Угорське суспільне ТБ зупинило мовлення, Fidesz вийшов на протест, Словаччина виступила проти України в НАТО, а Молдова змінює прем’єра в розпал кризи — важливе у сусідів за тиждень
12 Липня, 2026
Угорський прем’єр Пийтер Мадяр після трьох тижнів переговорів оголосив «всеосяжну угоду» з Україною про розширення прав закарпатських угорців і дозволив Будапешту підтримати відкриття першого переговорного кластера щодо членства в ЄС. Водночас новий уряд обіцяє перевірити отриманий у спадщину від Орбана контракт з «Росатомом» на €12,5 млрд для АЕС «Пакш-2». Словаччина підтвердила нові міжурядові переговори з Україною, але хоче компенсацій за військову допомогу Україні.
У Румунії президент Дан призначив технократа Еуджена Томака на місце прем’єра. Вибух морського дрона в порту Констанца президент Румунії та лідери ЄС назвали прямим наслідком російської агресії. А у Молдові Росія перенесла закритий культурний центр з Кишинева до Придністров’я — новий інструмент впливу на фоні паспортизації мешканців Лівобережжя.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень, з 1 по 7 червня 2026 року.
Будапешт знімає вето — але повільно: Мадяр погодився на переговори, але не на швидке членство України в ЄС
Угорський прем’єр Пийтер Мадяр 3 червня оголосив, що Будапешт і Київ досягли «всеосяжної угоди» про розширення мовних, освітніх, культурних і політичних прав близько 100 тисяч угорців Закарпаття. За його словами, Україна зобов’язалась закріпити домовленості в законодавстві та відобразити їх у плані дій щодо вступу до ЄС.
«За три тижні ми досягли того, чого Орбан не міг добитися 10 років», — сказав Мадяр.
Міністр закордонних справ Сибіга подякував угорському прем’єру «за конструктивну участь Угорщини».
Якщо Україна виконає умови, Будапешт підтримає відкриття першого переговорного кластера щодо вступу до ЄС — міжурядові конференції з Україною та Молдовою заплановані на 15 червня. Утім, прискорену євроінтеграцію Мадяр не підтримує: якщо Київ закриє всі 33 розділи «за 10–15 років», Угорщина проведе референдум. Контекст угорсько-українських відносин та переговорів щодо прав закарпатських угорців — у матеріалі Infopost.media.
Мадяр отримав у спадок від Орбана бетон АЕС «Пакш-2» та контракт із «Росатомом» на €12,5 млрд
У лютому 2026 року Угорщина залила перший бетон для проекту будівництва двох нових російських реакторів АЕС «Пакш-2», збільшивши кількість атомних блоків, що будуються в Центральній Європі, до трьох. Вартість будівництва, фінансованого Росією на 80% — €12,5 млрд. Але з обранням нового уряду в Будапешті розширення АЕС «Пакш» зіштовхнулось із новими перешкодами.
11 травня новий міністр економіки та енергетики Іштван Капітань заявив на парламентських слуханнях, що новий уряд Угорщини «перегляне фінансування та вартість АЕС «Пакш-2» та умови її реалізації». За його словами, контракти на будівництво засекречені й нова команда їх досі не бачила. Москва відреагувала миттєво — перший заступник голови думського Комітету з енергетики заявив, що впливати на міждержавний контракт «просто неможливо». Угорський прем’єр Пийтер Мадяр після свого призначення на посаду залишив це питання і спілкування з Москвою по ньому відкритим.
Аналітики Balkan Insight пояснюють: замінити «Росатом» на французького, американського чи корейського підрядника — означає фактично почати проєкт з нуля, включно з переліцензуванням і новими екологічними оцінками. Детальна історія ядерного майбутнього Європи та вплив на нього Росії – у дослідженні Balkan Insight.
Словаччина планує міжурядові консультації з Україною і водночас хоче компенсувати собі допомогу Києву
5 червня міністри закордонних справ України та Словаччини Андрій Сибіга й Юрай Бланар зустрілись у Вінниці. Бланар підтвердив, що Братислава підтримає відкриття першого та наступних кластерів переговорів про членство України в ЄС. Міністри обговорили виконання домовленостей між Зеленським і Фіцо та домовилися опрацювати дату наступного раунду міжурядових консультацій — орієнтовно до кінця червня в Києві або Братиславі.
