Чи буде Угорщина в «Карпатській вісімці» та чому Мадяр порівняв саміт із сільським футболом

18-20 вересня в Буковелі на Івано-Франківщині відбувся перший установчий саміт «Карпатської вісімки» (C8). Це ініціатива, яку Київ просуває як нову регіональну платформу для восьми країн Карпатського регіону з сукупним ВВП понад $3,5 трлн. Присутніми на рівні лідерів виявилися Польща, Румунія, Сербія та Україна. Словаччина та Австрія були представлені нижчим рівнем, а Угорщина надіслала тимчасово повіреного у справах.

Бізнес-форум зібрав близько 500 представників компаній із країн-учасниць. За даними Forbes Ukraine, на саміті презентували майже 100 бізнес-проєктів загальним обсягом близько €40 млрд, укладено контрактів на понад €1 млрд.

«Ймовірно, не всі з них будуть реалізовані, але важливо, що цей портфель реально почав рухатися», — зазначив міністр економіки Олександр Кравченко.

Аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії (ICES) Віталій Дячук для Forbes Ukraine описує формат C8 як такий, що має два рівні. Економічний — створити макрорегіон у межах ЄС із проєктами в енергетиці, транспорті та логістиці. Однак це ціль довгострокова, адже наразі в ЄС не прослідковується політичної волі на формування ще одного макрорегіону. Політичний рівень має об’єднати країни, що прагнуть вступити до ЄС (Україна та Сербія), із тими, які мають застереження щодо розширення.

«Ініціатива C8 була запущена швидко, але практична мета все ще потребує чіткого пояснення», — констатує колишній словацький дипломат і засновник Minority Report Балаж Ярабік.

Головна структурна слабкість C8, яку фіксують експерти в статті Forbes Ukraine: ініціатива не може залежати лише від Офісу президента.

«Без інституцій C8 ризикує стати “самітом заради саміту”», — попереджає Віталій Дячук.

Відносини з Угорщиною і заява Пийтера Мадяра про «футбол у сусідньому селі»

Політичну напругу здійняла позиція угорського прем’єра щодо формату ініціативи —  він не просто не приїхав, а й публічно проілюстрував свою претензію щодо включення Угорщини нібито без її згоди.

«Привіт, ми створили футбольну команду в сусідньому селі. Ми не знайомі, але ви в ній є, і вам треба принести м’яч», — написав він в коментарі у соцмережі X.

Водночас, присутність представника Угорщини в Україні на самому саміті свідчить, що Будапешт не лише знав про захід, а й свідомо делегував офіційного представника.

Крім того, Мадяр виступив проти меморандуму між «Нафтогазом» та угорською MOL щодо будівництва нафтосховищ для України на угорській території попри те, що угода вже була підписана. Окремий болючий для української дипломатії епізод — дворазова відмова прийняти в Будапешті спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Той планував відвідати угорську столицю після ухвалення парламентом України безпрецедентної заяви із засудженням радянських репресій проти угорців Закарпаття 1944–1946 років.

Балаж Ярабік зазначає, що відмова Будапешта пов’язана з тим, що Київ досі повністю не впровадив законодавство про права меншин.

«Різка реакція Мадяра мала й внутрішньополітичну мету — допомогла протистояти атакам з боку колишнього уряду Орбана», — вважає він.

Аніта Орбан і деескалація на полях ООН

Вже після того, як конфлікт навколо «Карпатської вісімки» набрав розголосу, ситуація почала розряджатися завдяки дипломатичним каналам. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, що непорозуміння щодо «Карпатської ініціативи» вдалося врегулювати після кількох зустрічей. Вона також залишила можливість подальшої участі Угорщини у такому форматі:

«Ми з радістю беремо участь у будь-якій регіональній та двосторонній співпраці, яка відповідає інтересам Угорщини».

Водночас вона наголосила, що перед цим необхідні двосторонні консультації.

Аніта Орбан підкреслила, що «практично щодня підтримує зв’язок із заступником прем’єр-міністра України Всеволодом Ченцовим», оскільки сторони переходять до імплементації червневої угоди щодо прав угорської меншини. Це підтверджує, що найбільш конструктивна динаміка у відносинах розгортається непублічно саме по лінії МЗС і по треку Орбан–Ченцов. Ще один сигнал зацікавленості у роботі регіональної ініціативи проявив угорський бізнес, адже попри урядовий бойкот на форум приїхали представники щонайменше 19 великих угорських компаній.

InfoPost.Media
Титульне фото: president.gov.ua