Угорщина планує україноскептичний блок з Чехією та Словаччиною
28 Жовтня, 2025
Російська «фабрика фейків» працює на повну потужність: від постановочного відео з «угорськими сепаратистами» на Закарпатті до масштабної кампанії «Матрьошка» в Молдові напередодні парламентських виборів. Тим часом ЄС готується до можливого позбавлення Угорщини права голосу за статтею 7 Договору про ЄС, та чи допоможе це євроінтеграції України? А також чому Румунія планує розсекретити поставки озброєння для України, чи надасть нові установки Patriot, як словаки прагнуть розвивати водневу авіацію та до чого тут Закарпаття.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 21 по 27 липня 2025 року.
Хвиля антиугорської дезінформації на Закарпатті
Смерть призваного по мобілізації етнічного угорця на Закарпатті стала лише однією точкою нової хвилі антиукраїнської кампанії з використанням теми етнічних угорців. В минулому дайджесті ми розповідали також про походження антиугорських написів на стінах греко-католицького храму в селі Паладь-Комарівці та спробу його підпалу. Також в соцмережах з’явилось відео, на якому троє чоловіків у масках, стоячи перед угорським прапором, закликають закарпатських угорців, яких вони називають «співвітчизниками», робити коктейлі Молотова, підпалювати українські державні будівлі, зокрема ТЦК та СП, та вимагати возз’єднання Закарпаття з Угорщиною.
Відео вперше оприлюднив 21 червня проросійський Telegram-канал «Отряд Ковпака», який має 140 000 підписників. За дослідженням українського проєкту «По той бік новин», аноніми в кадрі намагаються говорити літературною українською, щоправда, з легким російським акцентом. У їхній мові немає ані натяку на закарпатську говірку, яку можна масово почути в цьому регіоні України. Угорською мовою не прозвучало жодного слова, чоловіки є росіянами за акцентом.
Канал, на якому було опубліковано відео, пов’язаний з мережею кремлівського ідеолога Олександра Дугіна, і раніше його викривали на поширенні фейкових новин. Відео не поширилося в угорськомовних медіа, але його підхопили в Польщі через кілька днів, після того, як ним поділився проросійський польський політик Пйотр Панасюк. Детальніше — у дослідженні Сабольча Паньї на VSquare.
Чи допоможе Україні позбавлення Угорщини права голосу в ЄС
Данія, що з 1 липня головує в Раді ЄС, пропонує пришвидшити санкційну процедуру за статтею 7 Договору про ЄС проти Угорщини — вперше за сім років безрезультатного процесу. Цей механізм дозволяє позбавити країну права голосу за систематичне порушення верховенства права. Однак рішення ризикує підлити олії у вогонь виборчої кампанії провладної партії Fidesz перед виборами в Угорщині у квітні 2026 року.
На тлі падіння рейтингів партії Віктора Орбана та стрімкого зростання опозиційної партії Tisza Пийтера Мадяра, Орбан знову грає на темі суверенітету, змальовуючи свого головного конкурента як маріонетку Брюсселя і Володимира Зеленського. Головна мішень Орбана при цьому — потенційний вступ України до ЄС. Хоча Україна вже пішла на поступки у мовному законодавстві, угорський уряд блокує навіть перші кроки переговорів, лякаючи «імпортом війни» до Угорщини, загрозою для угорської економіки та «українською мафією».
Однак, на думку постдокторантки юридичного факультету Карлового університету Беа Бако, продовження процедури позбавлення голосу Угорщини саме зараз може зіграти Орбану на руку: він отримає аргументи, що Брюссель карає Угорщину не за корупцію, а за спротив вступу України. Тим часом шанси завершити трирівневу процедуру статті 7 до квітня мізерні. ЄС, вочевидь, варто почекати 9 місяців — і, можливо, новий уряд сам зніме проблему угорського вето. Детальніше про процедуру застосування статті 7 у матеріалі для Birn.
Словаччина розвиватиме водневу авіацію, ймовірно за допомогою Закарпаття
Інженери на сході Словаччини працюють над водневим літаком вертикального зльоту та посадки (VTOL). Проєкт H2 VTOL компанії Tomark Proton отримав €64,8 млн фінансування від ЄС і триватиме шість років. Він має стати екологічною альтернативою гвинтокрилам та сприяти розвитку сталого міського транспорту.
