до ЄС припинити імпорт російської енергії
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан 7 лютого назвав Україну «ворогом» під час мітингу у Сомбатгеї. Розкритикувавши Україну за вимоги до ЄС припинити імпорт дешевої російської енергії, він заявив:
«Хто так каже – ворог Угорщини, отже Україна наш ворог».
Орбан також наполягав, що Києв ніколи не має отримати членство в ЄС.
«Угорці не повинні хотіти військової чи економічної співпраці з українцями, бо вони втягують нас у війну», – заявив він.
Виступ відбувся після ухвалення Радою ЄС заборони на закупівлі російського газу до 2027 року. Угорщина та Словаччина оскаржили рішення в Європейському суді. Орбан також анонсував візит до Вашингтона на інавгураційну зустріч «Ради миру» Трампа.
До речі, президент США Дональд Трамп 5 лютого публічно підтримав Орбана напередодні квітневих парламентських виборів, опублікувавши пост на своїй сторінці своєї соцмережі Truth Social.
«Високоповажний прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан – справді сильний і потужний лідер з перевіреним досвідом феноменальних результатів», – написав Трамп, похваливши його лідерство та відданість країні.
Трамп зазначив, що обидва лідери поділяють пріоритети щодо зупинки нелегальної імміграції та забезпечення правопорядку. Він також приписав собі зміцнення двосторонніх зв’язків, заявивши, що відносини між країнами досягли «нових висот співпраці».
«Я був гордий підтримати Віктора на перевиборах у 2022 році і маю честь зробити це знову», – підкреслив американський президент.
Таким чином Віктор Орбан намагається використати підтримку американського президента під час передвиборчої кампанії. Особливо зважаючи на те, що опитування показують відставання Орбана від лідера опозиції Пийтера Мадяра.
Партія Tisza обіцяє реформувати підтримку закордонних угорців
Опозиційна партія Tisza Пийтера Мадяра оприлюднила передвибочу програму, в якій обіцяє докорінно змінити систему підтримки закордонних угорців після приходу до влади. Також виборча програма обіцяє провести ревізію Фонду Бетлена Габора та зробити всі виплати прозорими.
Tisza звинувачує уряд Орбана у зраді закордонних угорців: мільярдні субсидії розподіляються лише серед власної клієнтури, а правовий захист не дає результатів. Партія критикує Орбана за підтримку «крайньо правого, антиугорського» кандидата на президентських виборах у Румунії.
Мадяр обіцяє зберегти фінансування, але позбавити його політизації: рішення про виплати прийматимуться не з Будапешта, а після консультацій із закордонними громадами. Передбачено спрощення реалізації громадянських прав, уніфікацію виборчої системи та вивчення можливості онлайн-голосування. Детальний аналіз передвиборчої програми провело видання Telex.
Фіцо обурився, що прокуратура Словаччини закрила розслідування щодо військової допомоги Україні
Прокуратура Братислави закрила три з чотирьох кримінальних справ про передачу військової техніки Україні попереднім урядом Едуарда Геґера. Йдеться про винищувачі МіГ-29 та системи ПРО С-300, передані у 2022-2023 роках.
Прокурори встановили, що обладнання було застарілим і дорогим в експлуатації, тому його передача не завдала державі збитків. Попри оцінку Управління ревізії у €500 млн, прокуратура спростувала звинувачення у збитках.
Прем’єр Роберт Фіцо різко розкритикував рішення, стверджуючи, що Словаччина залишилась «абсолютно беззахисною» і досі залежить від повітряного патрулювання Угорщини, Польщі та Чехії. Екс-міністр оборони Ярослав Надь назвав розслідування «найбільшою поразкою Фіцо» і вимагає публічних вибачень.
Залишається одне розслідування щодо можливого порушення закону про секретність при передачі документації С-300.
Від дезінформації до шпигунства: Росія загострює гібридну війна проти Польщі
Росія посилює тиск на Польщу, поєднуючи погрози ядерними ударами, кібератаки та шпигунську діяльність. Радник Путіна Сергій Караганов у інтерв’ю Такеру Карлсону прямо назвав Познань першою можливою ціллю для ядерного удару, якщо Росія почне програвати війну в Україні. Міністр закордонних справ Росії Лавров підтвердив наміри продовжувати протистояння з Європою, яку називає справжнім противником Москви. Прес-секретар Кремля Песков звинуватив Польщу у віковій ворожості до Росії, а представниця МЗС Захарова вимагала видачі українця Журавльова у справі вибухів на трубопроводі Nord Stream.
Крім того, Польща стикається з 2000-4000 кібератаками щодня, включаючи масовану атаку на енергомережі у грудні 2025 року, організовану хакерською групою Electrum. Останніми місяцями 2025 року затримано понад 50 осіб за підозрою у підготовці саботажу.
Загалом Росія щорічно витрачає від 2 до 4 мільярдів доларів на різні гіридні операції. І останнє дослідження Євробарометра показує, що майже в усіх країнах цього регіону більшість жителів бояться, серед іншого, спотворення результатів виборів через неправдиву або оманливу інформацію. Так, у Польщі 71% респондентів висловили таке занепокоєння. Для порівняння, рівень стурбованості можливим впливом серед жителів Угорщини – 82%, а в Румунії – 65%.
Чеського прем’єра Бабіша звинуватили у продовженні зв’язків зі своєю сільськогосподарською імперією
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш знову опинився в епіцентрі звинувачень у збереженні контролю над агрохолдингом Agrofert, попри публічні обіцянки розірвати зв’язки після вступу на посаду прем’єра.
Документ від 17 грудня, оприлюднений Seznam Zprávy, засвідчує: траст передасть управління компанією родині Бабіша одразу після завершення його політичної кар’єри. За попереднього прем’єрства (2017-2021) Європейська комісія встановила, що Agrofert незаконно отримав субсидії на 208 млн євро та зупинила виплати й вимагає повернення коштів.
Опозиція розцінює це як докази збереження впливу на компанію. На рівні ЄС ставки підвищуються через те, що, будучи прем’єр-міністром, Бабіш зараз бере участь у формуванні бюджету ЄС, включаючи витрати на сільське господарство, від яких раніше отримував вигоду Agrofert.
Соціалісти Молдови запускають кампанію проти об’єднання з Румунією після заяв Санду
Партія соціалістів Молдови розпочала масштабну інформаційну кампанію проти об’єднання з Румунією у відповідь на заяви керівництва держави про готовність підтримати такий сценарій. Лідер ПСРМ Ігор Додон звинуватив владу у «зраді” та намірах «ліквідувати Молдову через аннексію Румунією».
Кампанія передбачає розміщення білбордів по всій країні з лозунгами «Наша батьківщина — Республіка Молдова» та «Республіка Молдова — не Румунія».
«Хто хоче об’єднання, знає, куди йти. Ми — молдавани і хочемо бути суверенними», — заявив Додон.
Президентка Мая Санду раніше заявила британському подкасту, що проголосувала б за об’єднання, оскільки «малій країні складно протистояти Росії». За нею аналогічні заяви зробили міністр культури Кристіан Жардан та прем’єр Александру Мунтяну. Опитування вересня 2025 року показало: 33,4% громадян підтримують об’єднання, 45,7% — проти.
