Російські шпигуни у чеській церкві, сценарії президентських виборів у Румунії, та кремлівські наративи у Словаччині – важливе у сусідів минулого тижня
21 Квітня, 2025
Словацький уряд закручує гайки опозиційним громадським організаціям та дружить із екстремістами, Угорщина виходить із Міжнародного кримінального суду, українки не залежать від соціальних виплат у Польщі, Румунія переживає бум популізму перед новими президентськими виборами, російське консульство допомогло засудженому депутату втекти з Молдови, через що Кишинів вислав додому російських дипломатів, а Україна і Румунія готуються до відкриття нових пунктів пропуску на Закарпатті.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 31 березня по 06 квітня 2025 року.
Словаки протестують проти законопроекту, що посилює тиск влади на громадські організації
Уряд Словаччини підтримав суперечливий законопроект, за яким на частину неурядових організацій поширюватимуться нові вимоги до звітності. Так, за новими правилами, вони будуть зобов’язані розкривати інформацію про своїх донорів, фінанси, внутрішнє керівництво та політичні контакти. Наприклад, інформацію про осіб, які зробили внески на діяльність організації понад 5000 євро за рік.
Законопроект, представлений ультраправою партією SNS і підтриманий прем’єр-міністром Фіцо, спрямований на так звані «політичні неурядові організації», тобто фактично організації, які критикують уряд, хоча правового визначення такого терміну в Словаччині немає. На думку словацького прем’єра, він має право знати, хто фінансує «антиурядову» діяльність.
Критики кажуть, що цей законопроект має ознаки авторитарного стилю, як у Росії, щоб знищити інакомислення. Адже після ухвалення закону Міністерство внутрішніх справ матиме право накладати штрафи або закривати організації за адміністративні правопорушення.
У провідній словацькій правозахисній організації Via Iuris, зазначили, що цей законопроект може порушувати норма словацької конституції та законодавство ЄС і ефективно залякати громадянське суспільство. У ньому визначили 15 проблемних положень, серед яких вимога щодо щоквартальних звітів про лобіювання та зобов’язання відповідати на запити про доступ до інформації (у Словаччині та й в Україні такий обов’язок існує для державних органів). Примітно, що законопроект пройшов в обхід стандартних законодавчих процедур і з’явився через парламентську поправку в останню хвилину. Заперечення проти його прийняття навіть висловила партія-партнер Роберта Фіцо по коаліції «Hlas-SD». Обговорення законопроекту у словацькому парламенті відбудеться наступного тижня. Тим часом активно поширилась громадська реакція на законопроект: масові демонстрації під гаслом «Ні російському закону» відбулись у четвер і п’ятницю в 40 містах.
Російський та білоруський посли, екстреміст та проросійські байкери: хто поряд з Фіцо вшановував визволення Братислави
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо взяв участь у відзначенні 80-ї річниці визволення Братислави від фашистської окупації біля меморіального комплексу «Славін» та оскандалився через запрошення на захід російського та білоруського послів. Також він обурився, що його запрошення відхилили дипломати Європейського Союзу.
«Через те, що я запросив сьогодні посла Російської Федерації, посла Білорусі та інших і дав їм можливість сказати два речення, посли Європейського Союзу сказали нам, що вони не прийдуть», – сказав Фіцо, порівнявши європейських послів з маленькими дітьми.
Зате у заходах взяли участь нещодавно екстрадований з Лондона до Словаччини через підозру в екстремізмі антисеміт Даніель Бомбіч (Daniel Bombic), представники проросійської байкерської організації «Брат за брата» (Brat za brata) з великим червоним прапором Радянського Союзу та журналісти російських ЗМІ.
Угорщина вирішила вийти з Міжнародного кримінального суду, який розглядає злочини проти людяності в Україні з 2014 року
Угорщина вирішила вийти з Міжнародного кримінального суду (МКС), оскільки він став політизованим, як показали його рішення щодо Ізраїлю. Про це заявив у четвер на пресконференції з прем’єром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу в Будапешті прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
За його словами, Угорщина повністю вийде з МКС, організації, створеної понад два десятиліття тому для переслідування звинувачених у воєнних злочинах, злочинах проти людяності та геноциді.
«Це більше не неупереджений суд, суд верховенства права, а радше політичний суд. Це стало найбільш ясним у світлі його рішень щодо Ізраїлю», — сказав Орбан.
Угорський прем’єр також назвав себе «експертом» з питань МКС, оскільки він «був прем’єр-міністром, який підписав документ про приєднання до МКС» у 2001 році. Однак для повноти процедури виходу Угорщина повинна надіслати письмове повідомлення про свій намір генеральному секретарю ООН, і вихід набуде чинності протягом року після повідомлення. До того, як член-засновник МКС, Угорщина зобов’язана заарештовувати та передавати будь-кого, на кого поширюється ордер суду. Адже Угорщина ратифікувала засновницький документ у 2001 році, хоча цей закон так і не був оприлюднений.
Варто нагадати, що МКС видав ордер на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю в листопаді 2024 року за підозрою у скоєнні злочинів проти людства у зв’язку з війною його країни в Газі. Невдовзі після видання ордера на арешт Орбан запросив Нетаньягу до Будапешта, запевнивши, що його не заарештують на території Угорщини.
Тільки 1% українок в Польщі виїхали б з країни через припинення соціальних виплат
У Польщі зараз проживає близько 1,5 мільйона українців, переважно це представники середнього класу. Більшість із них працюють, хоча майже три чверті з них працюють нижче своєї кваліфікації. Основною проблемою в пошуку роботи є незнання польської мови (68%), невизнання українського диплому та низькооплачувані посади, які пропонуються в Польщі.
