ПМР, Гагаузія та російська «Матрьошка»: що може вплинути на євроінтеграцію Молдови
25 Квітня, 2025
З моменту повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ключовий фокус щодо забезпечення експортно-імпортних процесів України перемістився до західних кордонів, зокрема окрім Польщі також і на кордон і з Угорщиною та Словаччиною. Відкриття нових пунктів пропуску та розширення й модернізація вже існуючих були визнані стратегічними, зважаючи на сполучення України з ЄС через угорську автомагістраль М3 та D1. Йдеться про такі КПП як «Ужгород» (на кордоні з Словаччиною), «Астей» (відомий як «Лужанка» на кордоні з Угорщиною), «Велика Паладь — Нодьгодош» (кордон з Угорщиною).
Однак після відкриття «зернового коридору» через Румунію фокус перемістився на україно-румунський кордон, який має найбільшу протяжність з-поміж усіх західних сусідів — 580 км. Так, на початку лютого 2023 року на Буковині офіційно запустили пункт пропуску «Дяківці», будівництво якого тривало 8 років.
У 2025 році ж Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України анонсувався запуск КПП «Біла Церква – Сігету Мармацієй» на кордоні з Румунією в межах Закарпатської області. Варто зазначити, що цей пункт пропуску був серед 9 прикордонних пунктів пропуску, для виготовлення техніко-економічного обгрунтування щодо будівництва яких збирало дані Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
У 2023 році USAID в рамках проєкту «Економічна підтримка України» запланував виділити $115 млн через Держагентство відновлення, Укрзалізницю та Держмитслужбу для модернізації пунктів пропуску. І зупинка фінансування від USAID у 2025 році потягнула за собою припинення процесу розробки документації. А оскільки замовником ТЕО був USAID, напрацювання офіційно Держагентству з відновлення та розвитку інфраструктури України не могли передаватись.
9 років від ідеї до початку будівництва
Власне проект будівництва пункту пропуску в Білій Церкві на Закарпатті починався ще у 2015 році й у попередніх домовленостях передбачалось спільне фінансування Україною і Румунією в рівних частинах. Через три роки вже було спільне рішення про будівництво КПП, а в 2020 році українська сторона погодила текст угоди про відкриття міжнародного пункту пропуску. Угоду про відкриття пункту пропуску уклали у формі обміну дипломатичними нотами між Кабінетом міністрів України та Урядом Румунії. Однак тоді не було укладено міжурядову угоду, тож процес «застряг» до 2023 року, коли уряди України та Румунії підписали дві угоди: про відкриття КПП та про будівництво мосту через річку Тиса. Ратифіковані українським урядом вони були 10 грудня 2024 року.
Більше про цей пункт пропуску, деталі дипломатичної ноти, візуалізацію будівництва можна переглянути у нашому матеріалі «Планують звести до 2024 року: Міст через Тису, який з’єднає Україну та Румунію – на стадії погодження».
Проєкт передбачав спільне інвестування ЄС та Румунії у межах операційної програми для великих інфраструктурних проєктів POIM загальною вартістю 35,5 млн євро: інвестиція з Європейського фонду регіонального розвитку становить 85% та 15% – внесок Румунії. Пункт пропуску має стати найбільшим на українсько-румунському кордоні після відкриття. Планується, що після завершення робіт КПП зможуть перетинати 400 вантажівок, 600 легкових автомобілів та 80 автобусів на добу.
Детально про економічну складову відкриття нового пункту пропуску ми писали в матеріалі «Справа не в зерні: Румунія вже зводить новий КПП на кордоні з Україною, який мають здати у 2024 році. Що це дасть обидвом країнам».
