Аналітика 17 Червня 21:36

Найважчі дні ЄС та України – попереду: ECFR презентувала дослідження, яке насторожує

Європейці по-різному ставляться до війни в Україні  частина прагне якнайшвидшого забезпечення миру будь-якою ціною, решта вимагає справедливого покарання для країни-агресора. 

Про це йдеться у дослідженні Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), проведеному у 10 країнах Європи (Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія та Швеція, а також Великобританії).

Згідно з ним, 42% респондентів стверджують, що їхні лідери витрачають занадто багато часу на війну в Україні, тоді як 4% сказали, що цієї уваги навпаки замало.

Є дві країни, громадяни яких вважають, що Україна “перетягнула” на себе більшу увагу у порівнянні із внутрішніми проблемами. І це найближчі сусіди України  Польща (51%) та Румунія (57%).

За що переживають європейці?

За дослідженням, вектор стурбованості європейців змістився з безпосередньо військових подій в Україні до біль широких наслідків для власне Європи. Громадяни ЄС та Великої Британії більше почали переживати за порушення логістики продукції, стрибки цін на енергоносії та ріст інфляції.

І дійсно, військове вторгнення Росії в Україну вже викликало кризу вартості життя. Інфляція у єврозоні в червні становила 8%, а це найвищий показник, коли-небудь зафіксований Євростатом.

Так у Португалії, Італії та Франції людей найбільше хвилює вплив війни на вартість життя та ціни на енергоносії. Натомість у Швеції, Польщі та Румунії громадян це питання хвилює найменше. Шведи, фіни та французи більше стурбовані загрозою російських кібератак, ніж люди в інших країнах. 

Найближчі до Росії країни – Фінляндія, Польща, Румунія та Швеція – порівняно більше стурбовані загрозою російських військових дій проти них.

Багато із опитаних вважають, що війна в Україні в кінцевому підсумку зашкодить ЄС. Більшість європейців (55%) заявили, що блоку буде “трохи” або “набагато гірше” у результаті військових дій. 

Розбіжності між найближчими сусідами України

Попри традиційний для аналітиків поділ на умовні Схід та Захід, у дослідженні ECFR видно детальніші відмінності між країнами, які напряму пов’язані з Україною прикордонною інфрастуктурою. Йдеться, зокрема, про Румунію та Польщу – саме ці країни прийняли найбільшу кількість українських біженців. Загалом з початку війни кордон з Польщею перетнуло більше 4 мільйонів українців, а до Румунії виїхали майже 900 тисяч українців. При цьому зареєструвались та отримали спеціальних захищений статус у Польщі 1,15 мільйона українців, а у Румунії  892 тисячі.

Так, 83% людей у ​​Польщі звинувачують Росію у початку війни, тоді як у Румунії таких лише 58%. Але найбільша розбіжність саме у визначенні того, що є найбільшою перешкодою у встановленні миру. Тоді як 74% поляків вважають Росію основною стороною, яка гальмує процес мирного урегулювання, тільки 42% румунів притримуються такої ж думки.

європа
Доступні варіанти включали “Росія”, “США”, “ЄС”, “Україна”, а також “Нічого з цього” і “Не знаю” (останні два не показано на діаграмі). Загалом 7% відповіли “Нічого з цього”, а 12% – “Не знаю”.

Категорична відмінність між цими двома країнами і у виборі між мирним урегулюванням війни та справедливим покаранням до країни-агресора.

Польщу можна назвати “яструбом”, який найбільше серед країн, охоплених дослідженням, вимагає справедливості по відношенню до України. Тут 41% опитаних громадян вимагає жорстких заходів до Росії і тільки 16% прагнуть миру будь-якою ціною. 


Читай також:

Поляки прагнуть покарання для Росії, а італійці миру ціною українських територій – соцдослідження


У той же час румуни більше схильні до встановлення миру, навіть якщо для цього Україні доведеться пожертвувати частиною своєї території  42%. І тільки 16% прагнуть справедливості.

аналітика ЄС
Величина європейських таборів виборців у відповідь на війну Росії проти України (у відсотках)

Відмінність між цими двома країнами і у силі солідарності з Україною, що стосується надання економічної чи військової підтримки. Так, 71% та 78% поляків підтримують ідею надання більшої економічної допомоги тв зброї відповідно. Тоді як серед румунів ці відсотки коливаються в межах 54% та 46% відповідно.

І очікувано, що найбільше розходяться дві країни у міркуваннях про введення миротворчих військ в Україну. Польща є однією з небагатьох країн, де підтримка військового урегулювання переважає – 46% проти 30%. Румуни ж проти відправки військ, пропозицію миротворчої місії підтримує тільки 26% громадян.

Що очікує Європу далі?

“Європейці дивували Путіна і самих себе своєю єдністю, але зараз настає великий стрес”, – вважає директор ECFR Марк Леонард. 

За словами авторів дослідження, далі європейська громадська думка змінюватиметься і “найважчі дні” ЄС чекають попереду. 

Стійкість європейської демократії, за їх словами, “значною мірою залежатиме від здатності урядів підтримувати громадянами потенційно “шкідливу” політику”. Під нею дослідники розуміють подальше зростання цін на енергоносії через ембарго на російську нафту.

 

* Онлайн-опитування проводилися для ECFR через Datapraxis і YouGov у Фінляндії, Франції, Німеччині, Великобританії, Італії, Польщі, Португалії, Румунії, Іспанії та Швеції. Опитування проводилося з 28 квітня по 11 травня 2022 року, загальна вибірка склала 8172 респонденти. Похибка не перевищує 4%.

 

InfoPost.Media

Фото з відкритих джерел


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі