Орбан судитиметься за російську нафту, словацькі школярі обурились словам Фіцо, а Польща припинить виплати українцям — важливе у сусідів за тиждень
17 Листопада, 2025
ЄС може послабити вимоги до Польщі щодо прийому мігрантів завдяки гостинності щодо українців, поки російський посол в Братиславі завершує роботу в компанії проросійських байкерів, Словаччина готується передати Україні пакет військової допомоги. Україно-угорські взаємини знову загострились через інтернет-додаток опозиційної партії та AI-відео Віктора Орбана. Українську та румунську столицю з’єднав новий потяг через Молдову, а українські видавці представили свою роботу на Будапештському книжковому фестивалі.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 6 по 12 жовтня 2025 року.
ЄС може звільнити Польщу від міграційних зобов’язань завдяки підтримці українських біженців
Польща може бути виключена з механізму «обов’язкової солідарності» міграційного пакту ЄС через прийняття мільйонів українських військових біженців. Про це повідомляють європейські ЗМІ на основі неофіційних розмов у Брюселі. Європейська комісія має представити остаточне рішення до середи. Польська влада тривалий час домагалась статусу країни «під тиском міграції», підкреслюючи винятковість ситуації через війну в Україні та інструменталізацію мігрантів на східному кордоні.
Єврокомісія повинна визначити, які країни ЄС знаходяться під значним міграційним тиском і звільнити їх від вимог релокації мігрантів, штрафів (20 тис. євро за кожного, кого країна не приймає) та фінансових внесків. На прикладі Угорщини — Європейський суд накладав на країну штраф у розмірі 200 млн євро та щоденний штраф у розмірі 1 млн євро за недотримання нормативно-правових актів ЄС щодо притулку та незаконне повернення мігрантів. До квітня 2025 року загальна сума штрафів, включаючи додаткові періодичні платежі, судові витрати та відсотки за прострочену сплату, становила близько 512 мільйонів євро. Європейська комісія через процедуру «компенсації» вже утримала 357 мільйонів євро з різних фондів ЄС в Угорщині.
Рішення Ради ЄС, яке визначає частку кожної країни в релокації, буде прийняте кваліфікованою більшістю голосів. Представник польського уряду підкреслив, що всі аргументи вже надіслані до Європейської комісії, а розуміння з її боку значно зросло. Водночас за даними опитування Opinia24 75% поляків виступають проти прийняття Польщею мігрантів у рамках так званого механізму солідарності. І тільки кожен п’ятий респондент підтримує їх розміщення в країні.
Комісія, однак наголошує, що міграційний пакт є правом ЄС і має бути впроваджений у всіх країнах-членах ЄС з середини наступного року. Польща є лідером в Європі щодо прийняття біженців з України. Детальніше — на RMF FM.
Російський посол Братчиков завершив роботу в Словаччині вечіркою в компанії проросійських політиків та байкерів
Посол Росії в Словаччині Ігор Братчиков завершив роботу у країні, влаштувавши прощальний вечір у розташованому в Братиславському замку ресторані. На прощальному прийомі були присутні спікер парламенту Тібор Гашпар (SMER-SD), голова SNS Андрей Данко, депутати Любош Блага та Штефан Харабін, а також голова однієї з невеликих сільських громад Смільно Владімір Баран.
При цьому повідомлення про завершення роботи з’явилось не на сторінці посольства, а у відео лідера прокремлівського байкерського угруповання «Брат за брата». Раніше байкери активно брали участь у російських інформаційних операціях у Словаччині, а Telegram-канал «Brat za brata» є найактивнішим джерелом поширення інформації російського посольства, одразу після московських новинних агентств.
Щодо Владіміра Барана, то він відомий організацією збору коштів на підтримку російської армії після Курської контрнаступальної операції України минулого року. В липні він запросив Братчикова на церемонію відновлення цвинтаря Першої світової війни. Однак місцеві жителі протестували — одну з вулиць розписали в кольорах українського прапора. Власне Україну Баран називав «режимом Бандери, підтримуваним розвідкою США та Великобританії». Більше про завершення роботи російського посла — на SME.
Словаччина передасть Україні перший пакет нелетальної оборонної допомоги з моменту вступу Фіцо на посаду
Словаччина вперше після вступу Роберта Фіцо на посаду прем’єр-міністра надішле Україні пакет військової допомоги. Україна отримає від Словаччини п’ять машин для розмінування «Božena», інженерне та будівельне обладнання, транспорт, системи розмінування та транспортні засоби медичної евакуації. Про це заявив міністр оборони Роберт Каліняк (SMER-SD) під час міжнародного форуму оборонної промисловості в Києві.
