Маніфест Маї Санду
17 Січня, 2026
Не перебільшенням буде констатувати, що сьогодні Угорщина Віктора Орбана є ключовим дестабілізуючим фактором єдності в Європі. Як у ЄС загалом, так і на рівні регіональних форматів співпраці, як то Вишеградська четвірка. Це попри те, що не так давно Орбан просував ідею співпраці в Центральній Європі та розширення ЄС, що досі зафіксовано в діючій національній стратегії безпеки Угорщини.
Про те, що змінилося в стратегічному баченні Будапешта, чи відбулися якісь ідеологічні зміни в Угорщині, чи йдеться про ідеологію, так звані «культурні війни», чи глибші трансформації, та як ситуацію навколо Угорщини бачать самі угорці, — пояснив угорський аналітик Андраш Рац, який працює в ключовому німецькому аналітичному центрі з міжнародної політики DGAP (Німецька Рада з зовнішньої політики / German Council on Foreign Relations).
Цей матеріал створено командою Інституту Центральноєвропейської стратегії на основі виступу пана Раца під час дискусії «Хто ти, сусіде? Що ми знаємо і що повинні знати про країни Центральної Європи», яка була організована в рамках ініціативи Re:Open Ukraine. Первинно його було опубліковано на Європейській правді, ми ж публікуємо розширену версію з редакційними поясненнями важливих моментів.
Передусім, нинішня позиція Угорщини щодо України і не тільки — це внутрішньополітична гра. Саме внутрішня політика є пріоритетом для прем’єр-міністра Віктора Орбана.
У принципі, для кожного уряду внутрішньополітичні інтереси завжди відіграють пріоритетну роль, тут немає нічого особливого. Угорський випадок є особливим тільки в тому, що Орбан виграв парламентські вибори 2022 року саме завдяки антиукраїнській кампанії.
З того часу економіка Угорщини перебуває в дуже поганому стані, країна не має доступу до коштів Європейського Союзу, тож обіцяти виборцям більше нíчого.
Редакційне пояснення: Починаючи з 2022 року Єврокомісія заморозила близько 18-19 мільярдів євро фондів для Угорщини через систематичне порушення верховенства права. У грудні 2023 року Єврокомісія розблокувала 10 мільярдів з цієї суми, що збіглося в часі зі зняттям вето Віктора Орбана на відкриття переговорів про членство з Україною (це тоді, коли угорський лідер вийшов попити каву). Наразі в ЄС готується новий 7-річний бюджет на період 2028 – 2034, і як працюватиме механізм верховенства права у ньому наразі не відомий, і це є однією з провідних тем відносин між Будапештом та Брюсселем, а відтак і виборчої кампанії в Угорщині.
Щодо економічних та фінансових показників, то за останні 3 роки Угорщина встановила кілька антирекордів. Так, у січні 2023 року було зафіксовано найвищу інфляцію за останні 27 років — 27,5% за даними угорської статистики та 26,2% за методологією Євростата. Для порівняння за цей самий місяць (за даними Євростата): у Чехії — 19,1%, Польща — 15,9%, Словаччина — 15,1%, Німеччина — 9,2%. Ще один антирекорд в січні 2023 року було встановлено в Угорщині за ростом цін на продукти харчування: за даними Євростата інфляція склала 48,2%, що також стало найвищими показником по ЄС. Річна інфляція за 2023-й у підсумку склала загалом 17,6% (дані угорської статистики), що є найвищим показником з 1997 року. Попри те, що зараз ситуація дещо стабілізувалася, соціально-економічна ситуація в Угорщині залишається складною. Так, за даними Євростата, Угорщина мала найнижчий рівень індивідуального споживання в ЄС у 2024 році, що дало підстави окремим експертам говорити про угорців як найбідніших у ЄС.
Відтак, крім антиукраїнських настроїв немає більше нічого, на чому можна було б побудувати кампанію.
І погана новина в тому, що це не зміниться, — в найближчі 200 з гаком днів ситуація буде тільки погіршуватися, і Україна буде й далі представлена правлячим урядом причиною всіх проблем і негараздів угорців.
Чому це працює саме так, і чи розуміють це угорці?
Відповідь на це питання — у відсутності інформації про Україну та інформаційній порожнечі. А коли існує порожнеча, дуже легко заповнити її пропагандою. Це і робить успішно провладна угорська пропаганда.
Змінити це можна тільки заповнивши інформаційний простір реальними, правдивими фактами. А для цього потрібно багато часу, зусиль та громадських ініціатив. Швидкого рішення не існує.
Читай також 👇
«Пересічні угорці досі не розуміють Україну»: чому стосунки між нашими країнами напружені та що може їх поліпшити?
Якщо у квітні наступного року, коли пройдуть чергові парламентські вибори, політична ситуація в Угорщині зміниться, у чому ми не можемо наразі бути впевнені, то можна буде справді розпочати реальну роботу з пояснення України на основі фактів та правдивих даних.
До того моменту реалістичною стратегією є тільки мінімізація шкоди. Але і в цьому питанні ми маємо бути дуже реалістичними.
За недавно оприлюдненими результатами соцопитування Pew Research Center, 27% угорців бачать Україну як головну загрозою для їхньої країни. Це при тому що Росію не набагато більше, — 33% угорців.
У якомусь сенсі ця картина є дзеркальною, адже за опитуваннями половина українців вважає Угорщину скоріше недружньою державою, і понад 40% остерігається, що Угорщина прагне зробити з Україною те саме, що зробила Росія — використати права нацменшин та історичне минуле як привід для агресії та загарбання окремих територій. Очевидно, що йдеться про Закарпаття.
