Мадяр розблокував переговори України і ЄС, у румунському порту вибухнув морський дрон, а Росія розширює вплив у Придністров’ї — важливе у сусідів за тиждень
07 Червня, 2026
Володимир Зеленський відкинув пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про «асоційоване членство» в ЄС без права голосу, прем’єр-міністр Угорщини планує обмежити термін прем’єра до 8 років та заблокувати повернення Віктора Орбана. Тим часом Угорщина відновила заборону на імпорт сільгосппродукції з України. У Словаччині через загрозу розвалу коаліції зустрінуться президент Пеллегріні, прем’єр Фіцо та спікер парламенту Раші. У Румунії 74,5% громадян стурбовані політичною кризою після вотуму недовіри уряду Боложана. А в Молдові кожен другий житель правого берега вважає, що Кишинів робить недостатньо для захисту прав людей у Придністров’ї.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень, з 18 по 24 травня 2026 року.
Україна вимагає повного членства в ЄС, відмовившись від компромісу Німеччини без права голосу
Президент України Володимир Зеленський відкинув пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца надати Києву «асоційоване членство» в ЄС без права голосу, назвавши її «несправедливою».
У листі до керівництва ЄС Мерц запропонував цей статус на період тривалих переговорів перед повним вступом, що дозволило б Україні брати участь у самітах ЄС і мати представника в Єврокомісії, але без повних прав голосування.
У відповідь Зеленський у своєму щоденному зверненні наголосив:
«Без України не може бути повноцінного європейського проєкту, і присутність України в ЄС також має бути повною — з усіма правами».
У листі до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошти Зеленський зазначив, що відхід угорського прем’єра Віктора Орбана створив можливість для просування переговорів про вступ.
«Було б несправедливо, щоб Україна була присутня в Європейському Союзі, але залишалася без голосу. Настав слушний час просуватися з членством України у повний та значущий спосіб», — заявив український президент.
Мерц раніше заявив, що вступ України 1 січня 2027 року «виключений» і «неможливий», оскільки процес зазвичай займає кілька років.
Від обмеження термінів до націоналізації університетів: як Мадяр розблоковує €10,4 млрд та перекроює систему Орбана
Прем’єр-міністр Угорщини Пийтер Мадяр подав першу конституційну поправку, що обмежує термін прем’єра до 8 років (два терміни по 4 роки) ретроактивно з 1990 року, повідомляє Euractiv.
Поправка, яку подав міністр юстиції Мартон Меллетеї-Барна (шваґер Мадяра), фактично заблокує повернення Віктора Орбана, який правив 20 років. За даними іноземних медіа, це одна з умов розблокування €10,4 млрд від ЄС. Частина угорських юристів вже назвала текст «маячнею», що не вирішує базових питань.
Поправка також націоналізує 34 фонди KEKVA (21 університет, елітний Mathias Corvinus Collegium). Голова ради MCC Балаж Орбан (не родич екс-прем’єра) назвав націоналізацію «неприйнятною навіть у м’якій диктатурі». Однак Tisza має 71% більшість у парламенті, тож прийняття поправки майже гарантоване. Навіть президент Угорщини Тамаш Шульок може затримати прийняття конституційних змін, але не заблокувати.
Угорщина продовжила аграрне ембарго проти України
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр 22 травня оголосив про відновлення заборони на імпорт сільгосппродукції з України та відкликання рішення про вихід з Міжнародного кримінального суду, повідомляє United24 Media.
Заборона охоплює понад 20 категорій: яловичину, свинину, птицю, яйця, мед, овочі, пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу, борошно, соняшникове насіння, олію, вино. За порушення — штраф до 100% вартості товару. Транзит дозволений за суворих умов.
Попередня заборона уряду Орбана закінчилася 14 травня через процедурну помилку після завершення надзвичайного стану. Міністр сільського господарства Саболч Бона назвав це «серйозною законодавчою пасткою» та заявив, що уряд «не дозволить імпорту загрожувати угорським фермерам». Міністри закордонних справ України та Угорщини проведуть переговори наприкінці травня.
Через парламентсько-урядову кризу у Словаччині зустрінуться президент, прем’єр та спікер парламенту
Президент Словаччини Петер Пеллегріні, голова парламенту Ріхард Раші та прем’єр Роберт Фіцо зустрінуться 25 травня на тлі загрози розвалу коаліції, повідомляє Teraz.sk.
Зустріч відбудеться після коаліційної ради та переговорів Фіцо з лідером SNS Андреєм Данко щодо відставки міністра довкілля Томаша Тараби. Данко вимагає звільнення Тараби до 28 травня через конфлікт навколо зонування національних парків. За даними Slovak Spectator, Словаччина ризикує втратити €453 млн від ЄС через затримку реформ.
Фіцо відмовився звільняти Тарабу, бо це може дестабілізувати крихку коаліцію з лише 78 надійними депутатами.
«Перебудова уряду не готується», — заявив він, додавши, що пріоритет — функціональна більшість для схвалення бюджету-2027.
74,5% румунів стурбовані політичною кризою в країні
Майже половина румунів (48,6%) вважають вотум недовіри PSD-AUR проти уряду Боложана марним актом, що погіршить ситуацію, водночас 44% вважають це необхідним кроком, повідомляє Digi24 з посиланням на опитування INSCOP (11-14 травня, 1100 респондентів, похибка ±3%).
74,5% румунів дуже або досить занепокоєні політичною ситуацією. При цьому електорат різних партій живе у паралельних реальностях: 88% PNL та 92% USR вважають вотум шкідливим; 69% PSD та 74% AUR — корисним.
33,6% вважають, що прем’єра Іліє Боложана усунули за спроби зменшити привілеї та корупцію; 57,8% — через підвищення податків та погане економічне управління. 5 травня 281 депутат підтримав вотум (потрібно було 233) після виходу PSD з коаліції наприкінці квітня.
Частина молдован вважає, що Кишинів недостатньо захищає права жителів Придністров’я
Кожен другий житель правого берега Молдови вважає, що Кишинів робить недостатньо для захисту прав людей у Придністров’ї. Таке опитування провела правозахисна організація Promo-LEX спільно з дослідницькою компанією ATES Research Group.
Згідно з дослідженням, 50,6% громадян Молдови, які живуть на правому березі, вважають, що Кишинів робить недостатньо для захисту прав мешканців Лівобережжя (невизнаного Придністров’я). При цьому 41,9% респондентів переконані, що права людини в придністровському регіоні не дотримуються взагалі або дотримуються лише незначною мірою. Тільки 12,7% вважають, що їх дотримуються значною або дуже значною мірою.
На питання, хто несе відповідальність за дотримання прав людини в регіоні, 33,7% респондентів назвали владу невизнаного регіону, 31,2% — уряд Молдови. Росію головним відповідальним вважають лише 11,9% опитаних. Promo-LEX нагадала, що Європейський суд з прав людини встановлював: Росія контролює регіон і несе відповідальність за документовані порушення.
Головними пріоритетами врегулювання придністровського конфлікту учасники опитування назвали дотримання прав людини (39,2%) та демілітаризацію регіону, включно з виведенням іноземних військ (29,8%).