Каліняк зазначив, що він та міністр оборони України Денис Шмигаль підписали меморандум щодо 14-го пакету допомоги Словаччині.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Словаччина надала Україні 13 пакетів допомоги на загальну суму 671 млн євро. Попередній пакет допомоги, вартістю 45 млн євро, був спочатку відхилений урядом Фіцо в листопаді 2023 року. Він включав 140 ракет для систем ППО «Куб« понад 5000 артилерійських снарядів та 4 мільйони стрілецьких боєприпасів.
Віктор Орбан у AI-відео звинуватив Україну у шпигунстві через додаток опозиційної партії
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан опублікував відеоролик, створений за допомогою штучного інтелекту, у якому президент України Володимир Зеленський рекламує фальшивий шпигунський додаток, нібито пов’язаний з опозиційною партією Угорщини Tisza. Відео, спрямоване на дискредитацію Зеленського та опозиції, демонструє використання штучного інтелекту для політичної дезінформації та маніпуляцій в Угорщині, йдеться у аналізі OECD.AI.
Відео опубліковане у контексті звинувачень провладними медіа опозиції у витоку даних 18 тисяч записів користувачів з додатка «Tisza Világ». За твердженням Index, витік стався 1 жовтня через «вбудовані публічні функції» додатка, коли хтось отримав доступ до даних користувачів, включаючи імена, контакти та адреси. Видання припустило, що розробку додатка проводила українська компанія PettersonApps, виходячи з інформації про розробника з Ужгорода, який був вказаний як адміністратор додатка.
Партія Tisza категорично заперечила твердження видання Index. Опозиція стверджує, що додаток розробляли «угорські фахівці», а користувачі мали можливість вибирати між анонімним та відкритим режимом профілю, і «дані користувачів, які обрали анонімний режим, ніяким чином недоступні третім особам». Партія також зазначила, що всі особисті дані зберігаються «відповідно до GDPR» і що тестування додатка проводилося з компаніями ЄС, але без «збереження особистих даних» на той момент. Детальніше – на Telex.
Міненергетики Румунії заперечило заяву ЗМІ про зростання імпорту енергоносіїв з Росії
Міністерство енергетики Румунії категорично заперечило звіт Reuters про зростання імпорту російських енергоносіїв з Росії на 57% у 2025 році, заявивши, що країна не імпортує вугілля, нафту, нафтопродукти чи газ з Росії. Міністерство нагадало, що імпорт російського вугілля заборонений з серпня 2022 року згідно з п’ятим пакетом санкцій ЄС. Щодо нафти і нафтопродуктів, з 5 грудня 2022 року та 5 лютого 2023 року відповідно запроваджено заборону на їх імпорт з Росії. Газ Румунія імпортує з Європи через міжнародні інтерконектори з Угорщиною, Болгарією та Сербією, але не безпосередньо з Росії.
Однак аналіз Reuters, посилаючись на дані Центру дослідження енергетики та чистого повітря (CREA), вказує на те, що кілька країн ЄС, включаючи Францію, Нідерланди, Португалію та Румунію, збільшили імпорт енергоресурсів з Росії у 2025 році.
Тим часом Європейська Комісія розробляє нормативний акт про поетапне скасування імпорту газу та нафти з Росії, встановлюючи чіткі та етапові зобов’язання щодо посилення енергетичної безпеки ЄС. Це відбувається на тлі критики президента США Дональда Трампа на адресу Європи, яка, на його думку, одночасно фінансує військову допомогу Україні та купує російську енергію. Більше про ситуацію з енергоносіями в Румунії — на Digi24.
Прямий потяг Київ-Бухарест розпочав регулярні рейси
Міжнародний поїзд «Дружба» розпочав регулярне сполучення між Києвом і Бухарестом через Молдову 10 жовтня, попри масовані ракетні атаки Росії на Україну. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав цей маршрут «проявом спільної волі» трьох країн будувати нові мости дружби та об’єднувати європейські народи. Маршрут укріплює економічні зв’язки та мобільність у рамках співпраці Україна–Молдова–Румунія, відомої як «Одеський трикутник».
Потяг IR 99/401 вирушає з Києва о 06:30 й прибуває до Бухареста о 06:47 наступного дня. У зворотному напрямку IR 402/100 виїжджає з Бухареста о 19:10 і приїжджає до Києва о 19:34. Квиток на спальне місце (4 спальних місця) коштує 73,4 євро. Попередня тестова поїздка відбулася в серпні, а перші пасажирські поїзди на лінії Рахів – Ділове – Валя Вішеулуй (Україна – Румунія) були поновлені 18 січня 2023 року.
