Колонки 24 Січня 12:45

Gentle power, або ж Лагідна сила України

У міжнародних відносинах існує кілька уявлень про силу впливу. Жорстка та прямолінійна груба сила (hard power), пов’язана із примусом і різними формами тиску — не єдиний і далеко не найрозумніший спосіб взаємодії. Політолог Джозеф Най ще у дев’яностих роках минулого століття протиставив грубій силі поняття м’якої сили (soft power), котра здатна діяти, впливаючи на людські бажання.

Ідею м’якої сили влучно описав іще Лао-Цзи: «Вода — ніжна й податлива. Але вона точить і тверде руйнує. У подоланні твердого — немає їй рівних. М’яке і ніжне — переборює тверде і грубе. Але тільки мудрі розуміють, у чому ж тут суть». Зрештою, нікому, хто бодай раз у житті тримав у руках айфон чи гуляв якоюсь європейською столицею, пояснювати, як діє soft power, не потрібно.

Однак поруч із м’якою силою дослідники віднедавна почали виокремлювати ще один різновид міжнародного впливу — гостру силу (sharp power).

Любко Дереш

Прихильники sharp power — це щось на зразок слабкодухих джедаїв, котрі піддалися Темній стороні Сили. Sharp power — це м’яка сила в руках авторитарних урядів, котрі намагаються показати цілому світові, як добре живеться в їх недемократичних країнах, навіть якщо факти свідчать про протилежне. Китай, Іран, а надто ж Росія — лідери сучасної sharp power, а російська агресія (військова, політична та інформаційна) проти України, починаючи з 2014-го року, вже стала своєрідною енциклопедією «гострої сили». Використання релігійних інституцій для розв’язання політичних задач, переписування історії, створення «паралельної реальності» за допомогою телебачення, сайтів-«смітників» та армій ботів — усе це sharp power, суттю якої є інформаційна агресія під виглядом просування «культурного та ідеологічного різноманіття».

Мені здається, що на додачу до трьох перелічених вище сил впливу можна було б виокремити ще одну. Її разом з початком повномасштабного вторгнення в Україну відкрили чи, радше, перевідкрили для Заходу (і для самих себе) українці — силу етичного впливу.

 


Цю четверту силу можна було б назвати «лагідною силою» (gentle power)


 

Gentle power — це здатність впливати на інших силою свого морального аргументу. Лагідна сила приходить до того, хто заплатив за своє право апелювати до моральних цінностей і не здаватися при цьому демагогом та лицеміром, належну ціну. Україна з перших днів повномасштабного вторгнення стала апелювати до моралі Заходу, і її аргументи були почуті, бо Україна заплатила за них смертями і кров’ю. Лагідна сила непоказна, але виборюється тяжкою ціною. Натомість широта її впливу перевершує не лише грубу силу, але й м’яку та гостру разом узятих. Українська gentle power робить із Заходом те, що не змогла зробити жодна інша сила — вона повертає його до життя.

Лагідною цю силу можна назвати тому, що вона задіює в людині механізми емпатії, за допомогою яких етичні цінності та моральна аргументація входять у співбесідника не лише на раціональному, але й на емоційному рівні. Лагідна сила апелює до того, що Іммануїл Кант називав категоричним імперативом: фундаментальним емоційним та інтелектуальним досвідом правди, добра, справедливості. Зустрівшись із носієм лагідної сили, інша людина чи суспільство переймають моральні цінності, котрі упроявлює їх носій, так само як певне суспільство може через вплив м’якої сили перейняти ті чи інші культурні норми.

