Словаччина бойкотувала декларацію про повернення українських дітей і відновила аташе з Росією, Мадяр розблоковує переговори, а Румунія п’ять місяців без уряду — важливе у сусідів за тиждень
11 Жовтня, 2026
Перший саміт «Карпатської ініціативи» в Україні 18–20 вересня виявив аутсайдерів регіональної співпраці. Фіцо, прибуття якого особисто анонсував Дональд Туск, скасував візит за кілька годин через «погіршення здоров’я», після заяви, що «не хоче, щоб у Словаччину прийшла війна через якусь статтю 5 НАТО». Угорщина виявилась ще красномовнішою: єдина з учасників не прислала навіть міністра, лише заступника посла.
Тим часом у Словаччині запобігли підпалу заводу Skyeton під Пряшевом, де виробляють дрони Raybird для України. Ціль заздалегідь «засвітив» місцевий проросійський син ексміністра внутрішніх справ, назвавши завод «законною ціллю». У Придністров’ї 20 вересня відкрили 17 виборчих дільниць для Держдуми Росії — всупереч ноті протесту Кишинева.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 14 по 20 вересня 2026 року.
Мадяр шукає примирення з Хорватією, адже американські санкції за російську нафту можуть торкнутись Угорщини
На початку вересня прем’єр Угорщини Пийтер Мадяр зустрівся з хорватським прем’єром Андреєм Пленковичем і пообіцяв «нову главу» у двосторонніх відносинах, що залишалися напруженими більш як десятиліття через суперечку навколо енергетичної компанії INA — 49% якої угорська MOL купила в 2009 році. Хорватські суди засудили керівника MOL Гернаді за хабар, а нещодавно міжнародний ордер на його арешт продовжили до 2031 року. У нових реаліях Угорщина опинилась під тиском позбутися російського палива до жовтня 2027-го, а хорватська LNG-інфраструктура стає для неї критичною альтернативою.
Водночас у США законопроект покійного сенатора Ліндсі Грема про тарифи до 100% для країн, що залишаються великими покупцями російських нафти і газу, пройшов Конгрес і чекає підпису Дональда Трампа. Угорщина ж посідає п’яте місце у світі серед покупців російської нафти, тож залишається під можливим тиском санкцій.
Фіцо «захворів» напередодні візиту в Україну після заяви, що не хоче воювати з Росією через Статтю 5 НАТО
18–20 вересня в Івано-Франківській області відбувся перший саміт «Карпатська ініціатива» — новий формат «Карпатської вісімки», до якого увійшли Україна, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина, Сербія та ЄС. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, прибуття якого анонсував навіть його польський колега Дональд Туск, в останній момент 18 вересня скасував візит. Офіційна причина за словацьким агентством TASR: погіршення стану здоров’я, тож Словаччину представляв міністр внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток.
Напередодні Фіцо публічно заявив, що «не хоче, щоб у Словаччину прийшла війна через “якусь статтю 5” НАТО». За його словами, «Захід понад чотири роки марно підливав олію у вогонь в Україні». Потім словацький прем’єр запевнив, що Словаччина не буде брати участь у такому «конфлікті» та за його урядування «ніхто під вигаданим приводом не вижене словацьких солдатів за межі території Словаччини, щоб вони воювали проти Росії чи іншої країни».
Минулого ж тижня Словаччина вдруге поспіль блокувала продовження персональних санкцій ЄС проти Росії через російських олігархів Фрідмана та Усманова.
Угорщина бойкотувала Карпатський саміт і відмовила спікеру України у зустрічі
18 вересня на Івано-Франківщині відбувся перший саміт «Карпатської ініціативи» і Угорщина стала єдиною із заявлених країн, яка не прислала навіть міністра, лише заступника посла. До того угорська спікерка парламенту Агнеш Форштоффер відмовилася зустрітися з українським колегою Русланом Стефанчуком. Це попри те, що за два дні до його приїзду до Будапешта Рада ухвалила резолюцію, яка засудила радянські депортації угорців («малий робот»). У Пийтера Мадяра до останнього не відповідали Києву на запрошення до Карпатського саміту, а потім прем’єр оприлюднив розклад поїздки Угорщиною, що унеможливлювала приїзд.