Того ж дня після саміту ЄС–Західні Балкани словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що планує порушити перед Урсулою фон дер Ляєн питання фінансової компенсації за військове обладнання, передане Словаччиною Україні. За його словами, країна стикається з «гострим дефіцитом фінансових ресурсів», оскільки кошти, призначені для відшкодування, були перенаправлені безпосередньо на підтримку Києва. Це питання він планує підняти на наступному саміті ЄС цього місяця.
Президент Павел — за євро, прем’єр Бабіш — проти: як Чехія застрягла на порозі впровадження єврозони
1 червня президент Чехії Петр Павел знову закликав країну до переходу на євро.
«Той факт, що наша економіка тісно пов’язана із зоною євро, має підштовхнути нас до усвідомлення: краще сидіти за столом, де ухвалюються рішення, ніж стояти за дверима і лише мати справу з їхніми наслідками», — заявив він.
Павел критикував і те, що чеські політики формують негативне ставлення до єдиної валюти.
Позиція президента прямо суперечить курсу уряду Бабіша: на початку травня прем’єр оголосив, що коаліція більше не готуватиме щорічний звіт про готовність країни до вступу в єврозону.
«Ми не хочемо євро. Нехай це вирішує наступний уряд у 2030-му», — сказав Бабіш.
Коаліційні партнери ANO — проросійська SPD та «Мотористи» — ще більш категорично налаштовані проти ЄС. За даними CVVM (серпень 2025), введення євро відкидають 66% чехів, підтримують — лише 30%.
Румунія скликає раду з безпеки через вибух морського дрона в порту Констанци
5 червня вранці в порту Констанца виявили морський безпілотник типу Magura V5, який використовує українська армія. Згодом він вибухнув біля нафтового терміналу. Постраждалих не було, адже зону заздалегідь евакуювали. ВМС ЗСУ підтвердили: дрон збився з курсу через глушіння РЕБ противника під час операції в Чорноморській зоні. Поруч виявили ще чотири аналогічні катери. За даними Reuters, Україна завчасно передала румунській стороні необхідну інформацію для запобігання жертвам.
Президент Дан у суботу зібрав нараду в штабі 243-ї бригади «Калатіс» у Констанці з представниками безпекових відомств.
«Жоден з дронів не спричинив жертв чи значних збитків, проте вхід цього безпілотника на суверенну територію є прямим наслідком війни Росії проти України», — заявив він.
Голова ЄК Урсула фон дер Ляєн також кваліфікувала обидва інциденти як «прямий наслідок» російської агресії.
Технократ замість коаліції: новий прем’єр Румунії має 10 днів на формування уряду
4 червня президент Нікушор Дан призначив прем’єром Еуджена Томака (Eugen Tomac) — євродепутата від партії Renew Europe та свого радника з питань діаспори.
Причина — більш ніж місяць після відставки коаліційного уряду Іліє Боложана парламентські партії так і не домовились про нову більшість.
«Єдине можливе рішення — прем’єр, незалежний від партій, який спрямує Румунію у прозахідному напрямку», — заявив Дан.
Томак обіцяє «технічний, а не політичний уряд» із команди спеціалістів. У нього є 10 днів, щоб сформувати Кабінет і отримати підтримку 233 депутатів. Поки PNL, USR та УДМР зайняли вичікувальну позицію, PSD висуває умови, а ультраправий AUR оголосив, що бойкотуватиме голосування.
Росія перенесла закритий «Русскій дом» у Молдові з Кишинева до Тирасполя
Спікер молдовського парламенту Ігор Гросу назвав провокацією відкриття Росією «Русского центру» в Придністров’ї після закриття Російського центру науки і культури в Кишиневі.
«Це провокація РФ поряд з іншими провокаціями. Бачили спробу у Гагаузії з візитом неакредитованого посла РФ, указ про спрощення надання громадянства Росії. Так вони готуються до так званих виборів у Росії, які відбудуться восени», — зазначив він.
Кишинів денонсував угоду з Москвою про культурні центри ще у листопаді 2025 року, і «Русскій дом» у столиці припинив роботу.
Такі кроки Москви йдуть в комплексі із паспортизацією мешканців Придністров’я, активізацією у Гагаузії та перенесенні культурних інструментів впливу за межі підконтрольної Кишиневу території.