Ініціатива охоплює не лише авіацію, а й створення інфраструктури: виробництво «зеленого» водню, легких паливних баків та транспортних рішень на його основі. До проєкту вже долучилися міжнародні гравці, зокрема BMW і HDF Energy.
Очікується, що проєкт створить до 5 000 непрямих робочих місць, 16 наукових посад і 20 нових патентів. Словаччина позиціонує себе як один із лідерів майбутнього низьковуглецевої мобільності у Європі.
Варто додати, що на Закарпатті планують запустити завод з виробництва відновлюваного водню з початковою електролізною потужністю 100 МВт. Мета будівництва якраз і є виробництво відновлюваної електроенергії та «зеленого» водню та його експорт до Словаччини. Для цього планують провести реконструкцію трубопроводу, який з’єднує Україну зі Словаччиною, Чехією, Австрією та Німеччиною, яким водень транспортуватиметься до сталеливарного заводу у Кошице. Запустити першу чергу планували протягом 2 років з дати запуску проєкту, тобто кінця 2025 року.
Наразі компанія проводить вимірювання вітрових умов у горах Закарпаття. Більше про проєкт водневих гелікоптерів — у повідомленні TASR.
Лідера чеських ультраправих можуть засудити через агресивну рекламу
Чеська прокуратура розглядає справу проти лідера ультраправої проросійської партії «Свобода та пряма демократія» (SPD) Томіо Окамури через агресивну передвиборчу агітацію. Поліція завершила розслідування й передала справу до прокуратури з пропозицією висунути обвинувачення. Якщо суд визнає Окамуру винним, йому загрожує до 3 років ув’язнення.
Справу правоохоронці відкрили через плакати його партії, на яких критикувалась міграційна політика ЄС. Один із білбордів зображував темношкірого чоловіка з ножем і гаслом про «імпортованих хірургів», інший — двох ромських хлопців, які палять. Обидва зображення були створені за допомогою ШІ.
На тлі зростання популярності Окамури перед жовтневими виборами у Чехії, його союзники зареєстрували нову партію з його іменем — SPDTO. Сам політик заявив, що це відповідь на політичне переслідування, хоча формально дистанціювався від планів новоствореного руху. Більше — у статті чеського видання Seznam.
Patriot для України та вплив Росії на вибори: про що заявив президент Румунії
Президент Румунії Нікушор Дан заявив у п’ятницю в Зальцбурзі, що Румунія продовжуватиме підтримувати Україну, зокрема у військовій сфері. Однак, за його словами, наразі не обговорювалося, чи пожертвує Румунія Україні ще одну систему Patriot.
«Щодо підтримки України Румунією, вона продовжуватиметься, зокрема у військовій сфері, але система Patriot наразі не обговорювалася», – сказав Нікушор Дан на спільній прес-конференції з президентом Австрії Александером Ван дер Белленом.
Крім того, він розповів про «сильну підозру» щодо втручання Росії у президентські вибори в Румунії у листопаді минулого року, а також у травневі вибори. За словами румунського президента, перед виборами була створена мережа сайтів з привабливим контентом — від спорту до здоров’я, езотерики. І у виборчому контексті ці сайти діяли в одному напрямку. Також він розповів про існування агресивних дезінформаційних кампаній як у листопаді 2024 року, так і в травні 2025 року.
«… є сильна підозра, що це втручання держави, якою може бути лише Росія, особливо враховуючи, що ми бачимо, що це відбувається в кількох місцях Європи. Тож це частина цього втручання, а по-друге, ми бачили їх у листопаді та травні, агресивні дезінформаційні кампанії, оплачені великими грошима в соціальних мережах», – зазначив Нікушор Дан.
Більше про заяви президента Румунії — у матеріалі Digi24.
