У Німеччині відбулася найбільша та найвпливовіша літературна подія у світі – 74-й Франкфуртський книжковий ярмарок. У ньому взяли участь понад 4 тисячі учасників із 95 країн. Загалом ярмарок відвідали близько 180 тисяч осіб: 93 тисячі представників книжкової галузі з усього світу та 87 тисяч приватних осіб. Події заходу висвітлювали більш як 6 тисяч журналістів.
Цьогорічне гасло ярмарку – «Translate. Transfer. Transform» – підкреслювало особливу роль перекладачів у функціонуванні міжнародного книжкового ринку. Програма подій стосувалася обговорення глобальних викликів сучасності, але найбільша увага була зосереджена на темі війни росії проти України.
Велику увагу авдиторії захід мав ще й через те, що у 2020-му його довелося скасувати внаслідок пандемії коронавірусу, а минулого року з тих же причин виставка мала значно менші розміри. Тож повернення до повноцінного традиційного формату переконливо продемонструвало потребу книжкової авдиторії в подібних професійних заходах.
Україна цього року була представлена у вигляді колективного стенду, на якому свої книжки презентували понад 40 видавців, а також насиченою програмою з понад 50 заходів. Усе це стало можливим передусім завдяки підтримці дирекції Франкфуртського книжкового ярмарку, яка надала безкоштовну виставкову площу і технічну підтримку, а також Міністерству культури та інформаційної політики України. Програма подій на ярмарку була організована Goethe-Institut в Україні та Українським інститутом книги.
Гасло стенду «Наполегливість існування», сформульоване українським перекладачем і есеїстом Юрком Прохаськом, відображало головну ідею українського книговидавничого ринку, що наполегливо продовжує свою роботу попри повномасштабне російське вторгнення. Цьому і були присвячені всі події, а також, власне, й оформлення національного стенду на основі візуально розвинених мотивів з мозаїки української художниці Алли Горської «Дерево життя», яка була знищена цього року в Маріуполі внаслідок військової агресії росії проти України.
«Цього року в межах Франкфуртського книжкового ярмарку, – розповідає директорка Українського інституту книги з міжнародної співпраці Олена Одинока, – Україна опинилася чи не в найбільшому фокусі – певною мірою в ролі неофіційного почесного гостя. Мабуть, жоден захід, незалежно від країни-організатора, не обійшовся без згадки про війну в Україні та закликів і готовності допомагати їй усіма можливими способами. На багатьох стендах були розміщені плакати й прапори на підтримку України та синьо-жовта атрибутика».
До представників міжнародної книжкової спільноти через відеозв’язок звернувся і Президент України Володимир Зеленський, а перша леді, Олена Зеленська, особисто відвідала український національний стенд, де представила проєкти «Книжки без кордонів», «Українська книжкова поличка» та Better times stories, що мають на меті допомогти дітям, які вимушено покинули рідні домівки через російське вторгнення.
Участь у Франкфуртському книжковому ярмарку взяло й чимало українських письменників та публічних діячів. Серед них: Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Андрій Курков, Наталка Сняданко, Станіслав Асєєв, Юлія Паєвська (Тайра), Севгіль Мусаєва, Олеся Островська-Люта, Тарас Лютий, Юлія Козловець та інші. Особливе зацікавлення авдиторії викликав перформанс «Фокстроти» – проєкт Мистецького Арсеналу, спеціально адаптований для німецької публіки. Українська поезія XX століття зазвучала по-новому у виконанні Сергія Жадана, Юрія Гуржи та Люби Якимчук.
У роботі українського стенду взяли участь понад 40 видавців: «Навчальна книга – Богдан», «Наш формат», «Vivat», «Віхола», «Чорні вівці», «Видавництво 21», «Каламар», «Видавництво Старого Лева», ist publishing, «Книголав», «Портал», «Лабораторія» та інші. Деякі з них також взяли участь у спеціальній програмі для видавців з України та сусідніх країн, організованій Книжковим Арсеналом, Frankfurter Buchmesse і Goethe-Institut Ukraine. Протягом тижня 17 видавців з України, Грузії, Польщі, Румунії, Чехії, Словаччини, Вірменії та Казахстану мали нагоду відвідати воркшопи та зустрічі із запрошеними спікерами та поспілкуватися на теми продажу прав, підготовки каталогів та представити книговидавничі ринки своїх країн. Також у рамках програми відбулося знайомство з роботою національних стендів Словаччини, Румунії, Чехії, Польщі тощо.
