Угорське суспільне ТБ зупинило мовлення, Fidesz вийшов на протест, Словаччина виступила проти України в НАТО, а Молдова змінює прем’єра в розпал кризи — важливе у сусідів за тиждень
12 Липня, 2026
Угорщина погодила відкриття шостого переговорного кластера ЄС для України, але продовжує блокувати відкриття решти чотирьох. Угорський прем’єр подав до парламенту поправку до конституції, яка негайно завершує мандат президента Шуйока. У Варшаві глава МЗС Андрій Сибіга запропонував часткову деескалацію у відносинах через національних героїв, але поляки і далі «чекають першого кроку від України». Чехія підтвердила, що за два роки артилерійська ініціатива поставила Україні понад 3,3 млн снарядів і не зупиниться, «доки це потрібно». А в Молдові несподівано впав уряд — прем’єр Мунтяну пішов у відставку через корупційний скандал у держкомпанії, де кузина президентки Санду очолювала пресслужбу з великою зарплатою без конкурсу.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 29 червня по 5 липня 2026 року.
Від «холодної війни» до умовного прагматизму: що змінилося між Україною та Угорщиною
Прихід Пийтера Мадяра до влади 9 травня після нищівної поразки «Фідес» Орбана на виборах 12 квітня дав старт швидким змінам у відносинах між Будапештом та Києвом. За лічені тижні Угорщина розблокувала €90 млрд європейського кредиту для України, повернула вилучені у «Ощадбанку» гроші та золото, а нова міністерка закордонних справ Аніта Орбан викликала російського посла через атаку на Закарпаття. Головним здобутком стала «історична угода» щодо прав угорської меншини, яка дозволила зняти вето на відкриття першого кластера переговорів про вступ України до ЄС 15 червня.
Угода передбачає статус «школи національної меншини», розширення вживання мов меншин, двомовні вивіски та використання символіки на офіційних заходах. Проте Київ не погодився на «культурну автономію» й парламентське представництво угорської меншини.
«Фактично Пийтер Мадяр залишив за собою право заблокувати відкриття будь-якого кластера, якщо не побачить прогресу», — застерігає в розмові з BBC аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії Віталій Дячук.
Наразі Мадяр зайнятий внутрішнім порядком денним — конституційними обмеженнями термінів прем’єрства та антикорупційним пакетом та не поспішає робити різкі кроки назустріч Києву, бо Україна досі залишається доволі токсичною темою для угорського суспільства.
Показово, що Угорщина стала єдиною країною ЄС, яка не підписала рішення послів про прискорення переговорного процесу з Україною та Молдовою, а за наполяганням Будапешта із підсумків червневого саміту ЄС прибрали формулювання про можливий прискорений вступ. Двостороння зустріч Мадяра і Зеленського досі не відбулася через протокольні розбіжності щодо місця. Як підсумовує аналітик Даніел Хегедеш з Фонду Маршалла, Київ налаштований скромно: «Єдине, чого чекають, — щоб Будапешт перестав блокувати стратегічні рішення». Відповідь на те, яким буде курс Угорщини, може прояснити голосування 14 липня на Раді ЄС із загальних справ.
Угорщина погодила відкриття нового кластеру переговорів України з ЄС
Угорщина підтримала одностайне рішення країн-членів ЄС відкрити 14 липня шостий кластер переговорів про вступ України до Союзу, який охоплює спільну зовнішню та безпекову політику, торговельну політику та відносини з третіми країнами. Рішення прийняли лише через місяць після відкриття першого кластера.
Таким чином Україна наздоганяє Сербію в процесі вступу, залишаючи позаду Боснію і Герцеговину, Північну Македонію та Косово.
Формально рішення Угорщини не відкриває шостий кластер, але дозволяє розпочати необхідну для цього процедуру. Якщо решта кроків буде виконано без затримки, кластер може офіційно відкритися 14 липня під час зустрічі міністрів ЄС, відповідальних за європейські справи. Однак, попри часткове зрушення, Угорщина продовжує блокувати решту чотирьох кластерів.