 


Можна сказати, що gentle power — це сила етики, яка передається дослівно від серця до серця


 

Наприклад, коли цілий світ побачив, з якою мужністю стоять українці, зустрічаючи чисельно переважаючого агресора, як послідовно і твердо захищають своїх рідних, свої домівки, своїх домашніх улюбленців, своє право бути, з риторикою багатьох західних політологів відбулися принципові переміни. У перші тижні весни 2022-го почали з’являтися десятки, якщо не сотні, статей у серйозних міжнародних виданнях, які були присвячені моральній складовій російсько-української війни. Західний світ почав пробуджуватися від тривалого морального сну й усвідомлювати, що підтримувати українців — це питання не тільки його інтересів, але й цінностей. Гідність, свобода, право на самовизначення — це основи Західного світу, і якщо не підтримати Україну зараз, вочевидь, може не стати самого Заходу  — не у військовому чи політичному сенсі. У моральному.

Так діє лагідна сила. Вона апелює до глибинних основ твого існування, і ти буквально змушений відновити вже було втрачений зв’язок зі самим собою: зі своїм сумлінням, зі своєю душею та серцем. А серце і душа — емоційна основа нашого «я» — можуть відчувати зовсім не те, що диктує практичний розум.

Тому не дивно, що пробудження до сумління часом буває малоприємним. Німецький філософ Юрґен Габермас після виступу президента Володимира Зеленського у Бундестазі у березні 2022-го назвав його заклик допомогти Україні «моральним шантажем». Таке відчуття «шантажу» може виникнути лише тоді, коли наші інтелектуальні та прагматичні побудови відводять нас надто далеко від внутрішнього ціннісного існування (не залежить, визнаємо ми його в собі чи ні). В цьому — gentle power. Вона повертає до буття, до реальності, до витоків твого власного «я».

 


Лагідна сила відмінна від soft power, бо soft power діє радше на сферу бажань, тоді як лагідна сила працює у сфері цінностей і обов’язку


 

Обидві сили — невидимі, але м’яка сила — більше про те, як споживати (продукти, послуги, інституції, культуру), тоді як лагідна сила — про те, як віддавати, служити й донатити.

Можливо, головна особливість лагідної сили у тому, що вона приходить до того, хто віддається їй, і відкривається тим більше, що більше ми себе відкриваємо їй. Той, хто сам аморальний, не має сили закликати до моральності іншого. Але той, хто склав певну жертву в ім’я цінностей, раптом здобуває особливу харизму, котрій покоряються мільйони. Гадаю, від початку повномасштабного вторгнення лагідну силу здобули своєю самопожертвою не лише українські військові (як глибоко проникають іноді їхні слова!), але й чимало українських політичних та громадських лідерів: волонтерів, журналістів, письменників і т.д. Сьогодні до їх голосів дослухаються у цілому світі.

Лагідна сила тремтлива і її легко втратити. Варто зробити крок убік, піддавшись спокусі використати її для власної користі, як тут же чарівний ефект дзвінкої, натягнутої струни етосу зникає, емпатійні механізми вимикаються і слова про моральність, які були щойно наповнені силою, перетворюються на порожній звук.

Один із ключових викликів на сьогодні для самих українців — зберегти й поглибити своє міжнародне лідерство у сфері gentle power, не розтратити вже здобутий капітал лагідної сили на дріб’язкові чвари всередині країни. Лагідна сила на боці того, хто думає не про свої партикулярні інтереси, а про спільне.

Просуваючи моральний, ціннісний підхід у міжнародних відносинах і надалі, Україна має усі шанси вдихнути нове життя у західну цивілізацію і закласти основи для нового, справедливішого світопорядку після війни — як у Європі, так і в цілому світі.

 

Любко Дереш спеціально для Infopost.Media
Фото: kustdnipro.com

 

Рекомендуємо прочитати колонки інших авторів для нашого видання

 

* «Воєнний стан» – онлайн-антологія есеїв українських інтелектуалів та інтелектуалок про війну від Meridian Czernowitz. Сто авторів – у ста текстах – розкажуть про власні враження, спостереження й почуття. Створення антології відбувається у межах проєкту «Поглиблення внутрішнього культурного діалогу в Україні».

** Текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки насамперед заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі