Чому ультраправі захоплюють Румунію, словаки підозрюють українців у терактах, а «Газпром» тисне на Молдову – важливе у сусідів минулого тижня

Європейці зневірились у США, Румунія опинилась перед екзистенційним вибором, словацькі спецслужби підозрюють українців у плануванні терактів, а «Газпром» тисне на Молдову за «історичні борги».

Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 25 листопада по 1 грудня.

Європейці хочуть скоротити залежність від США та розчаровані в союзнику

Громадяни країн ЄС дедалі більше скептично ставляться до США і вважають, що блоку час проводити власну зовнішню політику та зменшити зв’язки з Вашингтоном. Згідно з опитуванням фонду Bertelsmann Stiftung, яке охопило понад 26 000 людей у ​​27 країнах-членах ЄС, усе більше громадян ЄС дистанціюється від США.

Близько 49% вважають, що Вашингтон більше не є їхнім найважливішим союзником, натомість віддають перевагу іншим країнам, таким як Велика Британія (13%) або навіть Китай (10%).

За винятком Польщі, більшість (63%) європейців вважають, що ЄС має скоротити співпрацю зі США та йти незалежним шляхом. Ця думка особливо сильна у зовнішній політиці, де 73% респондентів хочуть, щоб ЄС брав більш активну роль.

У відповідь на питання про найбільші загрози для ЄС чверть із опитаних (25%) вважають, що неспроможність забезпечити кордони є найбільшою загрозою для миру в Європі, за нею йдуть тероризм (21%), кібератаки (19%), напад іноземного агресора (18%) та організована злочинність (17%).

Чому вибори у Румунії є попередженням для Центральної Європи

Найбільшим здивуванням суспільства минулого тижня стало лідерство у першому турі президентських виборів Келіна Джорджеску — правого румунського політика, який відкрито вихваляв російського президента Владіміра Путіна, висловлював захоплення фашистськими лідерами Румунії часів війни, ставив під сумнів допомогу ЄС і НАТО Україні й присутність військових баз США в Румунії. Такий результат підкреслює зростання популярності ультраправих політиків у Центральній Європі. Особливо це важливо в контексті того, що Румунія є одним з ключових для США союзників у Центральній Європі після Польщі. Крім того, НАТО будує там свою найбільшу базу.

Популізм та зневага суспільства до політичних коаліцій є ключовими факторами стрімкої популярності Джорджеску. Прихильники ультраправих розглядають такі коаліції як змову еліт, наратив, який повторюється в усьому західному світі. Такі фігури, як Дональд Трамп і Джорджеску, використовують це невдоволення, представляючи себе руйнівниками коаліцій.

Джорджеску також підтримала Румунська православна церква, особливо в сільській місцевості. Це допомогло культивувати його імідж як рятівника Румунії.

Ця комбінація факторів – політичне невдоволення, історичне невігластво, маніпуляції в соціальних мережах і слабкі інституції – характерна не тільки для Румунії. Це відображає ширший регіональний виклик для країн, які намагалися створити незалежні інститути ліберальної демократії та верховенства права з 1989 року. Ця вразливість була ще більше посилена фінансовою кризою, пандемією, а тепер і війною в Україні.

Словацькі спецслужби запідозрили українця у потенційному теракті на нафтопроводі «Дружба»

За словами міністра внутрішніх справ Словаччини Матуша Шутая Ештока, словацькі спецслужби помітили дії, які вказують на підготовку до теракту, що зачіпає критичну інфраструктуру країни.

Ешток також зазначив: за даними словацької розвідки, така ж небезпека загрожує не лише Словаччині, а й Угорщині. За його словами, існує організована група, яка може провести обстеження поблизу нафтопроводу «Дружба» для підготовки до можливого теракту. За словами голови розвідувального відомства SIS Павола Гашпара, у організованій злочинній групі мав бути громадянин України. Однак міністр внутрішніх справ зазначив, що отриманої розвідувальної інформації недостатньо для висунення звинувачень.

Нафтопровід «Дружба» був побудований в 1959-1964 роках і з’єднує Росію з Угорщиною, Словаччиною і Чехією. Останніми роками він потрапив у центр уваги, оскільки через завершення терміну угод на транзит була загроза припинення постачання енергоресурсів через нього.

Молдова готується до припинення поставок російського газу від «Газпрому»

Москва продовжить постачання газу до Придністров’я тільки після виплати Молдовою історичного боргу «Газпрому». При цьому «Газпром» попросив керівництво Moldovagaz  поговорити з українською стороною та переконати продовжити транзит газу. Однак у разі відмови України в транзиті російського газу питання постачання газу альтернативним маршрутом через Туреччину «Газпром» також пов’язує з питанням врегулювання цієї заборгованості.

Йдеться про історичний борг, накопичений правобережною Молдовою з 1994 року. За версією «Газпрому», розмір боргу — близько $709 млн, з яких $433 млн — сам борг, а решта — пеня. Кишинів заявив, що визнає борг лише за результатами незалежного аудиту за результатами якого у вересні 2023 року Молдова виявилась готова підтвердити і виплатити лише $8,6 млн.

Після того, як «Газпром» наприкінці 2022 року скоротив постачання газу до Молдови до 5,7 млн ​​кубометрів на добу, весь російський газ направляють до Придністров’я, яке за цей газ не платить. Вироблену за допомогою цього газу електроенергію закуповує Кишинів, при цьому частка придністровської електрики складає 88% від всього об’єму закупівлі.

Infopost.media