fbpx
02 Серпня, 2026

Лише 27% поляків готові захищати країну у разі нападу, але це не найгірший показник у регіоні

Лише 27% поляків готові захищати країну у разі нападу, але це не найгірший показник у регіоні

Лише 27% поляків готові у разі загрози війною добровільно записатися до сил оборони країни. 58,1% відповіли негативно, ще 14,9% не змогли визначитися. Такими виявились результати опитування IBRiS для Radio ZET, яке опублікували 1 серпня. За збігом, тільки напередодні польські та натівські аналітики підтвердили російське походження ракети Х-101, яка впалала на території Люблінського воєводства.

Серед тих, хто готовий воювати, лише 11,7% обрали відповідь «безумовно так», решта 15,3% схиляються скоріше до захисту, але не впевнені. Серед жінок готовність до оборони задекларували лише 14%, серед чоловіків — 42%.

Друге питання стосувалося еміграції у разі збройного конфлікту. 23,2% поляків розглядають можливість виїзду з країни, якщо почнеться війна: 10,2% — «безумовно», 13% — «скоріше так». Більшість — 68,6% — заявляють, що залишаться.

Опитування зафіксувало також виражений партійний розкол: серед виборців опозиційних партій (PiS, Razem, Konfederacja) готовність боронити країну декларують 35%, тоді як серед виборців правлячої коаліції — лише 21%.

Що це означає для Польщі

Польща є одним із найбільших членів НАТО за чисельністю армії та фактично наблизилася до цільового показника 5% ВВП на оборону. Уряд Дональда Туска послідовно нарощує військові витрати й просуває оборонне будівництво як пріоритет. Але дані соцопитування підкреслюють різницю між готовністю держави і суспільства до оборони.

Попри те, що польські цифри виглядають невтішно, регіональний контекст їх пом’якшує. Згідно з опитуванням Ризького університету ім. Страдіня, проведеним у вересні–жовтні 2025 року серед понад 31 000 респондентів у всіх країнах НАТО, найнижчу готовність воювати показали Італія та Словаччина — по 25%, Німеччина — 27%, Нідерланди — 30%, Угорщина та Чехія — по 33%. Польща з її 27% перебуває приблизно на рівні Німеччини.

Нагадаємо, 31 липня Польща викликала до Міністерства закордонних справ посла Росії після того, як у ніч проти 30 липня російська крилата ракета Х-101 впала на польській території. Прем’єр-міністр Дональд Туск підтвердив цей дипломатичний крок у соцмережах, а заступник міністра оборони Цезарій Томчик (Cezary Tomczyk) того ж дня офіційно підтвердив тип ракети — російська крилата ракета Х-101, запущена зі стратегічного бомбардувальника.

InfoPost.Media
Титульне фото: Darek Delmanowicz / PAP

Коментарі