Як працює пропаганда: угорці вважають Україну майже такою ж загрозою, як і Росію
14 Липня, 2025
Угорські інтелектуали виступили на підтримку українcького народу, українські лідери думок оприлюднили відкритий лист подяку у відповідь. У Будапешті попри урядову заборону пройшов наймасовіший ЛГБТ-прайд, що викликав обурення влади та підтримку Європи. Тим часом Орбан та Фіцо торгуються з ЄС і США щодо санкцій та енергетики, Молдова б’є на сполох через потенційну російську загрозу з боку Придністров’я, а Україна готується до запуску прямого залізничного сполучення з європейськими столицями.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 23 по 29 червня 2025 року.
Угорський і український народи обмінялись відкритими листами на підтримку свободи і демократії
Майже 40 тисяч угорців підписали відкритого листа інтелектуалів країни з підтримкою народу України. У листі йдеться про незгоду з антиукраїнською риторикою уряд Віктора Орбана, засуджується російська агресія, що триває з 2014 року, закликається до негайного справедливого і тривалого миру, надання гарантій безпеки Україні, відшкодування збитків та притягнення до відповідальності винних за воєнні злочини. Також у листі висловлюється сподівання, що угорська національна меншина України не стане жертвою ганебної та політично вмотивованої риторики угорського уряду. Повний текст угорського листа до українського народу можна прочитати за посиланням Levél az ukrán népnek | SzabadaHang
Український Інститут Центральноєвропейської Стратегії ініціював лист-відповідь до угорського народу із гаслом «Ви і є справжня Угорщина». За словами ініціаторів, така відповідь є прагненням доброчесного публічного діалогу між народами та націями на основі взаємної поваги та солідарності. До підписання листа долучились 25 відомих українців – волонтерів, військовослужбовців, колишніх військовополонених, літераторів, лауреатів Шевченківської премії та інших.
Лист відкритий до підписання. Долучитись можна за посиланням:
Збір підписів на підтримку відкритого листа угорському народу
або написавши на пошту office@ices.org.ua
Варто додати, що на відкритий лист угорської громадськості відреагував Віктор Орбан: угорський премʼєр розкритикував зміст листа, використавши типові наративи, які не тільки суперечать обʼєктивним даними, але й, до прикладу, положенням діючої Стратегії національної безпеки Угорщини за підписом Віктора Орбана. З повним текстом реакції Віктора Орбана на відкритий лист угорців до українського народу можна ознайомитися за цим посиланням на Facebook.
У Будапешті, попри урядову заборону, відбувся ЛГБТ-прайд
Попри офіційну заборону, 28 червня в Будапешті відбувся масштабний ЛГБТ-прайд, участь у якому взяли, за словами організаторів, від 180 до 200 тисяч осіб — рекордна кількість для Угорщини. Уряд прем’єра Віктора Орбана цього року ухвалив законодавчі зміни, які забороняють проведення подібних подій під приводом «захисту дітей». За участь у марші загрожує штраф до €500, а організаторам — до року ув’язнення. Уздовж маршруту встановили нові камери із технологією розпізнавання облич.
Учасники маршу не відступили: серед них були молоді люди з усієї країни, а також віцепрезидент Європарламенту Ніколає Штефенуце (Nicolae Ștefănuță) та єврокомісарка з питань рівності Хаджа Лахбіб (Hadja Lahbib). Підтримку маршу висловили 33 держави, зокрема більшість країн ЄС. Опозиційний мер Будапешта Ґергей Корачонь наголосив, що марш — це муніципальний захід, який не потребує дозволу поліції, і учасники не повинні зазнати утисків.
Політичні аналітики відзначають, що Орбан використовує анти-ЛГБТ риторику як електоральний інструмент напередодні виборів 2026 року. За словами політолога Даніела Мікеча (Daniel Mikecz), таким чином прем’єр намагається поляризувати суспільство, наслідуючи антидиверсифікаційний курс Дональда Трампа у США. Це перший випадок у ЄС, коли уряд офіційно забороняє проведення ЛГБТ-прайду, не зважаючи на протести з боку міжнародної спільноти.
