Національні спільноти України як амбасадори євроінтеграції: досвід Буковини

Буковина – це регіон, який історично вирізняється своєю багатонаціональністю та культурним розмаїттям. Тут здавна мирно співіснують українці, румуни, молдавани, євреї, поляки, німці, угорці та інші народності. Сьогодні цей багатий спадок став не лише викликом, а й великою можливістю для зміцнення єдності України в умовах євроінтеграції.

Чернівецька обласна військова адміністрація активно працює над створенням умов для співпраці між національними спільнотами. У 2024 році, попри складну економічну ситуацію, було запроваджено програму підтримки національних меншин, яка включає фінансування фестивалів, видання книжок та інші культурні ініціативи. Однак тут постають і певні виклики: наприклад, розмір підтримки з обласного бюджету значно менший, ніж допомога, яку національні спільноти отримують від материнських країн у євроеквіваленті.

Ефективні моделі співпраці та порозуміння

Одним із ключових підходів, які застосовують на Буковині, є створення постійно діючих платформ для спілкування між різними громадами. Це дає змогу спрямувати національні питання в конструктивне русло, залучити до обговорення представників місцевої влади та міжнародних партнерів. Наприклад, у рамках програми підтримки національних меншин організовуються не лише фестивалі, а й спільні освітні проєкти, які допомагають молоді різних культур інтегруватися через взаємодію.

Іншим важливим компонентом є культурна дипломатія. Національні спільноти Буковини мають свої культурні осередки, які виконують роль амбасадорів євроінтеграції. Участь у міжнародних проєктах, підтримка культурного обміну між Румунією, Польщею та Україною сприяють доланню стереотипів і формуванню позитивного іміджу регіону.

Як це змінилося під час великої війни

Повномасштабне вторгнення Росії стало каталізатором для згуртування громад. Раніше існувала думка, що культурна різноманітність може бути джерелом конфліктів, але війна довела протилежне. Представники різних національностей разом допомагали внутрішньо переміщеним особам, організовували гуманітарні конвої, облаштовували пункти прийому біженців.

Читай також 👇
«Ми – громадяни України, неважливо якої нації»: етнічний угорець із Чернівців про угорську спільноту на Буковині

У партнерстві з румунським повітом Сучава Буковина реалізувала проєкти, спрямовані на покращення прикордонної інфраструктури, полегшення перетину кордону для гуманітарної допомоги та біженців. Важливо, що питання мови чи культурної ідентичності в цих умовах не стояло гостро. Пріоритетами були гуманізм, взаємоповага та спільна мета допомогти людям.

Виклики

Війна посилила мобільність населення, і багато представників національних спільнот виїхали до материнських країн. Це вплинуло на рівень збереження їхньої присутності в регіоні. З іншого боку, внутрішньо переміщені особи, які приїхали на Буковину, принесли з собою новий досвід і виклики для місцевих громад.

Залишається також проблема політичного впливу на міжнаціональні відносини. У сусідніх країнах, таких як Румунія, питання національних меншин іноді використовуються у передвиборчій боротьбі, що може створювати напругу й викликати спекуляції в медіа.

Читай також 👇
Пауль Пшенічка: «Ідентичність людини залежить від родоводу і мови, яка звучала після її народження»

Корисний досвід Буковини для інших регіонів

З досвіду Буковини можна виокремити кілька ключових підходів, які можуть бути корисними для інших регіонів України. Це передусім розвиток локального діалогу. Регулярні зустрічі між громадами допомагають виявити потенційні проблеми та запобігти конфліктам на ранніх етапах. Другий момент – це освітні ініціативи. Так, створення умов для вивчення державної мови поряд зі збереженням рідної культури допомагає інтеграції без втрати ідентичності. Ще один підхід стосується міжнародної співпраці. Активна участь у транскордонних проєктах дозволяє не лише залучити фінансування, а й перейняти найкращі практики управління багатонаціональними регіонами.

Можливості підтримки нацменшин в ЄС

Європейський Союз має численні механізми підтримки національних меншин, які можуть стати в нагоді й Україні. Наприклад, програми Creative Europe та Erasmus+, спрямовані на збереження та популяризацію культурної спадщини, підтримку міжкультурного діалогу та обмін досвідом між різними етнічними групами.

Крім того, ЄС фінансує проєкти через програми транскордонного співробітництва, як-от Interreg, спрямовані на зміцнення зв’язків між прикордонними регіонами, включаючи інтеграцію нацменшин. Одним із найважливіших інструментів є Фонд рівності та прав, який підтримує ініціативи з недискримінації, сприяє рівному доступу до освіти, праці та культури для всіх громад.

Додатково, через Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, країни-члени ЄС мають зобов’язання щодо збереження мовної спадщини, що може бути адаптовано для України з урахуванням її культурного багатства.

Міжрегіональний діалог

Діалог між Північною та Південною Буковиною є важливим елементом у зміцненні відносин між Румунією та Україною. Завдяки особистим контактам між керівниками Чернівецької області та Сучавського повіту вдалося вирішити чимало конфліктів, пов’язаних із релігійними чи культурними питаннями, ще до того, як вони вийшли в публічну площину. Цей формат комунікації може бути зразком для інших прикордонних регіонів.

Буковина демонструє, як багатонаціональність можна перетворити на ресурс, що зміцнює єдність країни та її рух до євроінтеграції. Її досвід є важливим орієнтиром для України на шляху до європейського майбутнього.

Юлія Грицку,
радниця голови Чернівецької ОВА з питань євроінтеграції та
залучення міжнародних грантів
Фото: Сергій Денисенко

* Конспект з виступу на міжнародному форумі Re:Open Zakarpattia 2024, відтак у ньому представлені, перш за все, думки спікера, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки насамперед заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com.

Форум Re:Open Zakarpattia ініційований та проводиться ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» у партнерстві з представниками громадянського суспільства, органами державної влади та місцевого самоврядування, бізнесом та міжнародними партнерами.

** Матеріал підготовлено в рамках проєкту Re:Open Ukraine, що реалізується за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».