Новини 17 Травня 15:43

Країна-транзитер: В Угорщині “захищений статус” біженця отримало всього 10 000 українців, інші поїхали далі

За даними ООН, з початку війни до 8 травня з України в Угорщину прибуло близько 570 тисяч українських біженців. Це значна кількість, хоча угорський уряд раніше говорив про ще більшу. У свою чергу угорська поліція також опублікувала кількість українців, які в’їхали в країну з боку Румунії, і за цими показниками Угорщина прийняла вже більше мільйона українських біженців.

Незважаючи на це, лише 20 тисяч з них звернулися з проханням про так званий “захищений статус” в Угорщині, який гарантує фінансову підтримку та медичну допомогу. Отримали його близько половини із заявників. А це надзвичайно маленька кількість, пише видання Telex.

будапешт2

Чому українці не залишаються в Угорщині, а їдуть далі у країни Західної Європи? На це є кілька причин.

Одна з них, за даними Угорського Гельсінського комітету, деякі біженці не знають, що мають право на будь-яку допомогу, оскільки угорська влада не надає їм належної інформації про це. До цього додається той факт, що нещодавнє зміни у регулюванні ще більше ускладнило для них фактичне отримання фінансової допомоги.

За даними поліції, кількість тих, хто прибував з України в перші дні війни, була від 15 до 20 тисяч. За останні тижні цей показник стабілізувався в межах 4-6 тисяч.

Є очевидним фактом: більшість біженців їдуть далі з Угорщини – в основному до Західної Європи. Здебільшого вони проводять у країні 1-2 дні, щоб трохи відпочити і зрозуміти, куди їхати далі.

Однак угорський уряд постійно наполягає на значній кількості українців, яких прихистила Угорщина.

На прес-конференції 21 квітня речник уряду Ґергей Гуйяш повідомив, що з початку війни до Угорщини прибуло 625 тисяч українських біженців, хоча в ООН повідомили про 545 тисяч. Різниця може полягати в тому, що уряд також включає в статистику тих, хто прибуває з Румунії.

будапешт3

Посольство України в Будапешті також стурбовано суперечливими даними про кількість біженців, які приїхали до Угорщини. Вони надіслали офіційний запит до уряду Угорщини з проханням призначити спеціального уповноваженого, щоб забезпечити регулярне та точне звітування щодо офіційних даних.

Натомість уряд Угорщини не охоче розголошує, скільки ж українських біженців може наразі перебувати в Угорщині. Гергелі Гуляш лише зазначив, що приблизно 80 відсотків біженців вирушили до іншої країни.

На прес-конференції 21 квітня речниця уряду Олександра Сенткіраль повідомила, що наразі Агентство з ліквідації наслідків стихійних лих забезпечило житлом понад 10 000 осіб (5 000 з них діти).

За даними, оприлюдненими угорським Національним управлінням у справах іноземців 6 травня, наразі 20 275 українців подали заявки на отримання так званого “статусу притулку” з початку війни.

Наявність цього статусу дає право на медичне обслуговування, відвідування школи, проживання, харчування, безкоштовні мовні курси та 22 000 форинтів (58 євро) матеріальної допомоги на місяць.

будапешт4

Однак досвід показує, що подача заяви на отримання статусу притулку йде далеко не гладко. Наприклад, у Будапешті біженців раніше направляли самостійно оформляти статус в єдиний офіс на все велике місто. Лише з 9 травня процес було дещо спрощено, оскільки тепер запит можна подати також у будь-якому офісі районних адміністрацій.

“Кількість тих, хто звернувся з проханням про надання захищеного статусу про притулок, надзвичайно низька”, – повідомила Telex Каталін Югас, експерт з правових питань програми біженців Угорського Гельсінського комітету.

Наприклад, до середини квітня в Польщі з подібним запитом подали у 52 рази більше людей, а в Чехії – у 19 разів більше. Навіть в Іспанії в 2,5 рази більше людей подали запит на подібний правовий статус, ніж в Угорщині.