Румунія може розсекретити поставки зброї Україні через російські маніпуляції
Міністр оборони Румунії Лівіу-Йонуц Моштяну (Ionuț Moșteanu) заявив його країна може змінити підхід до засекреченості військових поставок Україні. За його словами, приховування інформації про обсяги поставок грає на руку російській пропаганді. Відсутність відкритих даних дозволяє Кремлю просувати тези про те, що політики «продають країну», тоді як населення про це нічого не знає. Румунія з початку повномасштабного вторгнення передала ЗСУ значні обсяги озброєння радянського зразка, але офіційно оприлюднила лише поставку ЗРК Patriot, хоча маркування боєприпасів заводу Cugir і так видавало румунське походження.
Крім того політика приховування деталей військової допомоги відрізає Румунії можливості отримати компенсацію в рамках запроваджених Німеччиною «кільцевих обмінів», коли країни-донори отримують нову техніку замість переданої Україні застарілої. Позитивний досвід Румунія має із переданою Україні системою Patriot, за яку вона отримає сучасну ППО з новітньою РЛС кругового огляду. На противагу президенту Дану, Моштяну підкреслив, що нова партія техніки відправиться в Україну «зовсім скоро», сигналізуючи про продовження військової підтримки.
Румунські чиновники вважають, що оприлюднення реальних обсягів переданого озброєння може підвищити рівень підтримки Румунії серед українців та спростувати звинувачення у недостатній допомозі. Більше про румунське озброєння для України – у статті Defense Romania.
Російська пропаганда заполонила Молдову напередодні виборів
Перед парламентськими виборами у вересні 2025 року Молдова стала головною мішенню масштабної проросійської дезінформаційної кампанії «Матрьошка». За даними дослідження NewsGuard, лише з квітня по червень поширено щонайменше 39 фейкових сюжетів, які дискредитують президентку Маю Санду та її проєвропейську партію. Раніше таких атак не фіксували. Ми детально писали про цю дезінформаційну мережу в матеріалі ПМР, Гагаузія та російська «Матрьошка»: що може вплинути на євроінтеграцію Молдови.
Кампанія «Матрьошка» видає фейки за сюжети відомих ЗМІ — BBC, Euronews, The Economist — і просуває наративи про корупцію, наркозалежність Санду та фальсифікації на виборах. Один з фейків стверджував, що 42% голосів діаспори на президентських виборах 2024 року було подано від імені померлих. Псевдоджерелом названо Bellingcat, хоча таких звітів не існує.
До кампанії долучено мережу «Pravda» з осередком у Москві, яка транслює фейки кількома мовами. Для імітації достовірності використовують логотипи авторитетних організацій, як-от Американська психологічна асоціація. Алгоритми штучного інтелекту, зокрема ChatGPT, іноді цитують ці фальшиві джерела, якщо ті оформлені професійно. Детальніше — у публікації французького видання 20Minutes.
Єврокомісія не переглядатиме текст торгівельної угоди з Україною попри тиск сусідніх країн
Речник Єврокомісії Олоф Гілл 24 липня заявив, що Брюссель не планує вносити зміни до тексту торгівельної угоди, попри тиск п’яти держав-членів.
«Голосування відбудеться за узгодженим текстом, його не буде повторно відкрито для редагування», – підкреслив представник Єврокомісії.
Водночас точна дата голосування в Раді ЄС залишається невизначеною, що свідчить про складнощі у досягненні консенсусу серед 27 країн-членів.
Раніше Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія висловили незадоволення новою торгівельною угодою України з ЄС на засіданні Ради ЄС із сільського господарства. Країни вважають, що угода на базі поглибленої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка має замінити «торгівельний безвіз», що завершився 5 червня, може дестабілізувати європейський ринок агропродукції. Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен визнав наявність «різних поглядів» на угоду, але наголосив, що документ відповідає інтересам європейських фермерів.
Конфлікт навколо нової угоди відображає зростаючу напруженість між загальноєвропейськими зобов’язаннями підтримки України та національними економічними інтересами аграрних країн Центрально-Східної Європи. Наполягання п’яти країн на коригуванні вже узгодженого тексту створює прецедент, коли регіональні інтереси можуть заблокувати стратегічні рішення ЄС щодо України в критичний момент війни. Детальніше щодо торгівельної угоди — у матеріалі Укрінформ.