Редакційне пояснення: Інститут Центральноєвропейської Стратегії в партнерстві з провідними соціологічними службами України вже тривалий час перевіряє, як працює на рівні громадської думки російський наратив про те, що Угорщина має територіальні претензії до України, зокрема на Закарпаття, і шукає приводу використати тему прав угорської нацменшини для агресії. Станом на листопад 2021 року, тобто ще до російського вторгнення, 41,4% українців вважали, що підтримка Угорщиною угорської нацменшини на Закарпатті це підготовка до окупації та анексії цієї території. У лютому 2023 року так само 41,4% українців відповіли, що існує загроза з боку Угорщини, аналогічна до російської, включно з територіальними претензіями на основі спекуляцій з правами нацменшин та історією.
Я не можу давати оцінку ставленню українців до Угорщини, однак маю можливість фахово співставляти ситуацію в Угорщині та дії росіян.
Яка кінцева мета провокацій та дезінформації? Змусити швидко сформувати ваше ставлення на основі емоцій, насамперед негативних, спровокувати на швидкі дії та помилкові рішення.
Російський медіапростір, в тому числі й за кордоном, є різноманітним, маніпулятивним, але дуже розумно побудованим. Тут може бути сотня телеканалів, які звучать по-різному. Однак наратив, який вони просувають — однаковий. Російські та проросійські пропагандистські медіа в Україні десятиліття намагаються переконати, що Угорщина хоче повернути собі Закарпаття. А в Угорщині ті самі російські та проросійські канали говорять про те, що українські нацисти пригнічують угорців.
Росія намагатиметься й надалі значно погіршити ситуацію в українсько-угорських відносинах. І в цьому випадку інтереси нинішнього угорського уряду та Росії, на жаль, збігаються.
В інформаційному просторі Угорщини все простіше: всі національні телеканали, крім одного, всі національні радіо та регіональні газети контролюються урядом, і наратив у них дослівно однаковий. Якщо коротко: у всьому винна Україна, Брюссель та їхні союзники.
Централізація регіональних видань триває вже 15 років, а це пів покоління. Багато моїх студентів, віком 21-23 роки, навіть не знають, що таке вільне медіа-середовище, бо ніколи його не бачили. Тому навіть якщо відбудеться зміна політичної системи, ця медіаімперія залишиться. А для її реконструкції і трансформації медіа-простору Угорщини потрібен час. Тому масові антиукраїнські настрої будуть переважати й далі.
Через засилля пропаганди в інформаційному просторі Угорщини важко зустріти інформацію, яка не є маніпулятивною, якщо ви не шукаєте її спеціально.
Все ще вільним залишається інтернет-середовище, але воно стає дедалі більше забрудненим. Зрозумівши, що інтернет не можна монополізувати так само як телебачення чи регіональні медіа, угорський уряд створив власну мережу онлайн ресурсів різного типу і через них заполонив простір своїми наративами.
Угорщина, угорський уряд і його представники витрачають на онлайн рекламу більше грошей, ніж вся Іспанія.
Редакційне пояснення: Ця теза Андраша Раца не є перебільшенням, а є фактичним посиланням на результати дослідження, зроблене авторитетним виданням Politico за підсумками виборчої кампанії до Європейського парламенту. Згідно з ним, партія Фідес та афільовані з нею структури витратили на політичну рекламу онлайн найбільше коштів з усіх країн ЄС. Більше того, у травні 2024 року обсяги витрат Фідес та уряду Орбана на онлайн рекламу перевищували сумарні витрати на онлайн рекламу в межах усієї Іспанії. Загалом, йдеться у дослідженні, за травень 2024 року команда Орбана витратила близько 900 тисяч євро на онлайн рекламу, з них 636 тисяч на Facebook, і 230 тисяч на Google.
Щотижня угорський уряд витрачає на маніпуляційні повідомлення в інтернеті більше грошей, ніж будь-яка набагато більша європейська країна.
Угорщина перейняла систему фабрики тролів з Росії: зараз це десятки тисяч людей, які займаються тим, що заповнюють і забруднюють інтернет-простір пропагандою.
Фінансування цієї мережі — це великі гроші. І навіть якщо відбудеться зміна уряду, частина цих грошей залишиться в системі. Тож вона функціонуватиме ще дуже довго.
Кардинально змінити суспільну думку угорців можна тільки на основі їхнього особистого досвіду.
Щоб переконатись у чомусь, потрібно приїхати, подивитись на все своїми очима. Ось чому ми намагаємося допомогти багатьом угорським журналістам з незалежних ЗМІ приїхати в Україну, відвідати різні місця. Я сам регулярно перекладаю для угорських журналістів під час їхніх поїздок.
І що важливо: варто приїжджати не тільки в Закарпаття. Треба запрошувати угорців до Києва, Харкова, Дніпра, Одеси та інших відносно безпечних міст. Сюди їздять багато міжнародних журналістів, які не мають досвіду висвітлення воєн та роботи саме в окопах.
Ще краще, щоб угорські журналісти їхали якомога далі на схід. Там правда.
Відомий американський воєнний кореспондент угорського походження Роберт Капа казав: якщо ваші фотографії не достатньо хороші, то ви не були достатньо близько.
Рекомендуємо прочитати інші матеріали Ондраша Раца для нашого видання
* Текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки насамперед заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com
** Матеріал підготовлено Інститутом Центральноєвропейської стратегії за підтримки Європейського Союзу в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