 


У Польщі, яка прийняла понад 3 мільйони біженців з України, майже 850 тисяч людей отримали так звану PESEL-карту, яка дає їм право працювати, отримувати медичне обслуговування, харчування та проживання в країні.


 

Югас вважає, що відсутність інформації та належної комунікації є причиною того, чому так мало українських біженців звернулися з проханням про цей статус.

Більшість біженців, які прибувають до Угорщини, просто не знають, що вони мають право на відповідний статус біженця та різноманітні послуги і допомогу.

У Національному управлінні у справах іноземців повідомили, що станом на 6 травня статус біженця отримав 10 251 українець.

будапешт

Також на прес-конференції уряду 21 квітня Олександра Сенткіралі повідомила, що з початку війни влада видала 100 000 дозволів на тимчасове проживання, але цей документ не дає його власнику жодної підтримки чи допомоги.

Процес затвердження статусу біженця (притулку) триває 45 днів. Раніше ті, які робили запит на подібний статус, отримували його негайно. За словами Каталін Югас, це неприйнятно і суперечить духу правил ЄС.

Наразі дев’ять держав-членів (включаючи Угорщину) лобіюють у ЄС отримання фінансової допомоги від ЄС для вирішення кризи біженців.

Уряд Чехії оцінив їх витрати на подолання кризи в 54 мільйони крон. Гергей Гуйяш також сказав, що уряд Угорщини вже витратив 40 мільярдів форинтів на турботу про українських біженців, і наразі лише 2 відсотки з них покриває ЄС.

Однак, зауважують журналісти, на початку війни українські біженці, які прибували у Будапешт на залізничні станції Келеті та Нюгаті, майже виключно опікувалися та забезпечувалися волонтерами, громадськими та гуманітарними організаціями.

Також багато біженців отримали безкоштовне житло за сприяння пересічних людей. А фінансова допомога, яку надає біженцям угорська держава, фактично мінімальна.

За словами речниці організації Migration Aid Вікторії Горват, допомога біженцям має бути більш стійкою, оскільки їхнє забезпечення стає більшим фінансовим тягарем для громадських волонтерів, враховуючи, що війна триває вже більше двох місяців і наразі їй не видно кінця.

 


Заступник мера Будапешта Амбруш Кіш повідомив, що станом на кінець квітня вони допомогли розмістити майже 1200 осіб з України.


 

Подібні цифри столиця Угорщини опублікувала і наприкінці березня. Частково це пов’язано з тим, що до Будапешта прибуває менше біженців, а також через те, що у приміщення, призначені для короткострокового перебування, почали приймати людей, які вирішили залишитися тут до закінчення війни. Ще у березні пан Кіш зазначив, що найбільшою проблемою буде саме постійне житло для розміщення біженців.

“Столиця забезпечила для біженців 500 ліжок у шести різних місцях. Наразі у мерії більше зосереджені на їхній підтримці через соціальну роботу, наприклад, допомагаючи їм отримати роботу, переконатися, що вони отримують обов’язкові вакцини в Угорщині, влаштовують дітей до школи тощо”, – зазначив заступник міського голови.

Він також пояснив, що наразі у столиці переважно проживають великі сім’ї (угорці та угорськомовні роми із Закарпатської області). У більшості випадків дорослі чоловіки вже працювали в Угорщині до початку війни, а їхні сім’ї приїхали, коли почалися бойові дії в Україні.

Амбруш Кіш також сказав, що муніципалітет Будапешта на кінець квітня витратив понад сто мільйонів форинтів (263 600 євро) на догляд за українськими біженцями. Згідно із законодавством, місто має право отримати 4 тисячі форинтів (11 євро) державних коштів на одного біженця (також і заднім числом), але вони ще не отримали ці кошти від уряду Угорщини.

Нагадаємо, що з початку травня громадяни України, які подали заяву на отримання статусу притулку в Угорщині, можуть влаштуватися на будь-яку роботу без відповідного дозволу на роботу. Роботодавці також отримують матеріальну підтримку для працевлаштування біженців з війни

 

InfoPost.Media

Фото з відкритих джерел


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі