Євросоюз зіштовхнувся з категоричним вето Віктора Орбана, Чехія обрала партію старого прем’єра Бабіша, а президент Румунії підтримав відкриття перемовин про євроінтеграцію Молдови. Водночас міністр оборони Словаччини вирушив в Україну для підготовки двосторонньої зустрічі урядів, єврокомісарка з розширення відвідала школи нацменшин в Ужгороді, а в Києві обговорили роль «п’ятої колони» Кремля у Словаччині та Угорщині.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 29 вересня по 5 жовтня 2025 року.
ЄС шукає шляхи обходу угорського вето після саміту в Копенгагені
Дводенний саміт у Копенгагені завершився без прориву через політику блокування прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який відмовився зняти вето на членство України в ЄС. Це в свою чергу також заблокувало просування Молдови в переговорах. Орбан також відхилив ініціативу щодо надання Україні кредиту на €140 мільярдів коштом заморожених активів Центробанку Росії.
«Якщо ЄС вирішить забрати чиїсь гроші, ми не будемо частиною цієї угоди і не нестимемо відповідальності в майбутньому», — заявив угорський лідер.
Відсутність одностайності ускладнює і без того складну схему фінансування, оскільки без підтримки всіх 27 держав-членів Європейська комісія не зможе використати бюджет ЄС як остаточного гаранта. Спроба голови Європейської ради Антоніу Кошти змінити правила голосування та перейти до кваліфікованої більшості була швидко відхилена Орбаном зі словами: «Цей план мертвий». Комісія також намагається внести зміни до механізму продовження санкцій, щоб зробити заморожування активів більш передбачуваним, але й це також вимагає одностайності.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен відкрито висловила своє обурення позицією Орбана: «Я не дозволю одній країні, і я точно не дозволю пану Орбану приймати рішення щодо всього європейського майбутнього». Вона запропонувала Києву продовжувати технічну роботу в очікуванні зняття вето та відкриття першого кластеру переговорів про вступ («Основи»). Детальніше про результати саміту на Euronews.
Фото: Tomas Tkacik / SOPA Images / LightRocket via Getty Images
Перемога Бабіша у Чехії: яким буде новий чеський уряд
Чехія стоїть на порозі політичного розвороту: популіст Андрeй Бабіш і його партія ANO здобули перемогу на виборах 3–4 жовтня випередивши правлячу коаліцію Spolu.
Так, АNO має 34,51%, випереджаючи чинну консервативну коаліцію Spolu з 23,36%. Інша правляча правоцентристська партія, STAN, отримала 11,23%. Ліберальна партія Піратів отримала 8,97%, ультраправа SPD – 7,78%, а Мотористи/Автомобілісти – 6,77% (це остання партія, яка пройшла до чеського парламенту).
Тому новий чеський уряд формуватиметься навколо Бабіша — мільярдера і колишнього прем’єра (2017–2021 рр.). Він орієнтується на євроскептичний блок «Патріоти за Європу», але не планує ставити під сумнів членство країни в ЄС і НАТО.
У своїй програмі серед перших кроків Бабіш заявив про намір відхилити міграційний пакт ЄС і ETS2 (система «обмеження та торгівлі викидами», розроблена для скорочення викидів CO2) вже на першому засіданні уряду. Він виключив переговори з проєвропейськими партіями чинної коаліції та планує формувати однопартійний кабінет за підтримки SPD і Motoristé. Детальніше про процес та результати виборів — у текстовій трансляції Novinky.cz.
Візит міністра оборони Словаччини до Києва: готують спільне засідання урядів з Україною
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо охарактеризував поїздку міністра оборони Роберта Каліняка в Україну 5 жовтня як частину підготовки до спільного засідання урядів двох країн, яке відбудеться 17 жовтня в Міхаловце.
«Ми домовилися, що деякі міністри мають провести двосторонні зустрічі ще до засідання уряду. Я сприймаю візит віце-прем’єра як частину підготовки до уряду 17 жовтня в Міхаловце. Нічого іншого, нічого особливого», — підкреслив Фіцо на прес-конференції в Пряшеві. — «Потім відбудуться подальші зустрічі урядів у місцях, які є важливими з точки зору інвестиційного розвитку цієї країни».
Зустріч у Міхаловце має зосередитися на питаннях інвестиційного розвитку та двосторонньої співпраці між Словаччиною та Україною попри неоднозначну позицію уряду Фіцо щодо підтримки України. Детальніше про візит на Aktuality.
Фото: Administrația Prezidențială
Президент Румунії підтримав євроінтеграцію Молдови всупереч угорському вето
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що після переконливої перемоги проєвропейських сил на парламентських виборах у Молдові «технічні переговори» щодо вступу до ЄС розпочнуться «навіть якщо переговори офіційно не будуть запущені», враховуючи особливі відносини між країнами.
«Багато питань будуть обговорюватися в технічних переговорах з Молдовою, незалежно від контексту чи формального графіка», — підкреслив румунський президент, висловивши «дуже великий оптимізм» щодо вступу Молдови після проєвропейського голосування молдован попри російську дезінформаційну кампанію.
Щодо угорського вето на переговори з Україною, Дан обрав обережніший тон, вказавши на необхідність знайти «золоту середину» через «лояльну співпрацю» країн ЄС.
«Систематичне вето не означає лояльної співпраці», — заявив він.
