Угорські шпигуни на Закарпатті, «Проект 2025» для ЄС від Орбана, любов словаків до дезінформації та Молдова в ЄС без Придністров’я – важливе у сусідів минулого тижня
11 Травня, 2025
Як Віктор Орбан продовжує блокувати відкриття переговорів про вступ України до ЄС та до чого тут ГМО, словацький прем’єр зібрався до Путіна на парад, як Молдову перед виборами атакують «Матрьошки», румунські судді намагаються «хакнути» суддівську систему заради повернення на вибори Джеорджеску, а Польща інвестує у нарощення логістики з Україною.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 21 по 27 квітня 2025 року.
Залякує українським ГМО: чому Будапешт блокує вступ України до ЄС
Угорщина активізувала кампанію проти вступу України до ЄС напередодні відкриття першого кластеру переговорів, а серед інших аргументів на перший план вийшли аграрні питання. Так, прем’єр-міністр Віктор Орбан стверджує, що членство України завдасть шкоди угорським фермерам: субсидії начебто перейдуть українцям, а полиці магазинів заповнять дешеві продукти з ГМО.
Раніше цього місяця в Угорщині стартували чергові «національні консультації» під гаслом «Не дай їм вирішувати через наші голови». Громадяни отримали виборчі бюлетені з переліком підібраних ризиків, які вони повинні зважити, «щоб прийняти відповідальне рішення», а уряд дав час для голосування до 20 червня.
Одним з ризиків, які наводить угорський уряд, є безпека сільського господарства та харчових продуктів. Серед попереджень: земельні субсидії «цілком підуть на українське сільське господарство», адже площа ріллі в Україні становить третину від площі ЄС. А Київ на відміну від Брюсселя, за словами Орбана, дозволяє вирощувати ГМО, які можуть містити «шкідливі» хімікати.
Варто зазначити, що Угорщина повністю відмовилася від застосування правил ЄС щодо ГМО культур, які є одними з найсуворіших у світі, та зайняла жорстку позицію щодо їх застосування. В Україні ж законодавство щодо ГМО має бути приведене у відповідність із законодавством ЄС до кінця 2026 року.
Словаки протестують проти обмежень неурядових організацій, а Фіцо зібрався на парад до Москви
У Братиславі та п’яти інших містах Словаччини продовжились акції протесту, початі після поїздки прем’єр-міністра Роберта Фіцо до Москви в грудні для переговорів з президентом Росії Владіміром Путіним. Новий поштовх протести отримали схвалення парламентом законопроекту про неурядові організації, який, на думку активістів, може вплинути на свободу слова та завадити роботі НУО. Адже він вимагає надавати дані про донорів, які зробили внески понад 5000 євро на рік
Протестувальники на площі Свободи в столиці Братиславі порівняли законопроект із російським законом про «іноземних агентів» та закликали президента Петера Пеллегріні накласти вето.
Словацький парламент проголосував за цей законопроект 17 квітня, і його підтримав прем’єр-міністр Роберт Фіцо, який часто бачить в неурядових організаціях своїх ворогів. Пеллегріні законопроект не коментував, хоча нещодавно він поставив під сумнів деякі політики Фіцо. Розглянути його президент має до 2 травня.
А вже 9 травня Роберт Фіцо єдиний з європейських лідерів анонсував свою поїздку до Москви для участі у військовому параді з нагоди 80-ї річниці поразки нацистської Німеччини у Другій світовій війні.
ПМР, Гагаузія та російська «Матрьошка»: що може вплинути на євроінтеграцію Молдови
Цей рік для громадян Республіки Молдова стане визначальним у виборі курсу країни, адже 28 вересня 2025 року в країні відбудуться парламентські вибори. І Росія прагне скористатись шансом створити в Молдові максимально нестабільне середовище, щоб привести до влади потрібних їй політиків. А як наслідок — максимально дотиснути розворот Молдови з євроінтеграційного курсу та приєднання її до проросійського табору за прикладом Грузії.
В контексті повідомлень про те, що Молдова, яка розпочала перемовини про вступ до ЄС одночасно з Україною і вже готова відкрити кластер 1 «Засадничі питання» («Основи»), може зробити це раніше через блокування Угорщиною зусиль України, для Росії це питання часу.
