Президент Словаччини зупинив референдум про дострокове припинення повноважень уряду Фіцо
20 Квітня, 2026
Російська розвідка планувала інсценувати замах на Орбана, щоб врятувати Fidesz перед квітневими виборами, а сам угорський прем’єр тим часом вигадав «план Зеленського» з його усунення та погрожує відрізати Україну від електроенергії й заблокувати семирічний бюджет ЄС. Угорщина та Словаччина підписали угоду про будівництво прямого трубопроводу між своїми НПЗ — офіційно як «захист від шантажу» Києва. У Чехії двісті тисяч людей вийшли на найбільший протест з 2019 року проти уряду Бабіша, Молдова проголосувала за вихід з СНД, а румунський ультраправий депутат AUR сіє страх війни, маніпулюючи ракетами, що пролетіли повз Кіпр.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 16 по 22 березня 2026 року.
Від фальшивого замаху до вигаданого «плану Зеленського»: як Москва рятує Fidesz перед виборами
Російська Служба зовнішньої розвідки (СЗР) планувала інсценувати замах на Віктора Орбана напередодні парламентських виборів 12 квітня 2026 року, повідомляє The Washington Post. Операцію назвали «Gamechanger», а мета її полягала у переведенні кампанії «з раціональної площини соціоекономічних питань в емоційну, де ключовими темами стануть державна безпека та стабільність політичної системи», цитує WP документ СЗР.
План з’явився після оцінки російських оперативників: 52,3% угорців незадоволені ситуацією в країні, а підтримка Орбана падає навіть у традиційно прихильних до Fidesz сільських регіонах.
Це не єдина гучна заява журналістів та їх джерел напередодні угорських виборів. У статті йдеться також про те, що міністр закордонних справ Угорщини Пийтер Сіярто 16 разів відвідав Москву з 2022 року, а під час засідань ЄС телефонував Лаврову з «живими звітами про обговорення».
Водночас Орбан використав маніпуляції в своєму черговому відео та в дописі на Fаcebook, заявивши на основі статті Politico про «план Зеленського з п’яти пунктів» та вигадавши, що третій пункт передбачає його усунення. Насправді Politico тільки зазначила: чиновники ЄС «сподіваються», що лідер опозиції Пийтер Мадяр може змінити політику щодо України після обіцяного референдуму.
Виступаючи перед ЗМІ в Брюсселі Орбан заявив, що у нього та його уряду «багато карт у руках», окрім затримки фінансової допомоги, необхідної Україні для підтримки збройних сил та економіки.
«У нас є й інші інструменти», – сказав він. – «40% електроенергії України постачається через Угорщину, ми ще не торкалися цього питання. (ЄС) постійно хоче запровадити нові санкції (проти Росії). Для цього потрібна одностайність, а ми її не дамо».
Угорський прем’єр також пригрозив накласти вето на наступний семирічний бюджет ЄС, якщо він включатиме фінансову допомогу Україні, отримавши при цьому шквал критики лідерів країн ЄС під час саміту.
«Захист від шантажу України»: Орбан та Словаччина будують прямий трубопровід між своїми нафтозаводами
16 березня Угорщина та Словаччина підписали угоду про будівництво 127-кілометрового трубопроводу для бензину та дизелю між НПЗ Сазгаломбатта та Братислава (обидва належать угорській MOL Group), потужністю 1,5 млн тонн/рік. Завершити планують у першій половині 2027 року.
Пийтер Сіярто назвав проєкт захистом від «шантажу українців за підтримки Берліна та Брюсселя», посилаючись на удари по нафтопроводу «Дружба».
Угода підтверджує наявність у Угорщини та Словаччини давно відомих альтернатив російській нафті. Як писав Infopost.media, MOL завжди мала нафтопровід Adria через Хорватію, але купувала найдешевшу російську. Генеральний директор MOL Жолт Ернаді зазначав: «те, що у нас був нафтопровід “Адрія”, означало, що ми завжди купували найдешевшу нафту з Росії, бо знали, що в будь-який момент можемо привезти альтернативу».
2,5% населення і €439 млн податків: як українці стали другою меншиною Словаччини
Українці становлять 2,5% населення Словаччини та за три роки сплатили €439 млн податків, повідомляє SME з посиланням на Офіс віцепрем’єр-міністра.
У 2023 році українці сплатили €158 млн податків, у 2024 році — €217 млн.
«Українці, які працюють у Словаччині, підтримують економіку не лише через сплату податків і соціальних внесків, але й через споживання товарів і послуг», — зазначається в урядовому звіті.
Фінансовий політичний інститут оцінює: біженці щорічно збільшують податкові надходження на 0,1-0,2% ВВП.
Станом на червень 2023 року в Словаччині зареєструвалося майже 119 тисяч українців за програмами тимчасового захисту. До 2021 року українців було лише 9,5 тисяч (0,2% населення), тепер вони неофіційно є другою за чисельністю меншиною після угорців (420 тисяч).
