Словацький прем’єр-міністр Фіцо припустив розкол України та введення іноземних військ, Угорщина наклала чергове вето на вступ України до ЄС, російський посол у Молдові оконфузився перед збитим безпілотником, а Румунія отримала нового президента Румунії, щоправда, тимчасово.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 10 по 16 лютого 2025 року.


Роберт Фіцо заявив про неминучість втрати українських територій та іноземні війська
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо кинув виклик європейським лідерам, які розкритикували президента США Дональда Трампа за мирні переговори з Кремлем без їхнього залучення.
Фіцо поділився фото з Путіним з їхньої грудневої зустрічі в Москві в дописі на Facebook та опублікував розлогий нарис про рішення Трампа в односторонньому порядку розпочати мирні переговори з Росією – оголошення, яке приголомшило європейських союзників.
Повторюючи прокремлівські наративи, Фіцо написав, що застосування Росією військової сили було порушенням міжнародного права, але «для цього у неї були серйозні безпекові причини».
Забігаючи наперед, Фіцо передбачив, що Трамп тисне на Європу, аби вона купувала більше американського газу та нафти та різко збільшила витрати на оборону, тоді як «Україна втратить третину своєї території, свої природні ресурси, і ніколи не приєднається до НАТО, а іноземні війська будуть розміщені на її землі».

Угорський уряд наклав вето на можливість ЄС почати переговори про вступ з Україною
Посилаючись на необхідність одностайного рішення 27 країн-членів ЄС, уряд Угорщини в суботу наклав вето на відкриття Європейським Союзом перших розділів переговорів про вступ з Україною.
Міністерка юстиції України, віце-прем’єр-міністерка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина на панельній дискусії Мюнхенської конференції з питань безпеки Ukrainian Lunch у суботу заявила, що одна з країн ЄС країна заблокувала початок переговорів про вступ до ЄС «буквально вчора». Потім вона повідомила, що цією країною є Угорщина. Про це раніше повідомляв і польський портал RMF24.
Раніше на прес-конференції, присвяченій завершенню головування Угорщини в ЄС, Урсула фон дер Ляєн пообіцяла розпочати переговори про вступ України. Ці перші розділи стосуються верховенства права та адміністративних реформ, але Угорщина вимагає, щоб права меншин були включені до них.

Молдова закрила російський культурний центр через російські безпілотники на своїй території
До Міністерства закордонних справ Молдови 13 лютого викликали російського посла після того, як кілька російських військових безпілотників перетнули південний регіон Молдови в ніч з 12 на 13 лютого. Масована атака на український порт Рені на Дунаї викликала повітряну тривогу й у Румунії.
Два безпілотники розбилися на півдні Молдови, жертв немає.
МЗС викликало посла Росії Олега Озерова і передало йому уламки безпілотників з написами «Герань-2». Дипломат не визнав, що дрони належать Росії, заявивши, що доказів «недостатньо» і закликав до «подальших розслідувань».
У МЗС Молдови заявили, що уламки безпілотника є конкретним доказом порушення суверенітету, незалежності та територіальної цілісності країни. Керівництво Молдови закликало російську владу «негайно припинити ці вторгнення».
Російського посла повідомили, що російський культурний центр у Кишиневі буде закритий.

Тимчасовий президент Румунії має обґрунтувати скасування першого туру виборів
Тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан до перенесених на травень президентських виборів має обґрунтувати скасування першого туру виборів у листопаді минулого року. Очікується, що його повноваження будуть складними, враховуючи громадське невдоволення та спроби ультраправих партій повалити уряд.
Наразі влада Румунії не надала додаткових подробиць щодо скасування виборів. У своєму звіті про діяльність за 2024 рік DIICOT (Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму) нічого не згадує про вибори, лише зазначаючи, що Румунія, як і інші європейські країни, була об’єктом різноманітних «диверсійних» дій, характерних для російських методів гібридної війни.
Тим часом віце-президент США Джей Д. Венс розкритикував рішення Румунії скасувати президентські вибори. Він заявив, що рішення суду ґрунтувалося на «незначних підозрах розвідувального агентства та величезному тиску з боку її континентальних сусідів». Виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки, він назвав цей крок невиправданим і попередив про ширші наслідки для демократії в Європі.
Для довідки: Згідно з Конституцією Іліє Боложан як глава Сенату є першим у черзі на посаду тимчасового президента. Він почав виконання своїх обов’язків 12 лютого, замінивши на посаді колишнього главу держави Клауса Йоганніса, який перебував у статусі президента останні 10 років.
Водночас Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі відхилив прохання кандидата в президенти Румунії Келіна Джеорджеску призупинити рішення Конституційного суду Румунії про скасування президентських виборів у листопаді та призначити повторне голосування.