Україна та Угорщина почали двосторонні консультації щодо угорської спільноти на Закарпатті
19 Травня, 2026
Словацький прем’єр Роберт Фіцо різко змінив риторику щодо України після відновлення транзиту нафти і отримав критику від націоналістів зі своєї коаліції, майбутній прем’єр Угорщини Пийтер Мадяр поставив умову підтримки євроінтеграції України — відновлення прав угорської меншини на Закарпатті, Польща та Україна запустили проєкт «Армада безпілотників» для створення спільної екосистеми безпілотних систем, Румунія поскаржилась Радбезу ООН на порушення повітряного простору російськими «Шахедами», а посол Росії у Молдові пригрозив Кишиневу через Придністров’я та нібито виробництво дронів для України.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень, з 27 квітня по 3 травня 2026 року.
Фіцо змінив риторику щодо України і наразився на критику від партнерів по коаліції
Cловацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо минулого тижня відзначився різкою зміною риторики щодо України. Ще 23 квітня після відновлення постачання нафти трубопроводом «Дружба» через Україну він заявляв, що продовження транзиту свідчить про те, що трубу ніколи не було пошкоджено.
«Я думаю, що відкриття нафтопроводу «Дружба» є чітким підтвердженням того, що нафтопроводу «Дружба» не було завдано шкоди. Нафтопроводу «Дружба» та нафти було використано як інструмент у геополітичній битві, яка зараз відбувається», – сказав Фіцо.
Він не виключив також, що постачання нафти може знову припинитись:
«Йде війна, і під час неї трапляється всяке», – сказав словацький прем’єр-міністр.
Водночас під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським 1 травня Фіцо вже не підіймав тему постачання нафти. Лідери країн домовились про зустріч 4 травня у Єревані на саміті Європейської політичної спільноти. Також обговорили роботу міжурядових комісій і взаємні візити до Києва та Братислави. Через це Фіцо отримав хвилю критики від своїх партнерів по коаліції – Словацької національної партії (SNS). Націоналісти закликали прем’єр-міністра не говорити про підтримку Словаччиною президента України Володимира Зеленського щодо вступу України до ЄС як про чітку позицію словацького уряду.
Тільки після відновлення прав угорців: Пийтер Мадяр озвучив умову для євроінтеграції України
На зустрічі з президентом Європейської Ради майбутній прем’єр-міністр Угорщини Пийтер Мадяр заявив, що його уряд підтримає початок процесу вступу України до ЄС лише за умови, що Київ надасть більше прав угорській меншині в Україні. Водночас, за даними джерел Bloomberg, ЄС тисне на Мадяра, щоб той відійшов від політики уряду Орбана щодо початку переговорів про вступ України до ЄС.
28 квітня Мадяр на своїй сторінці у Facebook оголосив, що ініціює зустріч з президентом України Володимиром Зеленським у закарпатському місті Берегово, де проживає угорська нацспільнота, з метою «допомогти покращити становище угорців на Закарпатті, щоб вони могли залишитися на батьківщині».
Новий прем’єр-міністр заявив, що настав час «Україні скасувати правові обмеження, які діяли понад десять років, і відновити всі культурні, мовні, адміністративні права та права на вищу освіту угорців на Закарпатті, щоб вони знову могли стати рівноправними та шанованими громадянами України». Він зазначив, що вирішення цих питань може відкрити новий розділ в українсько-угорських двосторонніх відносинах. Таку заяву він зробив після зустрічі з міським головою Берегова Золтаном Баб’яком.
Водночас сам Золтан Баб’як невдовзі опублікував пояснення, що мова йде не про утиски прав національної спільноти. Водночас вирішення потребують «окремі питання життєдіяльності угорської громади».
Польща та Україна планують створити спільну екосистему безпілотних систем
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск та прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під час конференції в польському Жешуві дали старт спільному між двома країнами проєкту – «Армада безпілотників».Таким чином планується поєднати досвід України, набутий на полі бою, із промисловим та фінансовим потенціалом Польщі.
За словами Туска, Польщі потрібен такий потенціал, «щоб ми могли не лише продовжувати допомагати Україні сьогодні, але й з повною впевненістю сказати польському народу, що ми в безпеці».
Концепція проєкту включає не тільки єдину програму закупівель, а й інтегровану екосистему безпілотних систем – від розвідувальних та ударних безпілотників до артилерійської підтримки та радіоелектронної боротьби. Вони мають бути пов’язані між собою через обмін даними в режимі реального часу.
Румунія поскаржилась Радбезу ООН на російські «Шахеди»
Міністр закордонних справ Оана Цою заявила, що повідомила Раді Безпеки ООН про інциденти з російськими безпілотниками, які порушували повітряний простір Румунії та призвели до руйнувань, зокрема в Галаці.
«…На початку тижня відбулася розмова, організована Бахрейном, щодо морської безпеки, а потім ми, Румунія, також попросили втрутитися, щоб ми могли сигналізувати про ризики, які ми бачимо, безпосередньо в Раді Безпеки», – сказала Оана Цою.
Міністерка закордонних справ наголосила, що Румунія «рішуче засудила на дипломатичному рівні» дії Російської Федерації.
«Перш за все, це напад, який вона здійснила в Україні, вбивство мирних жителів, напад на цивільну інфраструктуру та, очевидно, відсутність відповідальності, яка призвела до порушення повітряного простору Румунії, повітряного простору союзників», – додала Оана Цою.
Водночас ввечері 2 квітня ще один російський безпілотник ненадовго увійшов у національний повітряний простір у районі Кілії. Загалом поблизу кордону з Румунією в напрямку району Ізмаїла рухалась група з 20 «Шахедів», тож для можливої нейтралізації загрози в повітря підняли два винищувачі F-16 бойової служби Повітряної поліції. Однак повітряні цілі знищувати вони не стали.
Російський посол пригрозив Молдові за Придністров’я та нібито виробництво дронів для України
Посол Росії у Молдові Олег Озеров заявив, що «Молдова, попри свій нейтральний статус, постачає дрони для потреб Збройних сил України». За його словами, російська сторона «зафіксувала виробництво дронів у місті Вадул-луй-Воде». Він також пригрозив владі Молдови реакцією Москви у разі спроби силового врегулювання придністровського питання.
«Ми розглядаємо всі варіанти, усі сценарії, включаючи малоймовірні. Але навіть якщо вони малоймовірні сьогодні, завтра це може бути інша історія», — заявив російський дипломат, відповідаючи на запитання про можливу ескалацію напруженості щодо Придністров’я.
При цьому можливі негативні наслідки від такого кроку Озеров переклав на керівництво Молдови.
А спікер парламенту Ігор Гросу назвав провокаційною заявою Озерова щодо виробництва дронів. За словами Гросу, у посла просто «розігралася уява».
Міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой своєю чергою назвав заяву російського дипломата як частину гібридної війни Росії проти Молдови, порадивши тому зосередитись на своїх прямих обов’язках.
«Ці спроби дестабілізувати ситуацію в Молдові є частиною механізму гібридної війни, яка триває вже кілька років. Пану Озерову рекомендуємо зосередитись на дипломатичній діяльності, бо не молдавські дрони вторгаються у повітряний простір Росії, а російські. Не молдавські війська перебувають біля Російської Федерації, а російські війська незаконно розміщуються біля Молдови вже понад 30 років. А суверенітет нашої країни та нейтралітет підриває лише одну державу у світі — Російська Федерація», — наголосив Попшой.
