Молдова офіційно розпочала процес виходу з СНД
20 Січня, 2026
Наприкінці липня командир «Грузинського легіону» Мамука Мамулашвілі, якого словацькі лідери звинуватили у підготовці збройного перевороту, відвідав центральний парк Братислави. При цьому парк знаходиться неподалік будівлі уряду, яку прем’єр-міністр Роберт Фіцо в січні назвав потенційною ціллю «таких людей як він» у сценарії державного перевороту.
Відео прогулянки та спілкування з Мамулашвілі опублікував словацький військовий кореспондент Томаш Форро. Це відео спричинило бурхливе обговорення та поставило під сумнів серйозність січневих звинувачень про загрозу державного перевороту.
Січневі попередження уряду Фіцо про «державний переворот»
22 січня міністр внутрішніх справ Словаччини Матуш Шутай Ешток, посилаючись на звіт словацької служби розвідки SIS, оголосив, що країна стикається з «реальною загрозою» державного перевороту. Міністр згадав попередні анонімні погрози замінуванням, кібератаки та «іноземних інструкторів», які нібито керують вуличними протестами.
Кілька днів потому прем’єр Фіцо, у супроводі керівника SIS (спецслужба, яка займається контррозвідкою, боротьбою з кібертероризмом та організованою злочинністю) Павола Гашпара та інших високопосадовців назвав Мамуку Мамулашвілі головним організатором дестабілізації. В уряді заявили, що вже заблокували в’їзд військового командира до Словаччини. Однак жодних фотографій, перехоплень спілкування змовників чи деталей спецоперації словацька влада не навела. У інформаційному просторі циркулювали тільки повторювані твердження про змову Мамулашвілі з неназваними словацькими активістами.
Також на засіданні Радбезу йшлось про можливі зв’язки організації «Мир в Україні» (Mier na Ukrajine) зі словацькою опозицією.
За день до заяви Шутая Ештока, 21 січня, прем’єр-міністр Роберт Фіцо під час позачергового засідання Словацької національної ради, скликаного опозиційними партіями з метою висловити недовіру чинному уряду, зачитав згаданий вище нібито секретний звіт SIS. За його ініціативою формат засідання змінили на закритий і тогоденні зусилля опозиції були зведені нанівець. Після цього словацький інформаційний простір заполонили повідомлення про «Майдан», прослуховування та підготовку до дестабілізації в країні. Детальніше про це ми писали у публікації Майдан за українським сценарієм, секретний звіт SIS та чат-GPT: що відбувається в Словаччині.
До речі, тоді Головне управління розвідки Міноборони України відкинуло звинувачення політичного керівництва Словаччини у причетності військових ГУР до організації протестів у цій країні. Щодо Мамулашвілі та Грузинського національного легіону у відомстві зазначили, що в структурі ГУР немає такого підрозділу, натомість існуючий Міжнародний легіон ГУР МО не проводить жодних гібридних дій на території держав Євросоюзу, а Мамулашвілі «не є українським військовослужбовцем, не має стосунку до української розвідки, не отримує жодних завдань чи доручень ГУР МО України». Він припинив свій контракт з Міжнародним легіоном ГУР у квітні 2023 року та не поновлював його.
Реакція словацької влади на приїзд Мамулашвілі
Після появи відео візиту Мамулашвілі до Братислави словацькі правоохоронці та представники влади практично не відреагували. У Міністерство внутрішніх справ країни зазначили, що «присутність проблематичних осіб на словацькій території не означає, що поліція не здійснює за ними оперативного спостереження». У SIS відмовились коментувати ситуацію на запит словацьких ЗМІ, посилаючись на засекреченість інформації.
Шутай Ешток, який у січні стверджував, що Мамулашвілі перебуває «у списку заборонених осіб», тепер звинуватив «журналістів-активістів» у поширенні теорій змови — не пояснюючи, однак, того, як грузин міг потрапити до країни, якщо його січневі твердження були правдивими.
Використання заяв про нібито втручання у внутрішню політику та спроби дискредитувати опозицію через асоціацію з спецслужбами інших країн явище не нове. Яскравий приклад – «шпигунський та дипломатичний скандал» між Україною та Угорщиною. Політики провладної партії та наближені до угорського уряду медіа пов’язали лідера опозиційної партії Tisza Пийтера Мадяра із українськими спецслужбами. Президент Сербії Александар Вучич також неодноразово попереджав про підтримувані іноземцями спроби дестабілізації його правління. В Чорногорії гучний судовий процес проти проросійських фігур тривав роками, поки вироки не були скасовані в апеляції.
Достеменно невідомим залишається мотив словацької влади в цій ситуації — чи то неспроможність словацьких правоохоронних органів і спецслужб нейтралізувати загрози для власної державності у вигляді іноземних агентів, чи свідома маніпуляція шпигунською темою для виправдання власних силових методів та нарощування напруги всередині країни.