Пийтер Мадяр подав поправку до Конституції: президент і голова Конституційного суду втратять посади
5 липня угорський прем’єр Пийтер Мадяр офіційно подав до парламенту 17-ту поправку до Конституції. Вона негайно завершує мандат президента Шуйока, відправляє у відставку голову Конституційного суду через обмеження пенсійного віку, обмежує депутатський мандат 12 роками в парламенті й створює агентство з повернення активів, розграбованих за Орбана.
Прийняття гарантоване, адже Тиса має конституційну більшість у дві третини. Президент Тамаш Шуйок, якого 64% угорців хочуть бачити у відставці, продовжує опиратися. Минулого тижня він звернувся до Венеційської комісії, а 2 липня її делегація прибула до Будапешта. Варто нагадати, що це той самий орган, до якого роками апелювала опозиція проти Орбана.
На референдум у Словаччині прийшли 16% виборців. Питання «довічних» пенсій та відновлення спецпрокуратури відклали
У Словаччині 4 липня завершився референдум, ініційований позапарламентською опозицією, під час якого словаки мають вирішити необхідність довічної пенсії для прем’єрів і спікерів парламенту, а також відновлення Спеціальної прокуратури і Національного кримінального агентства (NAKA). Через прогнозовано низьку явку його визнали недійсним — до дільниць прийшло трохи більше 16% виборців.
Спочатку опозиція планувала винести на референдум і питання дострокових виборів, але президент Петер Пеллегріні не допустив цього формулювання, вважаючи його неконституційним.
Власне Пеллегріні взяв участь у голосуванні, однак критично висловився про саму ідею проведення референдуму.
Тільки чверть поляків вважає, що Польща несе співвідповідальність за ескалацію конфлікту з Україною
Опитування SW Research для Rzeczpospolita, проведене 30 червня — 1 липня серед 800 респондентів, показало, що 46,6% поляків вважають відповідальною за ескалацію конфлікту Україну, 12,7% — Польщу, а 25,4% — обидві сторони одночасно. Загалом 38,1% вважають Польщу відповідальною або співвідповідальною. Конфлікт розгорівся після надання Зеленським почесного найменування «імені Героїв УПА» підрозділу ЗСУ та подальшого позбавлення його ордена Білого Орла польським президентом Навроцьким.
3 липня глава МЗС України Андрій Сибіга зустрівся у Варшаві з польським міністром закордонних справ Радославом Сікорським. Сікорський після зустрічі відповідати на запитання журналістів відмовився, обмежившись ремаркою:
«Дипломатія в цьому випадку більше, ніж будь-коли, воліє тишу перед публічними демонстраціями».
За неофіційними даними, Сибіга привіз до Варшави пропозицію про часткову деескалацію: поряд з іменем Бандери у Національному пантеоні може з’явитися і генерал Марко Безручко — офіцер, який разом із польською армією воював проти більшовиків у 1919–1921 роках. Польська сторона сприйняла цю пропозицію стримано, а Дональд Туск у відповідь на рішення Зеленського про пантеон прямо заявив, що «чекає першого кроку від України».
Чеська ініціатива залишається головним джерелом артилерійських снарядів для України
Міністр оборони Чехії Яромір Зуна підтвердив, що очолювана його країною ініціатива з постачання артилерійських боєприпасів для України триватиме стільки, скільки знадобиться.
«Ініціатива продовжуватиметься, доки це потрібно для допомоги Україні в обороні від російського вторгнення і доки її підтримують міжнародні партнери», — заявив міністр.
За його словами, Чехія є найважливішим постачальником 155-мм снарядів збільшеної дальності: ініціатива забезпечила 1,5 млн пострілів у 2024 році, 1,8 млн — у 2025-му, а на цей рік заплановано поставки ще 1 млн снарядів на загальну суму €5 млрд.
