Як працює пропаганда: угорці вважають Україну майже такою ж загрозою, як і Росію
14 Липня, 2025
Словацька та угорська влада погрожують припинити підтримку України на тлі об’єднання Європи після демаршу США зі спільних програм, польський кандидат-радикал скаржиться на українських націоналістів після скандального відео у Львові, у команди румунського TikTok-кандидата в президенти вилучили купу готівки та зброї після гучних обшуків, а молдовський експрезидент мріє взяти участь у розподілі території України.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 24 лютого по 2 березня 2025 року.
Словаччина підтримала «українську» резолюцію в ООН, але стала на бік Трампа в суперечці між президентами
Суперечка навколо голосування Словаччини в ООН щодо війни Росії в Україні виявила черговий розкол у правлячій коаліції прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Представник Словаччини підтримав запропоновану Україною резолюцію до третьої річниці війни в Україні. Резолюція закликала до негайного виведення російських військ з України та підтверджувала територіальну цілісність країни. Водночас Угорщина, Ізраїль та США проголосували проти.
У заяві для державного інформаційного агентства TASR Словацька національна партія SNS, яка входить до владної коаліції, заявила, що «категорично» виступає проти голосування, стверджуючи, що воно відбулося без належного мандату. Партія вимагала від Словаччини «негайно вибачитися» за підтримку резолюції. У партії закликали Роберта Фіцо розслідувати обставини голосування.
Однак міністр закордонних справ Юрай Бланар (Smer-SD) заявив, що словацький посол голосував за прямими вказівками міністерства.
«МЗС розглядає текст, який підтримали 93 європейські та інші країни, як потенційну компромісну пропозицію», – зазначив він.
Однак після неоднозначної зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом та хвилі підтримки України від європейських лідерів, словацькі політики підтримали позицію американського президента.
Словацький прем’єр Роберт Фіцо заявив, що Словаччина не підтримуватиме Україну ні у фінансовому, ні у військовому плані. Він розкритикував стратегію «миру через силу», яка, на його думку, покликана лише стати приводом для продовження війни в Україні. Натомість він зосередився на питанні відновлення транзиту газу через Україну до Словацької Республіки та Західної Європи.
«Майданізація Словаччини»: чому сотні тисяч словаків вийшли на вулиці, до чого тут Україна та що українцям варто знати про цю країну
Сім років тому Словаччина пережила кризу повної втрати довіри до влади. Після вбивства 21 лютого 2018 року 27-річного журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його нареченої, попри залякування влади, яку на той момент представляв Роберт Фіцо, словаки наважились вийти на площі своїх міст. Вже тоді лунали запевнення, що це проплачені Джорджем Соросом акції, а на словацьких вулицях відбувається «майданізація Словаччини».
Тоді уряд Роберта Фіцо не втримався і влада в країні змінилась. Однак через сім років вже з інших мотивів ситуація повторюється і влада чотирикратного прем’єр-міністра Словаччини знову похитнулась. І знову залунали тези про «спонсоровані» протести (проте цього разу кошти вже за українські гроші) та підготовку до державного перевороту під керівництвом українських інструкторів із досвідом Євромайдану.
Проте 21 лютого стало важливою для країни датою, яка щороку нагадує словацьким політикам, що джерелом влади є все ж народ.
У цьому матеріалі ми спробували знайти відповідь на питання, чому саме зараз словаки вирішили висловити недовіру своєму уряду та яку роль насправді у цьому відіграє Україна. На наші питання відповіли засновник та керівник громадської організації Mier Ukrajine Маріан Куліч (Marian Kulich), співзасновниця та голова громадської організації OBERIH Bratislava o.z. Ленка Яніґова (Lenka Janigová) та шеф-редактор словацького онлайн-медіа Аktuality.sk Петер Барді (Peter Bárdy).
Віктор Орбан пообіцяв накласти вето на поставки зброї з ЄС на підтримку України
Прем’єр-міністр Угорщини написав листа президенту Ради ЄС Антоніу Кошта з проханням, щоб глави держав і урядів країн-членів не ухвалювали письмових висновків щодо України на саміті в Брюсселі, який відбудеться 6 березня.
У своєму листі Орбан аргументував своє прохання тим, що він жодним чином не може підтримати зміст проекту висновків, а текст настільки далекий від того, що він міг би прийняти, що він не бачить сенсу вести переговори про його зміну.
Іншими словами, він неявно надіслав повідомлення про те, що про це навіть не варто говорити, тому що він все одно накладе вето.
У зверненні Орбана йдеться про проект нового пакету допомоги Україні, за яким ЄС планує надати Україні нову зброю, зокрема засоби протиповітряної оборони, снаряди та ракети, за рахунок нового фонду у 20 мільярдів євро. Натомість Орбан пропонує, щоб ЄС дотримувався політики США і почав прямі переговори з російським керівництвом про мир, який більшість урядів ЄС категорично відкидає як варіант.
