В Ужгороді на українсько-угорській конференції говоритимуть про пам’ять, війну та Голокост
11 Грудня, 2024
У Румунії лідерство в президентських перегонах здобуває неочікуваний кандидат, Угорщина готова позбутись впливу Росії за рахунок коштів ЄС, а Чехія не планує просити для себе виняток із санкцій на транзит російських енергоресурсів. Угорщина та Словаччина виступили проти дозволу Україні бити ракетами далекого ураження по території Росії, а Єврокомісія критикує Орбана за самодіяльність щодо рішень Міжнародного кримінального суду.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 18 по 24 листопада.
Несподіваний лідер президентських виборів у Румунії
Згідно з даними, опублікованими в режимі реального часу на сайті з моніторингу результатів виборів, позапартійний кандидат Келін Джорджеску (Călin Georgescu) займає перше місце в уподобаннях електорату – 22,93%. За ним у другий тур президентських виборів виходить кандидатка від «Союзу порятунку Румунії», USR Елена Ласконі з 19,16% голосів. Вона за кількістю голосів зрівнялась із провладним кандидатом Марчелом Чолаку. Замикає четвірку лідерів з найбільшими відсотками підтримки лідер «Альянсу єдності Румунії» Джордже Сіміон – 13,86%.
З неочікувано низьким результатом за ними йдуть Ніколає Чуке та Мірча Джоане.
Найбільшим здивуванням міжнародної преси стало лідерство Келіна Джорджеску правого румунського політика, який був членом «Альянсу єдності Румунії» (AUR). Він вийшов з партії у 2022 році після того, як високопоставлені члени AUR заявили, що його проросійська та антинатівська позиція завдала шкоди іміджу партії.
Джорджеску також заявляв, що не має підтримки з боку Росії, але відчуває близькість до її культури. Він назвав Путіна «людиною, яка любить свою країну», що захоплюється Угорщиною, оскільки вона вміє вести переговори на міжнародному рівні.
Угорщина готова відмовитися від російської нафти, але за певну ціну
Виконавчий віце-президент зі стратегічних операцій у групі MOL Дьордь Бача заявив, що нафтогазовий гігант готовий диверсифікувати свої постачання до неофіційного кінцевого терміну ЄС для припинення закупівель російської нафти у 2027 році. Варто зазначити, що MOL керує єдиним в Угорщині нафтопереробним заводом, який імпортує російську сиру нафту.
За словами Бача, Угорщина готова позбутися російської нафтової залежності, якщо Європейський Союз допоможе фінансувати її перехід до інших імпортерів.
Враховуючи пов’язані технологічні проблеми та вартість адаптації нафтопереробних заводів MOL для перероблення інших типів сирої нафти в «500 мільйонів доларів» ЄС, за словами представника MOL, має допомогти «кількома сотнями мільйонів».
MOL також має нафтопереробні заводи з переробки російської сирої нафти в Словаччині.
Віце-президентка Єврокомісії дорікнула Орбану про Нетаньяху
Віктор Орбан оголосив в ефірі Kossuth Radio, що запросить прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху і гарантує, що виданий на його арешт ордер Міжнародного кримінального суду «не матиме чинності» в Угорщині. Він і так вважає вирок «нечувано нахабним і цинічним».
У відповідь на заяву Орбана віце-президентка Єврокомісії Віра Йоурова заявила, що «всі члени Європейського Союзу підпорядковуються однаковим міжнародним законам, включаючи закони міжнародних установ». Угорщина є підписантом, тому є частиною Міжнародного кримінального суду, і відповідальні політики усвідомлюють свої міжнародні зобов’язання.
За словами Йоурової, якщо Угорщина не заарештує Нетаньяху, то порушить угоду, що кине погане світло на імідж країни та може потягнути за собою судовий позов.
Словацькі та угорські політики розкритикували дозвіл на використання Україною американських ракет вглиб Росії
Лідери Словаччини та Угорщини рішуче засудили рішення президента США Джо Байдена дозволити Україні вражати цілі всередині Росії за допомогою поставлених США ракет більшої дальності.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що рішення було прийнято «з чіткою метою повністю зірвати або відкласти мирні переговори».
«Це безпрецедентна ескалація напруженості», – сказав він. «Це рішення руйнує будь-яку надію на початок будь-яких мирних переговорів і припинення взаємного вбивства слов’ян в Україні».
Фіцо сказав, що доручив своєму міністру закордонних справ Юраю Бланару та міністру оборони Роберту Каліняку протестувати проти рішення США на будь-якому міжнародному форумі.
Міністр закордонних справ Угорщини Пийтер Сіярто також виступив проти цього рішення, заявивши, що цей крок може сприяти ескалації війни та загрожувати спалахом глобального конфлікту.
«Це дуже небезпечна ідея, з якою існує надзвичайно серйозна небезпека подальшої ескалації війни», — сказав Сійярто. «Це явно наблизило б реальну загрозу Третьої світової війни».
Словаки мітингували проти популізму Фіцо в річницю падіння комуністичної системи
17 листопада тисячі протестувальників зібралися в Братиславі, щоб виступити проти політики популістського прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Мітинг організували на 35-ту річницю початку «оксамитової революції», яка поклала кінець десятиліттям комуністичного правління в колишній Чехословаччині.
Протест об’єднав опозицію, включаючи ліберальну Прогресивну Словаччину, пробізнесову «Свободу та солідарність» і консервативних християнських демократів, які всі вважають, що Фіцо є загрозою для демократії.
Чехія не домагатиметься подальшого звільнення від санкцій на імпорт російської нафти
Чехія не буде вимагати продовження свого виключення із заборони ЄС на імпорт російських нафтопродуктів. Це підтвердили у Міністерстві промисловості та торгівлі Чехії.
Термін дії виключення, наданого в рамках санкцій ЄС проти Росії за її агресію в Україні, закінчується 5 грудня. Подібні винятки також надано Словаччині та Угорщині.
«У контексті поточної ситуації та кроків, які Чеська Республіка вживає для забезпечення незалежності від імпорту російської нафти, країна не бачить причин для продовження звільнення», — сказав у п’ятницю Чеському інформаційному агентству Марек Вошахлік, речник міністерства.
Щоб зменшити залежність від російської нафти, Чехія планує розширити потужності Трансальпійського трубопроводу (TAL). З наступного року нафтопровід подвоїть свою потужність, доставляючи в країну до восьми мільйонів тонн нафти на рік. Однак що стосується імпорту газу з Росії, Чехія показує значне зростання за останні тижні.
Більша частина газу цьогоріч до Чехії надходила з Німеччини, але в листопаді понад 95% поставок припало на Словаччину. За словами експертів, цей маршрут використовується переважно для транспортування російського газу. Така тенденція виникла через нижчу ринкову ціну на російський газ, оскільки плата за транзит здорожчує імпорт через Німеччину. Однак Чехія закликала Німеччину скасувати митні платежі з початку наступного року, після чого очікується, що імпорт з Німеччини знову зросте.