Чеський євродепутат подав понад 300 скарг на розкрадання єврофондів у Словаччині
Чеський депутат Європарламенту Томаш Здєховський (Tomáš Zdechovský) звернувся до Європейського бюро з боротьби з шахрайством (OLAF), Європейської прокуратури (EPPO) та Єврокомісії з понад 300 скаргами щодо можливого зловживання коштами ЄС у 76 із 79 районів Словаччини. Звернення базуються на даних, зібраних під час нещодавньої місії Комітету з бюджетного контролю ЄП у Словаччині, яку він очолював. Скарги стосуються непрозорих субсидій, клієнтелізму та сумнівних будівельних проєктів, а також системних проблем у розподілі аграрних дотацій.
Здєховський повідомив, що інформація надійшла від викривачів, громадських організацій, колишніх службовців та звичайних громадян. Він закликав провести окрему перевірку Агентства аграрних виплат Словаччини (PPA), яке раніше вже фігурувало у корупційних розслідуваннях. Особливу увагу приділено розкраданням у сфері сільського господарства, що давно перебуває в зоні ризику контролю за коштами ЄС.
Словацька влада гостро відреагувала: міністр внутрішніх справ назвав візит «каральною експедицією», а прем’єр Роберт Фіцо обізвав Здєховського «іноземним кілером на замовлення опозиції». Сам Здєховський повідомив, що під час місії його делегацію стежили, прослуховували та залякували, що, на його думку, свідчить про відсутність політичної волі боротися з корупцією в уряді Фіцо.
Орбан продовжує блокувати євроінтеграцію України, спираючись на «референдум»
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не зніме вето на вступ України до ЄС, посилаючись на результати «національних консультацій», під час яких, за даними угорського уряду, 95% учасників (близько 29% виборців) висловились проти членства України. Хоч опитування не є юридично обов’язковим, уряд супроводжував кампанію масованою антиукраїнською пропагандою – білбордами, листами та листівками. Орбан заявив на саміті в Брюсселі, що «інтегрувати Україну — означає інтегрувати війну».
Тобто плани відкрити перший переговорний кластер щодо членства України та Молдови в ЄС (засади верховенства права, прав людини та судової незалежності) виявились знову заблокованими через позицію Будапешта. Це попри те, що Єврокомісія визнала обидві країни готовими до старту переговорів. У проєкті висновків саміту 26 лідерів ЄС (без Угорщини) підтверджують цю оцінку й вітають реформи, проведені Україною в умовах війни.
Ключовим аргументом Угорщини залишається захист прав угорської нацменшини, зокрема громади на Закарпатті. Нещодавня висилка дипломатів з обох сторін через розкриту українськими спецслужбами угорську шпигунську мережу ще більше загострила відносини. Однак польський міністр у справах Європи Адам Шлапка (Adam Szłapka) закликав Будапешт спитати саму угорську меншину в Україні, чи хоче вона європейського майбутнього — «Я впевнений, що хоче», — додав він.
Сіярто похвалився зняттям санкцій США з російського банку для будівництва АЕС «ПАКШ ІІ»
В Угорщині оголосили про «зняття санкцій США» з проєкту Пакш II, однак підтвердження з боку Вашингтона поки немає. Міністр закордонних справ Пийтер Сіярто 29 червня заявив, що після приходу до влади Дональда Трампа американська адміністрація нібито скасувала санкції, які блокували фінансування розширення єдиної атомної електростанції в країні. Йдеться, зокрема, про обмеження проти російського «Газпромбанку», через який відбуваються оплати російській стороні та який є фінансовим гарантом для Угорщини виконання робіт «Росатомом».
Будівництво двох нових енергоблоків Пакш-2 вартістю 12,5 млрд євро фінансується Росією на 80%, а сам контракт між «Росатомом» і угорським урядом був підписаний ще в 2014 році. Після затримок з боку Росії і нових санкцій США у 2024 році, реалізація фактично заморозилася. Проте Угорщина домоглася виключення проєкту з 14-го пакета санкцій ЄС, зокрема — за участі консорціуму Framatome і Siemens, які постачають системи керування. Через спротив Німеччини Siemens переніс частину виробництва в Угорщину, щоб обійти експортні обмеження. Варто додати, що підготовчі роботи на спорудженні блоку АЕС ведуть і інші європейські компанії.
