«Диверсифікація енергоресурсів – божевілля»: глава МЗС Угорщини у Москві розкритикував план енергонезалежності ЄС

Міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Пийтер Сіярто здійснив 13-й з моменту повномасштабного вторгнення в Україну візит до Росії, де 15 жовтня відвідав енергетичну конференцію. Під час заходу він різко розкритикував спроби ЄС поетапно відмовитися від викопного палива.

Європейська комісія негайно відреагувала на цей візит, заявивши, що перебування в Москві «не є правильним сигналом Путіну, оскільки час і контекст мають значення». Представниця ЄК Анітта Хіппер (Anitta Hipper) підкреслила, що будь-які двосторонні контакти країн-членів повинні відповідати позиції та політиці ЄС, особливо коли блок скорочує відносини з Москвою до мінімуму.

Сіярто в Москві заявив, що Брюссель хоче змусити Угорщину ліквідувати один з двох нафтопроводів в ім’я диверсифікації:

«Як ліквідація одного трубопроводу може називатися диверсифікацією? Як один трубопровід може вважатися безпечнішим за два? Це божевілля, повна нелогічність».

Угорщина досі імпортує значну частину викопного палива з Росії, тоді як план REpowerEU ЄС передбачає поетапне припинення всього імпорту з Росії до 2027 року, що також скоротить імпорт нафти Угорщиною через нафтопровід «Дружба».

Одним з альтернативних шляхів постачання є трубопровід «Адрія», через який можна транспортувати нафту до Угорщини з боку Хорватії. Про це заявляв і генеральний директор MOL. Жолт Ернаді, зазначивши: «те, що у нас тут був нафтопровід «Адрія», означало, що ми завжди купували найдешевшу нафту з Росії, бо знали, що в будь-який момент можемо привезти альтернативу». Однак, за словами угорського уряду, альтернативний нафтопровід з Хорватії (Adria) недостатній для потреб країни без виходу до моря.

ЄК нагадала, що наразі готує 19-й пакет санкцій проти Росії, включаючи повну заборону на імпорт СПГ та санкції проти двох великих російських нафтових компаній — «Роснефть» та «Газпром нефть». Позиція Угорщини, яка продовжує підтримувати енергетичні зв’язки з Москвою попри війну в Україні, залишається джерелом напруги всередині ЄС та демонструє розкол між країнами-членами щодо санкційної політики.

Infopost.Media
Титульне фото: AP Photo