Словацька коаліція хоче скасувати антиросійські санкції, Орбан налаштовує закордонних угорців проти себе, а Румунія потерпає від фейків про мобілізацію — важливе у сусідів за тиждень
09 Червня, 2025
Словацькі ультраправі поширюють фейки про комах у їжі на вимогу ЄС, Польща прагне заробляти на відбудові України та розширює логістичні центри, румуни за статистикою довіряють президенту, але коливаються у правильності курсу держави, передвиборча програма партії Віктора Орбана опинилась під загрозою провалу через фінансовий тиск Євросоюзу, а Молдова закриває «русскій дом» через пропаганду Кремля. І як бонус — всі деталі «шпигунського скандалу» між Угорщиною та Україною, фейки про заборону угорської партії на Закарпатті та мотиви такої поведінки Угорщини з коментарями фахівців.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 26 травня по 1 червня 2025 року.
Шпигунські ігри за будапештським сценарієм
Від розмов про «ніж у спину» та «урізання прав угорської нацменшини на Закарпатті» в уряді Угорщини перейшли на новий рівень загострення. Уже кілька тижнів після викриття СБУ мережі угорських агентів, які розвідували на Закарпатті військову інфраструктуру та передавали інформацію угорським кураторам, триває вислання українських «шпигунів» із Угорщини. Показове, із залученням правоохоронців та надзвичайно широким публічним висвітленням в угорських медіа.
«Зазвичай справи, пов’язані зі шпигунством, вирішуються тихо та непублічно. Навіть якщо відбуваються висилки, зазвичай обидві сторони зацікавлені в мінімізації напруженості та завданої шкоди», – стверджує старший науковий співробітник Центру безпеки та оборони Німецької ради з міжнародних відносин (DGAP) Ондраш Рац.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звинуватив Україну у співпраці з політичною опозицією, лідером партії «Тиса» Пийтером Мадяром, з метою організації кампанії з його дискредитації напередодні запланованого референдуму щодо членства України в ЄС. На думку Раца, версія Орбана про сплановану кампанію між Україною та угорською опозицією, малоймовірна, оскільки Орбан не втратив би можливості представити вагомі докази та «виставити Пийтера Мадяра українським агентом». Про це детальніше написало видання The Kyiv Independent у матеріалі «Шпигунський скандал між Угорщиною та Україною та можлива роль Росії».
Якщо Угорщина допомагає Росії – прямо чи опосередковано – це буде глибокою зрадою колективних зусиль НАТО щодо підтримки України, вважає наукова співробітниця Центру євроатлантичної інтеграції та демократії (CEID) Дорка Такачі. Уряд Орбана стверджує, що діє на захист «миру» та угорських інтересів всередині країни та за кордоном. Допомога у визначенні цілей для російських військових у регіоні, де угорськомовне населення скоротилось за період повномасштабного вторгнення, різко суперечила б цьому твердженню.
Про загальну ситуацію, всі травневі епізоди щодо видворення шпигунів, вкиди з угорськими танками на кордонах Закарпаття, засідання Ради оборони Угорщини, регіонального депутата із Закарпаття та Сіяртового «Руки геть!» розлого у матеріалі «Шпигунські ігри за будапештським сценарієм» з коментарем аналітика Інституту Центральноєвропейської стратегії Віталія Дячука та закарпатського політолога, доцента Ужгородського нацуніверситету Михайла Шелемби.
Словацькі та чеські ультраправі маніпулюють дезінформацією про вимогу Брюсселю додавати комах до їжі
ЄС не вимагає від виробників продуктів харчування додавати комах до борошна чи хлібобулочних виробів, проте кілька політичних груп у Словаччині та Чехії активно просувають відповідну теорію змови.
Твердження про те, що Брюссель зобов’язує додавати комах до повсякденних продуктів харчування, давно поширюються словацькими політиками. Так, міф про це поширював, зокрема, ультраправий лідер партії «Наша Словаччина» («Naše Slovensko») Маріан Котлеба. Зараз він знову сплив після заяви Словацького союзу пекарів, кондитерів та виробників макаронів та його резолюції, який «категорично відкидає будь-яке додавання комах до своєї продукції». Союз пекарів заявив, що не підтримає рішення ЄС, яке дозволяє використання порошкоподібних личинок борошняних черв’яків у продуктах харчування. Заяву Союзу активно підтримала ультраправа провладна Словацька національна партія (SNS).
Аналогічний наратив з’явився в Чехії, де його поширюють ще з 2023 року політики ультраправої партії «Свобода і пряма демократія» (SPD) та колишній прем’єр-міністр і лідер ANO Андрей Бабіш.
Хоча Єврокомісія і правда розглядає комах як перспективне джерело білка для виробництва продуктів харчування та сільського господарства, вона нікого не змушує їх використовувати. І попри згадки в стратегії ЄС «Від ферми до виделки» комах, Єврокомісія не накладає жодних зобов’язань на членів ЄС щодо заміни м’яса комахами.