Протягом року угорський уряд домагався «дозволу» на фінансові операції зі США. Сіярто заявив, що санкції вже скасовано, однак це не підтверджено з американського боку. Тобто Сіярто фактично зманіпулював ситуацією, адже ЄС вже вийшов із обмежень щодо проекту, а США — навпаки, санкції не відміняли, а лише ведуть дискусію щодо можливого виключення російського «Газпромбанку» з санкцій, накладених адміністрацією Джо Байдена. Якщо це станеться, то, можливо, свідчитиме про зацікавленість США у подальшому постачанні американського ядерного палива до угорської АЕС, збудованої на гроші Росії.
Основний мотив вето Фіцо на нові санкції ЄС проти Росії — компенсації за транзит газу
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що продовжуватиме блокування 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії, вимагаючи компенсацій за збитки від плану Єврокомісії REPowerEU. Цей план передбачає повну відмову від імпорту російських енергоносіїв до 2027 року. Хоча самі санкції стосуються зовнішньої політики і потребують одностайності, Фіцо використовує своє вето, щоб тиснути на Єврокомісію. Він наполягає на фінансовій підтримці Словаччини, яка, на його думку, найбільше постраждає від втрати дешевого російського газу.
Серед вимог Братислави — гарантії щодо транзитних зборів, компенсації для домогосподарств і промисловості, захист від різкого зростання цін, а також покриття потенційних позовів від «Газпрому» на €16–20 млрд за достроковий розрив контракту до 2034 року. За словами Фіцо, без погодження цих пунктів Словаччина не дозволить просування санкцій. У відповідь Єврокомісія направить «спеціальну місію» до Словаччини для переговорів, хоча окремих фондів для компенсацій у рамках REPowerEU поки не передбачено.
Фіцо назвав пропозицію Єврокомісії «ідеологічною» і запевнив, що виступає за «конструктивні переговори». У свою чергу, єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен наполягає, що правове обґрунтування плану передбачає форс-мажор, що має убезпечити європейські компанії від фінансових претензій Москви.
НАТО не бачить загрози прямого вторгнення РФ у Молдову, попри заяви щодо планів Кремля
Прем’єр Молдови Дорін Речан заявив, що Росія прагне розмістити до 10 тис. солдатів у Придністров’ї, аби встановити контроль над кордоном з Україною, одночасно просуваючи в країні встановлення проросійського уряду. Президентка Мая Санду підтримала ці застереження, попередивши про масштабне втручання РФ у майбутні парламентські вибори. У відповідь МЗС РФ заперечило наміри збільшити військову присутність, заявивши, що миротворці «гарантують стабільність» на Дністрі.
Наразі у Придністров’ї перебувають 430 російських військових у складі миротворчих сил і ще близько 1 500 — у складі Оперативної групи російських військ (ОГРВ), що, за даними Кишинева, перебувають там незаконно. Молдова неодноразово закликала на міжнародних майданчиках до їхнього виведення.
Водночас високопосадовець НАТО на саміті в Гаазі заявив, що Альянс не фіксує ознак прямої військової загрози Молдові. За його словами, Росія натомість витрачає мільйони доларів на підрив демократичних процесів у країні — зокрема, втручання у президентські вибори та конституційний референдум через фінансування партій і дезінформаційні кампанії.
З липня має запрацювати пряма євроколія з Ужгорода до міст ЄС
Вже в липні 2025 року між Ужгородом і Чопом почне курсувати пасажирський поїзд європейською колією стандарту 1435 мм. Про це повідомив заступник міністра фінансів Олександр Кава. Запуск дозволить пряме залізничне сполучення Ужгорода з Будапештом, Кошице, Віднем і Братиславою без пересадок і зміни колії.
Проєкт реалізується паралельно з наявною широкою колією 1520 мм. Його загальна вартість становить 1,3 млрд грн, половина з яких фінансується Євросоюзом через фонд Connecting Europe Facility (CEF).
У планах також будівництво євроколії у Львові, Чернівцях і, потенційно, Луцьку. Це, за словами Кави, дозволить створити якісне залізничне сполучення з ЄС у найближчі 4–5 років.