Крім економічної частини важливості цього пункту пропуску, у нього є чітка гуманітарна та культурна складова. За повідомленням голови повітової ради Марамурешу Іонела Богдана, який опікується будівництвом мосту через Тису між Україною та Румунією, в Марамуреші є понад 30 000 україномовних жителів. З українського боку на території Рахівського та Тячівського районів також проживає значна кількість румуномовного населення. Люди мають родичів, друзів, зв’язки між собою, але не мають пунктів перетину кордону крім «Солотвино-Сігету Мармацієй» на Тячівщині. Але це сполучення дерев’яним мостом із сумнівною пропускною спроможністю, особливо з точки зору вантажних перевезень (офіційно це до 3,5 т).
З початком війни в Україні збільшився автомобільний та пасажирський рух, постраждала конструкція мосту, оскільки споруда не була розрахована на великотоннажний рух, а сам пункт пропуску час від часу закривався на ремонт.
Україна також тимчасово підтримувала сполучення з Румунією через ширококолійну залізницю через Валя-Вішеулуй (Valea Vişeului) та Кимпулунг-ла-Тіса (Câmpulung la Tisa). Наразі залізничне сполучення до Румунії через два пункти кордону Укрзалізниця призупинила.
Коли запрацює пункт пропуску в Білій Церкві на Закарпатті?
Відповідно до цих угод кінцевим терміном реалізації будівництва встановлено 2030 рік, однак з румунського боку роботи ведуться активно та будівництво мосту завершене вже на понад 50%. Станом на початок березня цього року роботи також тривають на українській стороні, адже румунські підрядники отримали дозвіл на виконання робіт з будівництва мосту і дороги за ним.
За проектом до кінця 2025 року в Румунії має бути здана в експлуатацію одна з найбільших сучасних митниць площею майже 1 га, з адміністративними будівлями та всіма необхідними приміщеннями, обладнана за європейськими стандартами.
Крім того, в планах будівництво абсолютно необхідної кільцевої дороги в Сігету Мармацієй, пов’язаної з мостом.
З українського боку пункт пропуску «Біла Церква — Сігету Мармацієй» в першу чергу має запрацювати для вантажного транспорту на тимчасовій інфраструктурі (у вигляді вагончиків модульного типу). Однією з основних проблем з темпами будівництва є фінансування робіт, які мають бути виконані з українського боку. Так, на 2025 рік Кабмін затвердив фінансування будівництва цього пункту пропуску та під’їзної дороги за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування на суму в 20 млн гривень. Це, наприклад, в 4 рази менше, ніж розмір фінансування будівництва автомобільного пункту пропуску «Велика Паладь — Надьгодош», який має запрацювати вже початку квітня для легкового транспорту до 3,5 тонн на українсько-угорському кордоні.
Тобто вже у 2025 році пункт пропуску «Біла Церква — Сігету Мармацієй» має відкритись для вантажівок, щоб розвантажити інших пункти пропуску, зокрема «Порубне – Сірет» у Чернівецькій області, де часто виникають черги вантажних автомобілів, «Дякове – Халмеу» на кордоні з Румунією. «Порубне – Сірет», до слова, планують модернізувати за кошти Єврокомісії до 2026 року, збільшивши пропускну здатність до 500 автомобілів на добу. Він є критично важливим для експорту агропродукції й товарів, для ввезення гуманітарної допомоги й військового спорядження, адже через нього проходить маршрут до основних портів на півдні Європи.
Варто додати, що з 25 березня на цьому пункті пропуску, за даними Міністерства розвитку громад та територій України запрацювала єЧерга для вантажівок від 3,5 тонн.
Відстань від пункту пропуску «Біла Церква» до найближчого вантажного пункту пропуску «Дякове – Халмеу» становить 116 км (це у межах Закарпатської області), а до «Порубне – Сірет», що розташований у Чернівецькій області через Карпати — 300 км.
Відкриття нового пункту пропуску дозволить перерозподілити частину вантажних перевезень до Румунії з сусідніх із Закарпаттям областей, що сприятиме зменшенню витрат на транспортування та часу доставки товарів. Також відкриття КПП «Біла Церква — Сігету Мармацієй» зменшить нагальність будівництва об’їзної дороги в м. Виноградів. Загалом же він стане дев’ятим на кордоні з Румунією.