Польща інвестує 1 млрд євро в логістичний термінал для відбудови України
Польща має намір побудувати найбільший у Європі перевантажувальний логістичний центр. Прем’єр-міністр Дональд Туск відвідав Євротермінал у Славкуві, що розташований у Сілезькому воєводстві на заході Польщі. За його словами, держава разом зі своїми партнерами ухвалила рішення інвестувати в інфраструктуру терміналу, щоб «практично подвоїти його перевантажувальні потужності».
Орієнтовна вартість проекту розширення Євротерміналу у Славкуві становить 1 млрд євро. Туск наголосив, що Польща хоче отримати значний прибуток від реконструкції України.
Цей євротермінал розташований на стику найзахіднішої ширококолійної залізничної лінії (1520 мм) та ліній стандартної колії (1435 мм), що робить його стратегічним пунктом для перевантаження контейнерів, які перевозяться залізницею між Далеким Сходом, Азією та Західною Європою, зокрема через Україну.
Румуни довіряють президенту, але коливаються в курсі країни
Новообраний президент Румунії Нікушор Дан – політик, якому румуни довіряють найбільше (57% респондентів), за ним йдуть Іліє Боложан (будучи виконувачем обов’язків президента у перехідний період він підписав закон, що дозволяє збивати невідомі дрони у повітряному просторі країни) із рейтингом довіри 42% та ультраправий лідер AUR Джордже Сіміон з таким самим показником.
На запитання «У якому напрямку рухається наша країна?» 59% респондентів відповіли «у неправильному напрямку». 7% не захотіли або не знали, як відповісти на це запитання, тоді як лише третина опитаних сказали, що країна на правильному шляху.
Серед партій найвищий рівень підтримки в опитуванні отримали представники AUR – 35%, але партії, які вважаються проєвропейськими, змогли б мати найсильнішу підтримку за сукупним рейтингом: PSD (24%), PNL (14%) та USR (14%). Демократичний союз угорців Румунії UDMR та радикальна партія SOS мали б однаковий рейтинг 5%.
Опитування CURS проводилося з 26 по 30 травня на вибірці 1287 учасників віком старше 18 років. Дослідження має похибку 2,7%.
Передвиборча програма партії Орбана під загрозою через замороження єврофондів та штрафи
Заморожені кошти фондів згуртованості ЄС, штрафи, що накладаються ЄС за порушення спільних цінностей, та глобальні економічні зрушення створюють тиск на економіку Угорщини напередодні виборів, запланованих на 2026 рік.
Партія Fidesz («Фідес») Віктора Орбана у своїй програмі пропонує «антивоєнний бюджет», спрямований на економічну стабільність, соціальне благополуччя та впевненість у майбутньому. Він зосереджений на підтримці сімей з дітьми, молоді та пенсіонерів. Уряд планує запровадити найбільшу в Європі програму зниження сімейних податків, гарантувати виплату тринадцятої пенсії, зберегти робочі місця та створити нові. Майбутній бюджет також включає підвищення заробітної плати.
Однак Фінансова рада Угорщини висловила стурбованість щодо бюджету, попереджаючи, що він занадто сильно покладається на надмірно позитивні припущення щодо економічного зростання. Оскільки більшість фондів ЄС для відновлення та згуртування наразі для Угорщини заморожені через невиконання нею умов проведення реформ верховенства права, угорський уряд може зіткнутися з більшим дефіцитом бюджету, якщо не скоротить витрати або не знайде нових джерел доходів.
І це має сенс, адже через нещодавно запропонований закон «про прозорість» 26 членів Європейського парламенту закликали Європейську комісію заморозити всі фінансові транші до Будапешта. До того ж у квітні 2025 року штрафи, накладені ЄС на Угорщину за недотримання міграційного законодавства ЄС перевищили 500 мільйонів євро.
Молдова закриє «Русскій дом» у Кишеневі через пропаганду
Молдова денонсує угоду з Росією про створення та роботу культурних центрів, внаслідок чого у Кишиневі закриють «Русскій дом». Такий законопроект схвалила парламентська комісія із зовнішньої політики та євроінтеграції. Тепер законопроект має розглянути парламент.
З цією ініціативою виступило мінкультури, на думку якого Росія за нинішніх умов може використати центр «як інструмент для просування своїх наративів».
У лютому закрити «Русскій дом» запропонувало МЗС Молдови після інциденту з падінням дронів у Тараклійському районі.
До речі, у березні 2023-го Румунія також вирішила припинити діяльність російського центру культури і науки у Бухаресті. У румунському МЗС тоді зазначили, що цей осередок перетворився на інструмент пропаганди, дезінформації та виправдання воєнних злочинів РФ в Україні.