Польський кандидат-радикал Менцен записав «антибандерівське» відео у Львові та поскаржився на погрози
Під час візиту до Львова кандидат у президенти Польщі від радикальної партії Конфедерація (Konfederacjа) Славомир Менцен (Sławomir Mentzen) та євродепутатка від партії Анна Брилька (Anna Bryłka) записали відео, у якому закликали українців покінчити з культом Степана Бандери. На записі Брилька порівнює Бандеру з Адольфом Гітлером.
У відповідь на публікацію екс-викладача Українського католицького університету та військовослужбовця 13-ї бригади НГУ «Хартія» Вахтанга Кіпіані, який порівняв Менцена з главою МВС у Другій Речі Посполитій Броніславом Пєрацьким, Менцен заявив про погрозу йому вбивством.
«Український історик Вахтанг Кіпіані погрожує мені смертю, пише, що він може організувати для мене повторення історії Пєрацького, польського політика, міністра внутрішніх справ, убитого в 1934 році українськими націоналістами», — відповів Менцен на цей запис на сторінці в X (колишній Twitter).
За словами Менцена, українці вкотре демонструють своє ставлення до Польщі — вимагають у Польщі гроші, а водночас продовжують «вшановувати вбивць поляків».
«Очікую, що Міністерство закордонних справ на чолі з Радославом Сікорським відреагує і не допустить подальших нападів українців на нашу країну», – підсумував кандидат у президенти від Конфедерації.
Кандидата в президенти Румунії Джорджеску затримали та допитали в прокуратурі
Румунські правоохоронці затримали та передали для допиту в прокуратурі ультранаціоналістичного політика Келіна Джорджеску, чия проросійська кампанія приголомшила на минулорічних президентських виборах.
Це сталося в той самий день, коли правоохоронці провели десятки обшуків у групи, очолюваної головою служби безпеки Джорджеску. У прокуратурі повідомили, що вони також провели 50 обшуків у людей та компаній, пов’язаних з Джеорджеску, у рамках більш широкого кримінального розслідування за підозрою в кількох потенційних злочинах, включаючи шахрайство з фінансуванням кампанії та дії проти конституційного порядку. Під час обшуків силовики виявили пістолети, автомати, гранатомети, боєприпаси, золоті злитки загальною вагою 25 кг, а також готівку — понад $3,3 млн, 700 000 леїв, €43 000, 13 000 дирхамів і 21 000 динарів.
Кримінальне провадження проти політика-ультранаціоналіста та кандидата на президентських виборах 2024 року у Румунії відкрито за шістьма пунктами, включаючи антиконституційні дії та неправдиву звітність про його фінанси.
У результаті слідчих дій заарештували 18 співучасників, серед яких син Джорджеску Доріан і рідний брат Александр. Самому Келіну Джорджеску заборонено залишати країну та створювати нові облікові записи в соціальних мережах на додаток до вже наявних. Однак підозрюваного політика не заарештували.
Україна — Румунія: відкладений потенціал двосторонніх відносин, який використаємо або ми, або Росія
Зближення України та Румунії розпочалося ще у 2014 році, а після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році набуло безпрецедентного рівня солідарності та підтримки з боку Бухареста. Після розпаду СРСР двосторонні відносини між Україною та Румунією супроводжувалися територіальними суперечками та питаннями прав національних меншин.
Зокрема, у 2004–2009 країни сперечалися у Міжнародному суді ООН щодо делімітації континентального шельфу та виключної економічної зони в Чорному морі, над якою врешті суверенітет встановила Румунія. Окрім цього, напруженість викликали дискусії щодо мовної політики та дотримання прав національних громад.
Новий етап двосторонніх відносин між Україною та Румунією охоплює період після падіння комуністичних режимів у Східній Європі, зокрема в Румунії, де внаслідок антикомуністичної революції 1989 року було страчено диктатора Ніколає Чаушеску, а також після розпаду СРСР. Ідеали, сформовані в той період, досі залишаються моральними орієнтирами для румунського суспільства та досі наповнюють політичний дискурс, особливо у політичний виборчий сезон.
Більше про двосторонні україно-румунські відносини та їх перспективу – у колонці Маріанни Присяжнюк.
Екс-президент Молдови соціаліст Додон хотів би участі Молдови у «розділі України»
Екс-президент Молдови та лідер соціалістів Ігор Додон заявив, що Молдова має брати участь у переговорах про «розділ України». За його словами, на території України є велика молдовська діаспора, «яку ніхто не захищає, і тому республіка також має бути частиною переговорного процесу».
«Щодо територіального питання та потенційного поділу України, ми зараз не говоримо про те, що вимагаємо якісь землі назад. Однак треба розуміти, що Молдова втратила вихід до моря у 1940-х роках, і це завдало нам серйозних економічних збитків. Також слід враховувати, що на території України є велика молдовська діаспора — сотні тисяч людей, які розмовляють молдавською мовою і яких ніхто не захищає. Тому ми обов’язково маємо порушувати це питання», — заявив Додон.
Відповідаючи на запитання, чи зможуть Росія та США дійти згоди після закінчення війни в Україні, Додон заявив, що «впевнений, що для цього роблять все можливе».
Раніше Додон, звертаючись до політиків ЄС та Румунії, вже заявляв, що частина українських земель — молдавські.