Словаччина отримала з європейських фондів €424 млн компенсації за підтримку України, з них €332 млн від різних фондів ЄС та €92 млн від Європейського фонду миру.
Близько 200 тисяч чехів вийшли на найбільший протест з 2019 року проти уряду Бабіша
21 березня 2026 року понад 200 тисяч чехів (за даними організаторів) вийшли на найбільший антиурядовий протест з 2019 року у Празі на історичному Letná park — місці масових зібрань, що сприяли падінню комунізму 1989 року.
Організатори протесту — рух Million Moments for Democracy — попередили:
«Ми тут, щоб чітко висловитися проти того, щоб нашу країну тягнули на шлях Словаччини та Угорщини».
Демонстранти виступили проти політики прем’єр-міністра-мільярдера Андрея Бабіша, чия коаліція з партій ANO, ультраправої SPD та Motorists перемогла у жовтні 2025 року. Ключові претензії протестувальників до уряду Бабіша: законопроєкт про НУО, натхнений російським законом про іноземних агентів, плани контролю громадських медіа, відмова парламенту зняти імунітет з Бабіша у справі про шахрайство з субсидіями ЄС на €2 млн , відмова надавати військову допомогу Україні, скорочення оборонних витрат нижче 2% ВВП.
У лютому рух Million Moments for Democracy організував великий мітинг в історичному центрі Праги на підтримку президента Петра Павела, колишнього генерала НАТО.
Ультраправий депутат румунської партії AUR розганяє страх війни в Румунії
Євродепутат від ультраправої румунської партії AUR Георге Піперя з аудиторією 250,000 підписників у соцмережах заявив, що після атаки Ірану на Кіпр за статтею 42(7) Договору про ЄС «Румунія зобов’язана відправити війська та зброю».
Насправді Іран не атакував Кіпр: 1 березня дві іранські ракети пролетіли поруч з островом (не націлені на нього), 1-2 березня дрона впала на британській базі Акротірі — територія Великої Британії, яка не є членом ЄС.
Румунське фактчекінгове видання Veridica пояснює, що відповідна стаття 42(7) передбачає «надання допомоги всіма доступними засобами», але не зобов’язує автоматично до військових операцій. Кожна держава вирішує форму допомоги — військову, логістичну, фінансову.
Піперя і раніше мав досвід розповсюдження фейків, зокрема маніпулював заявою Каї Каллас про «заборону Китаю підтримувати мир», вигадував «купівлю французької зброї за надціну для передачі Україні».
Водночас за даними нещодавно опублікованого «Барометру національної безпеки», майже 7 з 10 румунів заявили, що вони стурбовані можливістю втягнення країни у війну в найближчі роки. Водночас трохи більше половини все ще вважають Румунію безпечною країною з точки зору національної безпеки.
Румунський порт Констанца стане хабом регіональної співпраці: Україна увійшла до найбільшого EGTC у Східній Європі
19 березня у Бухаресті понад 250 місцевих органів влади з Румунії, Болгарії, Молдови та України створили East Gate European Grouping of Territorial Cooperation (EGTC) — першу структуру такого типу в Румунії та найбільшу у східній частині ЄС.
Штаб-квартиру розмістять у Констанці, президентом одноголосно обрано голову ради округу Флоріна Мітроя.
EGTC створює платформу для прямого доступу до структурних та інвестиційних фондів ЄС у сферах транспортної інфраструктури, регіональної зв’язності, захисту довкілля, освіти, цифровізації та економічного розвитку.
Для України це важливий крок, адже Констанца — ключовий порт експорту зерна (у 2022 році через Дунайський коридір пройшло 65% українського зерна). Порт з’єднується з Україною через автостраду A7 до Via Carpatia.
«Розрив з токсичним минулим»: парламент Молдови проголосував за вихід з СНД у першому читанні
21 березня парламент Молдови проголосував у першому читанні за денонсацію Угоди про створення СНД 1991 року, повідомляє Kyiv Post. Підтримали рішення 59 депутатів з 88, проти були 17, решта не голосували.
Міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой назвав причиною виходу порушенняз боку Росії: війна проти України, агресія проти Грузії, незаконне утримання військ на території Молдови.
«СНД — це організація, народжена з попелу павшої імперії та поступово перетворена на інструмент збереження московського впливу. Ця «валізка без ручки» не принесла процвітання, не захистила суверенітет».
За словами депутатів молдовського парламенту, частка ЄС становить 67% молдовського експорту, СНД — лише 6%, тож «можливості не в Мінську чи Москві, а в Брюселі».
З 283 угод СНД вже денонсовано 71. Молдовська опозиція (соціалісти та комуністи) розкритикували рішення парламенту, порівнявши вихід з СНД із «долею порося, з якого зробили шашлик».
Загалом процес виходу займе 12 місяців. Водночас Молдова не брала участі в діяльності СНД з 2023 року.