Важливий меседж, який мала на меті донести ця професійна програма, полягав у тому, що з українцями потрібно співпрацювати.
Тож на завершення на українському стенді відбулася дискусія, чому потрібно робити бізнес з українськими видавцями, яку модерувала координаторка Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» Юлія Козловець. Серед учасників були представники видавництв «Каламар», «Vivat», «Віхола», «Видавництво Старого Лева», «Чорні вівці», «UA Comix Publishing» та ін.
За словами однієї з учасниць спеціальної програми для видавців з України та сусідніх країн, менеджерки ґрантових проєктів «Видавництва Старого Лева» Ольги Бесараб, інтерес до української книжки зараз значно зріс.
«Так, права на нашу книжку «Війна, що змінила Рондо» Романи Романишин та Андрія Лесіва, – говорить вона, – ми вже продали у 22 країни, 11 з яких вперше виявили до неї зацікавлення після початку повномасштабного вторгнення. Інша книжка Романи Романишин та Андрія Лесіва «Я так бачу» була видана в Німеччині, й на цьогорічному Франкфуртському книжковому ярмарку стала одним із номінантів німецької дитячої літературної премії – Deutscher Jugendliteraturpreis».
Ольга додає, що вже в перший тиждень після виставки видавництво отримало 4 фінансові пропозиції щодо купівлі книг. Тож незабаром їхні книжки з’являться в Німеччині, Польщі, Словенії та Південній Кореї.
Успішним ярмарок був і для ще однієї учасниці спеціальної програми, співзасновниці видавництва «Віхола» Ірини Щепіної. Серед книжок, які видавництво презентувало, була «За лаштунками імперії» Віри Агеєвої.
«Окрім того, що вона дуже актуальна, – зазначає видавчиня, – я хотіла показати українське видання представникам німецького видавництва ibidem Press та польського Znak Horyzont, які купили на неї права ще перед ярмарком».
Ірина пригадує: була вражена тим, що в суботу, коли на ярмарок могли приходити звичайні книголюби, а не лише професійна спільнота, їй з самого ранку писали, дзвонили незнайомі люди, які хотіли купити книжки видавництва.
«Це дуже приємні відчуття, – додає видавчиня, – але водночас і щемкі, тому що багато з тих, хто до нас приходив – вимушені переселенці».
Її підтримує і представниця «ВСЛ» Ольга Бесараб.
«Дуже зворушливо й надважливо, – додає менеджерка ґрантових проєктів, – було відчути підтримку іноземних колег через війну в Україні. А звичне запитання «how are you?» набуло нового значення. В такі моменти розумієш, що ми не самі, і як це чудово – бути частинкою світової книжкової спільноти».
Наприкінці Франкфуртського книжкового ярмарку відбулася ще одна важлива для України подія: письменник Сергій Жадан отримав престижну відзнаку – Премію миру німецьких книгарів за творчість та гуманну позицію, допомогу цивільним та військовим. Урочисте вручення відбулося в Церкві святого Павла, де автор виголосив промову. Раніше цю премію отримували такі автори, як Герман Гессе, Астрід Ліндгрен, Вацлав Гавел, Маріо Варгас Льйоса, Світлана Алексієвич, Маргарет Етвуд та інші.
Нагадаємо, що у листопаді в Празі вручили чеську премію «Пам’яті народу» (Cena Paměti národa), яка має на меті вшанування живих свідків історичних подій: ветеранів війни, політв’язнів, учасників руху опору, тих, хто пережив Голокост, переслідуваних письменників, представників підпілля, скаутів, членів Церкви. Серед діячів із Чехії, Словаччини лауреатом премії став і українець — дисидент, правозахисник, проректор УКУ Мирослав Маринович.
Лілія Шутяк, Франкфурт-на-Майні — Чернівці,
спеціально для Infopost.Media
* Матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії
Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.