Маніфест Маї Санду

Ще кілька місяців тому важко було уявити, що президентка Молдови скаже про свою готовність голосувати на теоретичному референдумі за приєднання країни до сусідньої Румунії. Попри те, що ідея возз’єднання румунів завжди була присутньою і в політиці Румунії, і в політиці Молдови, більша частина суспільства та еліти завжди сприймала її як маргінальну, «мітингову». Але у світі сьогодні все змінюється надто швидко.

У 2022 році в Кишиневі могли вважати швидке просування шляхом європейської інтеграції величезним геополітичним успіхом. Однак сьогодні постає питання, наскільки статус кандидата в члени ЄС гарантує майбутнє невеликої нейтральної країни, яка до того ж зазнає постійного тиску Москви. І це вже не кажучи про те, що сам статус кандидата — зовсім не повноправне членство. А коли буде це повноправне членство, сьогодні не зможе сказати ніхто.

Таким чином, Молдова в пошуку «спонсора безпеки» — насправді цим зайнята більшість країн сучасного світу і вже напевно практично всі колишні радянські республіки. У Кишинева вибір невеликий — Україна чи Румунія. Але Україна і сама перебуває у жорстокій війні із сусідньою Росією — і ймовірність завершення цієї війни залишається таким самим секретом, як і дата європейської інтеграції України та Молдови. До того ж і сама Україна поки що не має жодних зрозумілих гарантій безпеки — і запропоновані варіанти поки виглядають марним ритуалом, а не реальною готовністю Заходу бути разом з українцями у разі нової російсько-української війни.

З Румунією ситуація виглядає простіше не тільки через спільний національний і мовний простір, а й тому, що Молдова позбавиться свого нейтрального статусу, не вдаючись до жодних дипломатичних хитрощів. Об’єднання з Румунією — це і Євросоюз, і НАТО одночасно. Крім того, інтеграція дозволить розв’язати придністровське питання: Тираспіль або змириться зі спільною долею — і зрозуміло, що в масштабі Румунії цей регіон, який досі керується з Росії, не відіграватиме жодної серйозної ролі, або опиниться в ролі лімітрофу, майбутнє якого цікавитиме Україну навіть більше за Молдову. Але питання у тому, чи готове саме молдовське суспільство відмовитися від реінтеграції заради іншої інтеграції?

Останні десятиліття явно показали, що такої готовності немає. Але якщо 16 років тому слова тодішнього виконувача обов’язків президента Молдови Міхая Гімпу про можливість об’єднання з Румунією сприймалися як екстравагантна ідея, ніяк не пов’язана із реальністю, то нинішня заява Маї Санду виглядає радше як політичний маніфест.

Віталій Портников, спеціально для Infopost.Media
Титульне зображення: Наталія Радченко / Re:Open Zakarpattia

Рекомендуємо прочитати авторські колонки Віталія Портникова для нашого видання

* Текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки насамперед заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com

** Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».