Укрзалізниця підтвердила, що поїзд виїхав за розкладом, попри перебої з електроживленням, викликані ракетними атаками Росії вночі. Розлого про перший регулярний рейс — на Digi24.
Угорський письменник, який писав про російсько-українську війну, отримав Нобелівську премію
Шведська академія присудила Нобелівську премію з літератури 71-річному угорському письменнику, лауреату премії Кошута, Ласло Краснагоркаї. За заявою комітету, Краснагоркаї отримав премію за свої далекоглядні твори, які демонструють силу мистецтва навіть посеред апокаліптичного жаху.
У своєму інтерв’ю в лютому 2025 року письменник висловив свої ставлення до війни Росії в Україні та реакції угорської влади:
Угорщина є сусідньою країною України, а режим Орбана займає безпрецедентну позицію — майже безпрецедентну в історії Угорщини. Частково це тому, що досі ми завжди були тими, хто зазнавав нападів і програвав, а частково тому, що я ніколи не міг уявити, що угорське політичне керівництво говоритиме про так званий нейтралітет у цьому питанні! Як країна може бути нейтральною, коли росіяни вторгаються в сусідню країну?»
Одне з оповідань Краснагоркаї «Янгол пройшов над нами» присвячене подіям в Україні після початку повномасштабного російського вторгнення та розповідає про двох українських піхотинців, які застрягли в окопі після того, як їхній взвод був змушений в спішному порядку відступити під час жорстокої атаки.
Дебютний роман письменника «Сатанинське танго» («Sátántangó») одразу після публікації в 1985 році мав успіх і зробив його однією з провідних постатей угорської літератури. Твір розповідає про людей, які живуть на занедбаній колгоспній фермі у селі Угорщини напередодні падіння комунізму. Раптом з’являються два персонажі — харизматичний Іриміас та його супутниця Петріна. Всі вже вважали, що вони давно померли. Коли ці двоє раптово повертаються, жителі ферми не знають, що про це думати: чи це месії, які приносять надію, чи посланці божого суду, який прийшов за розплатою. Однойменний фільм угорського режисера Бели Тарра, який вийшов у світ 1994 року в рейтингу до 120-річчя угорського кінематографу увійшов до першої десятки тих, які варто подивитись.
Молдова збільшить видатки на оборону через загрозу російського вторгнення
Уряд Молдови 8 жовтня затвердив військову стратегію на 2025–2035 роки, спрямовану на трансформацію Національної армії в «сучасний, професійний та добре оснащений військовий інститут», здатний захищати суверенітет країни. Головною загрозою названа російська військова агресія проти України та можливість розширення бойових дій на територію Молдови. Серед інших загроз — військовий потенціал у придністровському регіоні, інформаційні та кібератаки.
Стратегія передбачає збільшення оборонних видатків до 1% ВВП до 2030 року, сучасне озброєння, модернізацію військової підготовки та інтеграцію в систему безпеки ЄС. Уряд планує також підвищити зарплати військових до рівня середньої та залучити іноземних партнерів для співфінансування проектів.
Опозиція, зокрема соціалісти, розкритикувала стратегію як відвернення від внутрішніх реформ – у охороні здоров’я, освіті та сільському господарстві. Більше про ситуацію в Молдові – у матеріалі Newsmaker.
Україна презентувала свій стенд на Будапештському книжковому фестивалі
З 2 по 5 жовтня Україна представила власний національний стенд на 30-му Міжнародному книжковому фестивалі у Будапешті, організованому Асоціацією угорських видавців та книгорозповсюджувачів. Фестиваль щорічно збирає близько 70 тисяч відвідувачів. Серед видань на фестивалі представили і перший друкований журнал Varosh «Ужгород мистецький».
«Для нас було важливо показати, що сучасне українське медіа може виходити за межі цифрового формату і створювати змістовні друковані продукти, які презентують регіон та країну як частину європейського культурного контексту. Ми відчули щире зацікавлення до Закарпаття, його мистецького середовища і того, як регіон реагує на сучасні виклики. Також під час розмови говорили про дезінформацію, важливість незалежних медіа та розбудови спільнот навколо них», — розповіла співзасновниця Varosh Росана Тужанська.
На українському стенді відбулися поетичний вечір волонтерки та парамедикині Юлії Паєвської (Тайри), презентація книги посла Федора Шандора «Мілітарна хроніка Закарпаття. Епохи, події, люди» та дискусія з дослідницею Чіллою Фединець про працю «Україна, націоналізм, меншини». Учасники говорили про дезінформацію, важливість незалежних медіа та побудову суспільних спільнот. Більше – на Varosh.