Міждисциплінарна лабораторія досліджень війн і катастроф UKEN з Кракова оприлюднила дослідження щодо українських жінок, які виїхали з України до Польщі через війну через три роки після повномасштабного вторгнення.
За даними дослідження, тільки для 1% українок причиною покинути Польщу та повернутись в Україну стало б припинення соціальних виплат. Найбільшим мотивом повернутись додому стало б остаточне припинення війни (для 61% опитаних), відсутність військових дій і авіанальотів (40%), добре оплачувана робота в Україні (34%), ліквідація корупції (31%). 15% опитаних жінок вказали, що причиною повернення стало б небажання поляків надалі приймати українських біженців, для 12% – відсутність дешевого житла в Польщі, а 5% – закінчення права на тимчасове проживання.
Міст між Україною та Румунією майже добудували
За повідомленням Закарпатської ОВА, в мості через річку Тиса на території Закарпатської області, який з’єднає дві країни, зводять останню секцію конструкції. За планом будівництво мосту, пункту пропуску та прилеглої інфраструктури мають завершити до кінця року. Українська сторона наразі завершує проєктування дороги, що прилягатиме до переходу.
Бльіше про хід будівництва цього пункту пропуску та мосту через тису ми писали в матеріалі Міст через Тису: як іде будівництво нового пункту пропуску з Румунією та чому це важливо.
Також представники Румунії та України обговорили запуск пунктів пропуску Яблунівка – Ремети (Гута) на території Хустського району та Хижа – Тарна Маре в Берегівському районі Закарпаття. Їх будівництво передбачає затверджена наприкінці 2024 року Стратегія розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами Європейського Союзу та Республікою Молдова до 2030 року. Українська сторона наразі очікує погодження від партнерів, зокрема й румунського уряду, та внесення змін до міждержавної угоди.
«За електорат Джорджеску воюють «пацифісти» з популістами»: румунський політолог про передвиборчу гонку
У Румунії менш ніж за тиждень офіційно стартує кампанія виборів президента, участь у яких візьмуть 11 кандидатів. Цього разу ЦВК відмовилася реєструвати Келіна Джеорджеску (Călin Georgescu), якого виключили з передвиборчої гонки за рішенням Конституційного суду після виявлення впливу соцмереж та непрозорого фінансування на результати першого туру. Тому боротьба за його електорат — зокрема молодих, фрустрованих, протестно налаштованих виборців — загострилась. Потенційні прихильники Джеорджеску стали об’єктом у боротьбі між лідером правопопулістської партії AUR Джордже Сіміоном та експрем’єром Віктором Понтою.
У помірно проєвропейському таборі ситуація не менш напружена: в Елени Ласконі, яка пройшла до другого туру на минулих виборах, з’явився конкурент з її ж партії — мер Бухареста Нікушор Дан. Хоча кандидатів одинадцять, реальних претендентів на перемогу лише п’ять.
За словами професора Університету «Петре Андрей» у Яссах, політолога Соріна Боканчі, з яким поспілкувалась журналістка Маріанна Присяжнюк, феномен популізму змусив деяких кандидатів імітувати «нового Джеорджеску»: почали наслідувати риторику, хапатися за популістські елементи в надії відірвати частину його електорату. Проте, на його думку, в Румунії існує глибоке антиросійське почуття, яке сформувалося внаслідок жахливого історичного досвіду, який Румунія, та й не лише вона, мала з так званим російським братерством. У Румунії є певний сегмент населення — неосвічений, дезорієнтований, який не знає історії, не вивчав її належним чином. І цей сегмент легко піддається маніпуляціям.
За даними опитування агентства Verifield, яке проводилось 24-28 березня 2025 року на вибірці 1100 осіб, лідерство утримує Джордже Сіміон (AUR і POT) з 35% голосів. Невизначеним за різними даними є друге місце, де знаходяться позапартійний кандидат Віктор Понта (21,1% голосів) або Крін Антонеску (PSD+PNL+UDMR) – 22-23% (за даними опитувань CURS і Avangarde).
На третьому місці, на дуже короткій відстані, – позапартійний кандидат Нікушор Дан з 20,8% голосів.
Молдова вислала дипломатів російського посольства, яке допомогло втекти засудженому молдовському депутату
Молдова оголосила персонами нон грата трьох співробітників посольства Росії у Кишиневі. Міністерство закордонних справ Молдови 31 березня викликало посла Росії Олега Озерова і вручило йому ноту через інформацію СІБ про те, що російське посольство допомогло засудженому депутату Олександру Нестеровському втекти до Придністров’я.
Депутата молдовського парламенту Олександра Нестеровського суд засудив до 12 років в’язниці та штрафу за пасивну корупцію й створення умов для незаконного фінансування політичної партії. Згідно з обвинуваченням, він отримав від олігарха-втікача Ілана Шора не менше $35 тис. за те, що перейшов із Партії соціалістів до партії «Відродження». Крім того, він намагався створити проєвропейську партію, яка діяла б на користь Шора.
За даними СІБ, увечері 18 березня, за день до винесення вироку, Нестеровський прибув до посольства Росії у Кишиневі. Вранці наступного дня його перевезли до Придністров’я машиною з дипломатичними номерами. Російські ЗМІ повідомили, що він одержав громадянство РФ.
Росія, у відповідь на висилку з Молдови, російських дипломатів оголосила персонами нон грата трьох співробітників посольства Молдови в Москві. У МЗС РФ при цьому відкинули звинувачення у втручанні у внутрішні справи Молдови.