Методи досягнення мети класичні: мобілізація проросійських політиків у Молдові, використання болючих місць, якими у Молдові є Придністров’я та Гагаузія і створення сприятливого для посилення свого впливу інформаційного середовища.
Детальний розбір ситуації в Молдові, вплив Придністров’я, Гагаузії на майбутній курс Молдови та чергову російську інформаційну спецоперацію «Матрьошка» – у матеріалі ПМР, Гагаузія та російська «Матрьошка»: що може вплинути на євроінтеграцію Молдови.
🎧 Публікацію можна прослухати на сайті або на одній з платформ:
Spreaker Spotify Apple Podcasts
В Румунії судді намагаються зламати систему, щоб повернути Tik-Tok кандидата в президенти
Суддя апеляційного суду міста Плоєшті ухвалив безпрецедентне рішення: він призупинив торішнє рішення Конституційного суду, який визнав недійсними результати президентських виборів після доведеного втручання у їх хід та перемогу Келіна Джеорджеску. Нагадаємо, в першому турі виборів у 2024 році перемогу здобув правий румунський політик, який до 2022 року був членом «Альянсу єдності Румунії» (AUR) та покинув її через власну надто радикальну риторику. Однак звіти розвідки показали, що кампанію Джорджеску підтримувала російська мережа ботів, в тому числі через маніпульовану кампанію в TikTok та кібератаки.
Пізніше Верховний суд скасував це рішення апеляційного суду міста Плоєшті, але хаос, спричинений цим правовим маневром, ще далекий від завершення. За словами лідера праворадикальної партії AUR Джордже Сіміона, «якимось чином Келін Джеорджеску опиниться на чолі держави — або за планом А, або Б». Він не уточнив, що означають ці два варіанти, але одне можна сказати точно: саме Сіміон лідирує в усіх опитуваннях і ніколи не був так близько до влади, як зараз.
Аргументація судді суду Плоєшті, який призупинив рішення Конституційного суду, звучить скоріше як обвинувальний висновок проти Конституційного Суду та містить фрази про «суверенітет народу», «порушення правової визначеності», «безпідставні звинувачення в шахрайстві» та «вкрадені вибори».
Однак про невипадковість такого рішення свідчить те, що за останні тижні до різних апеляційних судів було подано понад 130 судових позовів. Виходячи зі схожості за формою та змістом претензій, очевидно, що це не спонтанні скарги, а частина скоординованої централізовано організованої кампанії.
Польща планує наростити логістику з Україною до 2026 року
Польща будує інтермодальний сухий порт на стику широкої та європейської колії, що з’єднує Польщу з Україною в місті Холм. Основним його завданням стане перевалка зерна в системі комбінованого транспорту. У ході проєкту планують перебудувати систему залізничної лінії, побудувати нові колії, і новий складсько-сушильний об’єкт, який готуватиме зерно до транспортування. Склад зможе вмістити до 100 тис. тонн зерна.
Новий інтермодальний зерновий термінал також матиме доступ до залізничної колї 1520 мм, європейської колії і національної дороги 12, що будується неподалік. Завершити будівництво планують до середини 2026 року.
Іншим великим логістичним проектом в Холмі стане новий складсько-розподільний центр, який реалізує Агентство промислового розвитку Польщі. На 10 гектарах поряд із залізничним вокзалом Холм Східний розмістять складсько-виробничий цех площею 5,6 тис. кв.м. разом з офісним приміщенням, маневровими майданчиками та автостоянкою для вантажних автомобілів. Він обслуговуватиме автомобільний та залізничний транспорт між Польщею та Україною. Проєкт також мають завершити в 2026 році.
Україна успішно захистила в ООН доповіді про ліквідацію всіх форм расової дискримінації
Комітет ООН з ліквідації всіх форм расової дискримінації розглянув періодичні звіти шести країн-учасниць, серед яких була й Україна під час сесії Женеві. Протягом двох днів українська сторона здійснила захист об’єднаної періодичної доповіді про виконання зобов’язань за Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Також у ході слухань представники Держслужби з етнополітики та свободи совісті повідомили про підготовку ключових стратегічних документів, таких як «Дорожня карта» приведення українського законодавства у відповідність до законодавства ЄС. Представили також «План заходів щодо забезпечення прав національних меншин». Ці документи вже пройшли етапи експертної оцінки і публічного обговорення й невдовзі будуть ухвалені.
