«Пересічні угорці досі не розуміють Україну»: чому стосунки між нашими країнами напружені та що може їх поліпшити?
09 Листопада, 2024
Президентські та парламентські вибори в Румунії, які мають відбутись вже цієї неділі, 24 листопада та 1 грудня, можуть визначити — продовжуватиме сусідня країна підтримувати Україну в боротьбі з російською агресією або приєднається до табору «прихильників миру за будь-яку ціну». 18 листопада відбулись телевізійні дебати між кандидатами на пост президента країни. Однак чи внесли вони ясність у політичну позицію та майбутні кроки претендентів — під питанням.
На дебати з’явились не всі претенденти, зокрема не було й ключових кандидатів від діючої влади. Фаворит соціологів на президентських виборах, діючий прем’єр-міністр Румунії та лідер соціал-демократів Марчел Чолаку пропустив дебати, щоб зустрітися з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Брюсселі. Колишній правоцентристський прем’єр-міністр Ніколає Чуке, який очолює сенат Румунії та був частиною правлячої коаліції з партією Чолаку, пожертвував дебатами заради зустрічі з канцлером Австрії Карлом Нехаммером. Тож участь у дебатах взяли колишній лідер лібералів Людовік Орбан, який зняв кандидатуру на користь Елени Ласконі, ексзаступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, лідер «Альянсу єдності Румунії» Джордже Сіміон, член Палати депутатів від Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор та Крістіан Дьяконеску, який обіймав міністерські посади за різних урядів.
Більше про кандидатів на пост президента Румунії ми розповідали у матеріалі «Вибори президента і парламенту в листопаді: пояснюємо, що може змінитись в Румунії».
Станом на 15 листопада лідером передвиборчих перегонів залишається Марчел Чолаку, а замість партнера по коаліції Ніколає Чуке його наздогнали Джордже Сіміон та Елена Ласконі.
Президентські перегони в Румунії виглядають як ніколи непередбачувано: за даними соцопитувань, немає двох виборчих дільниць, які дають однакові результати, а учасники боротьби за 2 місце, яке забезпечує вихід у другий тур голосування, відрізняються в різних соціологічного дослідженнях.
Ключові питання на кшталт економічної ситуації в Румунії, програм для молоді та захисту навколишнього середовища опинились поза увагою в кампаніях як на парламентських, так і на президентських виборах.
Економіка
Так, у своєму економічному звіті, опублікованому 15 листопада, Європейська комісія погіршила свій прогноз зростання економіки Румунії в 2023 році з 3,3% до 1,4%. Очікується, що інфляція дещо знизиться, але все ще перевищуватиме 5% у 2024 році. Очікується, що дефіцит загального державного бюджету Румунії досягне 8% ВВП у 2024 році. Без змін у політиці держави такий дефіцит може залишитись і у 2025 та 2026 роках.
Прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який, згідно з опитуваннями, лідирує в першому турі президентських виборів, неодноразово заявляв, що податки не зростуть у 2025 році. Однак економічні аналітики стверджують, що збільшення податків, ймовірно, буде необхідним для скорочення дефіциту бюджету та збільшення державних доходів.
Проблеми молоді та навколишнього середовища також здебільшого ігнорувалися під час кампаній, а кандидати натомість обирали особисті, «гуманізуючі» наративи. Вони показували своє життя, домашніх тварин та музичні інструменти вони грають.
Основні обіцянки кандидатів стосуються пенсіонерів та працівників державного сектору, тоді як молодь, які часто прагне реформ, опинилась непоміченою. А разом з тим і теми психічного здоров’я, захисту прав ЛГБТК, зменшення викидів парникових газів та переходу на екологічні види енергії.
ЄС та Україна
Що важливо, усі кандидати-учасники дебатів заявили про свою проєвропейську позицію, включно з ультраправим Джордже Сіміоном, якого неодноразово критикували за його євроскептичні позиції.
За винятком лідерки ліберальної USR Елени Ласконі, всі учасники дебатів заявили про принципову згоду з планом обраного президента США Дональда Трампа покласти край війни в Україні якнайшвидше. Навіть якщо це означало б для Києва поступитися територією та на багато років відмовитися від прагнення вступити до НАТО.
«Очевидно, що Україна не має ресурсів, щоб повернути всі втрачені території. Крим майже неможливо повернути, а Донбас уже зросійщений», – заявив Мірча Джоане.
За словами Джордже Сіміона, він планує сказати Трампу, що настав час для миру, і той має розглянути можливість дозволу Україні приєднатися до НАТО.