Колеги із «Європейської правди» зафіксували системність у ставленні пийтера Мадяра до відносин з Україною, адже Володимир Зеленський двічі зустрічався з Мадяром на полях самітів ЄС і НАТО, однак без результату. Контрпропозиції Києва на зустріч найвищого рівня (Будапешт, Брюссель, Львів замість запропонованого Мадяром Берегова) отримували відмови. Другий та третій кластери залишаються заблокованими Угорщиною попри те, що Україна виконує узгоджений графік законодавства про меншини й передала у вересні проєкт Єврокомісії та угорській стороні. Журналісти констатують, що «навіть втративши владу, команда Орбана таким чином продовжує зривати нормалізацію відносин», а Пийтер Мадяр несе за це особисту відповідальність.
Гібридні атаки на сусідів України: у Словаччині запобігли підпалу дронового заводу
25 серпня словацька поліція та розвідка запобігли підпалу заводу української компанії Skyeton під Пряшевом, яка виробляє розвідувальні дрони Raybird із радіусом дії до 2500 км. За підготовку теракту затримали чотирьох пов’язаних осіб: двох громадян Латвії та двох громадян України, у яких вилучили саморобний напалм, план і камеру.
Завод заздалегідь «засвітив» словацький актор, відомий поширювач проросійського контенту та син ексміністра внутрішніх справ Словаччини Андрей Палко. У липні він зняв відео просто з-під прохідної і назвав підприємство «законною ціллю російської армії в Словаччині». Міністр внутрішніх справ Словаччини Матуш Шутай Ешток після інциденту визнав, що Словаччина опинилася в центрі гібридних атак, зокрема тих, що здійснюються з боку Російської Федерації.
Кабмін доручив у жовтні запустити КПП «Біла Церква — Сігету-Мармацієй» на тимчасовій інфраструктурі
17 вересня Кабмін постановив відкрити КПП «Біла Церква — Сігету-Мармацієй» в тимчасовому режимі. Водночас на рпактиці запрацювати новий пункт пропуску зможе тільки на початку жовтня. Він працюватиме цілодобово, для легкових авто до 3,5 тонни. Держприкордонслужбі та митниці доручено забезпечити функціонування підрозділів на новому КПП.
Паралельно Україна та Румунія домовились про наступні кроки у прикордонній співпраці: відкрити КПП «Хижа — Тарна Маре» до кінця 2026 року та «Яблунівка — Ремети» — до кінця 2027-го. На перспективу під час форуму обговорювали спільну заявку до Світового банку на залізничну інфраструктуру по обидва боки кордону. Держсекретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонел Скріоштяну заявив про готовність лобіювати цей проєкт на рівні Бухареста.
Президент Румунії заявив про пріоритет захисту прав етнічних румунів України
Президент Румунії Нікушор Дан у неділю, після участі у саміті «Карпатської ініціативи», заявив, що поспілкувався з румунами із Закарпаття, яких запевнив, що «захист їхніх прав є абсолютним пріоритетом румунської держави».
«Ми продовжуємо будувати міцні економічні партнерства в регіоні, не забуваючи про наш моральний обов’язок перед румунами за кордоном», – наголосив Дан.
Раніше він також заявив, що «карпатські країни повинні краще співпрацювати у будівництві доріг та прикордонних переходів, зміцненні енергетичних зв’язків, розвитку туризму та економічного й культурного обміну, захисту природи та залученні інвестицій».
Також Дан запевнив, що Румунія готова запропонувати привабливе середовище для інвестицій, використовуючи стратегічне положення порту Констанца, дорожню інфраструктуру, яка стрімко розвивається та великий потенціал у провідних галузях, таких як оборонна промисловість, технології та ядерна енергетика.
У Придністров’ї відкрили дільниці для виборів до Держдуми Росії всупереч протесту Кишинева
20 вересня в Придністров’ї, всупереч ноті протесту МЗС Молдови, відкрилися 17 виборчих дільниць для голосування у Держдуму Росії. До 12:00 проголосували понад 21 тисяча осіб, серед яких невизнаний керівник регіону Вадим Красносільський.
Єдина офіційно погоджена з Кишиневом дільниця ж знаходиться в самому посольстві Росії в молдовській столиці. У МЗС Молдови ще 3 вересня заявили, що «будь-яка дільниця, відкрита без згоди конституційної влади Молдови, — недружній крок». У Москві ж відповіли, що громадяни Росії в Придністров’ї мають право голосу.
Крім того Красносільський заявив, що до наступних виборів кількість власників російських паспортів у Придністров’ї зросте, зокрема завдяки путінському указу про спрощене громадянство.