«Сильна Україна, здатна себе захистити, є необхідною не лише для її власного виживання, а й для безпеки Східного флангу НАТО та таких країн, як Чехія», — підкреслив міністр, додавши, що Чехія та Європа мають брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку.
Паралельно Прага прискорює й власну модернізацію: вже закупено 44 танків Leopard 2A8 та законтрактовано ще 14, а також 24 винищувачів F-35 із поставкою до 2031 року. Збройні сили Чехії планують збільшити чисельність з нинішніх 30,5 тис. до 37 тис. військових до 2040 року.
Об’єднання Молдови та Румунії більше не є табу в ЄС
Ідея об’єднання Молдови та Румунії перестала бути табуйованою в Євросоюзі. Президентка Майя Санду у січні 2026 року заявила, що на референдумі проголосувала б «за», а в травні назвала злиття можливою альтернативою євроінтеграції, якщо вступ до ЄС «з тих чи інших причин не вдасться». Ще відвертішим виявився віцепрем’єр Еуджен Османцеску, який в інтерв’ю Euractiv назвав об’єднання з Румунією «планом Б» Молдови на випадок, якщо на шляху до ЄС виникнуть перешкоди. Аналітики вважають, що румунський президент Нікушор Дан також має це за ключову зовнішньополітичну ціль.
Однак більшість молдован ідею не підтримує. За даними Ates Research Group, лише 38,5% виступали б «за», тоді як 48,1% — «проти». Опитування iData дає схожі цифри — 41% і 49,7% відповідно. Перешкодами залишаються проросійське Придністров’я з населенням 500 тисяч осіб, Гагаузія під керівництвом проросійської Євгенії Гуцул, яка погрожувала проголосити незалежність у разі злиття, та вартість процесу. За підрахунками Bursa.ro, процес обійдеться в €60–80 млрд для Румунії та €8–15 млрд для Молдови.
Поки тривають обговорення, «тихе об’єднання» вже відбувається: запрацював газопровід Яси–Унгени, будується «Шосе єднання» А8, а нещодавно країни підписали контракт на нову лінію електропередачі між Бельцями та Сучавою.
У Кишиневі зачинився «Русскій дом» попри пропозицію відкрити його у Придністров’ї
4 липня після минулорічної денонсації Молдовою угоди про культурні центри в Кишиневі припинив роботу «Русскій дом». Тирасполь одразу запропонував перенести центр до Придністров’я, щоб «протидіяти деструктивним спробам обмежити присутність Росії». Однак спікер молдовського парламенту Ігор Гросу назвав це «провокацією», вписавши в ряд з відвідуванням Гагаузії неакредитованим послом РФ та спрощенням видачі російського громадянства.
«Так вони готуються до так званих виборів у Росії, які відбудуться восени», — зазначив Гросу.
В уряді Молдови нагадали, що через «Русскій дом» людей вербували на навчання до Росії, звідки вони могли потрапити на фронт проти України.
Молдова опинилась у кризі через фейковий диплом, кузину Маї Санду та відставку уряду
Прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну несподівано пішов у відставку, що автоматично означає відставку всього уряду. Причиною став корупційний скандал навколо держкомпанії MoldATSA, директор якої приписав собі фальшиву авіаційну освіту й досвід пілота Air Canada. На посаду він потрапив за рекомендацією впливових депутатів правлячої партії PAS.
Скандал вийшов на новий рівень, коли з’ясувалося, що двоюрідна сестра президентки Маї Санду очолювала пресслужбу MoldATSA із великою зарплатою, а посаду отримала без конкурсу. Санду скликала прес-конференцію тільки через 10 днів після початку скандалу, визнавши, що нібито «не знала про ці зловживання. Але це не виправдання».
Ситуацією скористались лідери проросійської опозиції, зокрема молдовських соціалістів, які вимагають дострокових виборів.