Румунський лідер також наголосив на «незавершеній дискусії» щодо сільського господарства України, зазначивши, що значне аграрне виробництво країни «розбалансує існуючі механізми ЄС», тому Україна має отримати спеціальний статус у цьому секторі за рівних відносин у інших сферах.
Дан окреслив дилему між суверенітетом країн-членів та ефективністю прийняття рішень в ЄС:
«Коли ми говоримо про гроші, цілком законно, що країни-донори мають право голосу, а ті, що не вносять або вносять дуже мало, не повинні блокувати процес».
Загалом 10 країн ЄС є чистими донорами, тоді як 17 країн є чистими бенефіціарами. Угорщина, за даними Єврокомісії у 2023 році була четвертим за величиною чистим бенефіціаром в ЄС, отримавши €4,4 мільярда більше, ніж внесла до бюджету. Повну версію інтерв’ю президента Румунії також можна прочитати чи переглянути на Euronews.
Фото: Dumitru Doru / EPA
Молдова зберегла проєвропейську владу попри масштабне російське втручання
Партія «Дія і солідарність» (PAS) здобула значну перемогу на парламентських виборах у Молдові 28 вересня, отримавши 50,14% голосів і 55 із 101 місця в парламенті. Це дає можливість самостійно формувати уряд на наступні чотири роки. Всього п’ять партій і блоків подолали 5% прохідний бар’єр до парламенту: проросійський Патріотичний блок відстав із 24,19%, далі йдуть «Альтернатива» (7,97%), «Наша партія» (6,20%) та «Демократія вдома» (5,62%). Перемога PAS, заснованої президенткою Маєю Санду в 2016 році, відбулася на тлі спроб зірвати вибори через підкуп виборців, кібератаки та прямі погрози проєвропейському керівництву країни.
Молдовська влада стверджує, що Росія витратила понад $300 млн на втручання у вибори через мережу, пов’язану з втікачем-олігархом Іланом Шором. Так, тут затримали 70 осіб, які пройшли військову підготовку в таборах Боснії та Сербії для протистояння молдовській поліції під час протестів.
Після виборів спецслужби в Кишиневі затримали трьох осіб, які начебто планували дестабілізацію одразу після голосування, двоє з них — офіцери воєнізованих сил сепаратистського Придністров’я. У проросійських партій виявили піротехніку та займисті матеріали для розпалювання хаосу. Лідер Патріотичного блоку та екс-президент Ігор Додон закликав до «мирного протесту» перед парламентом у понеділок, заявивши: «Ми будемо захищати голос громадян». Детальніше про вибір Молдови — у статті на BalkanInsight.
Фото: Marta Kos / Facebook
Єврокомісарка з розширення Марта Кос відвідала Ужгород і закликала відкрити перший кластер переговорів для України
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час триденного візиту в Україну оголосила про завершення рекордно швидкого скринінгу українського законодавства.
«Менше ніж за один рік пройшли понад 100 тисяч сторінок законодавства. Тепер ми знаємо, що нам робити і як рухатися далі».
В Ужгороді Кос відвідала ліцеї з угорською та словацькою мовами навчання, підкресливши, що дотримання прав національних спільнот входить до першого кластеру переговорів.
«Україна вже виконала значну частину домашньої роботи. Зараз потрібно запровадити план дій щодо національних меншин, і ЄС готовий допомагати».
Єврокомісарка висловила надію, що найближчим часом Європейська Рада дасть «зелене світло» для відкриття першого кластеру переговорів.
Водночас за підсумками зустрічі Рада громадських об’єднань національних меншин України у спільній заяві відзначила інклюзивність реформ з 2022 року та активне залучення представників меншин до напрацювання Плану заходів, схваленого урядом у травні 2025 року.
«Переконані, що проведення подальших системних реформ стане реальним підтвердженням відданості України європейським стандартам», — наголосили в Раді.
У своєму зверненні Рада нацменшин закликала ЄС підтримати якнайшвидше відкриття переговорного кластеру «Основи» для продовження втілення демократичних реформ. Детальніше на Varosh та ДЕСС.
Фото: ГДІП
У Києві обговорили діяльність «п’ятої колони» Кремля у сусідніх європейських країнах
На круглому столі «”П’ята колона” кремля в Європі: форми роботи та засоби протидії», організованому Центром дослідження росії, експерти проаналізували, як Москва використовує різні наративи, в тому числі й питання національних меншин для дезінтеграції ЄС і НАТО. Аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії Віталій Дячук розповів, як російська пропаганда підсилює угорські претензії до України стосовно «утисків» національної меншини, наголосивши на необхідності розмежовувати угорське суспільство, уряд Орбана та організації меншин, які мають різні наративи.
Ексрадник Посольства України у Словаччині Дмитро Конишев звернув увагу на слабкість української взаємодії зі словацьким населенням на противагу проактивним російським силам, що майстерно впливають на віддалені регіони Словаччини.
«Нам слід проводити зустрічі не лише з проукраїнською опозицією, а й із провладними депутатами, представниками медіа, які є проросійськими. На цьому мають зосередитися Посольство України й українські громадські організації», — заявив він, наголосивши на необхідності демонструвати словакам наслідки російської агресії.
Модератор події Володимир Огризко підкреслив історичну природу російської ненависті до Заходу:
«Московія завжди намагається роз’єднати свого ворога, бо боротися поодинці значно легше. Росія не шкодує грошей на підживлення сепаратистських тенденцій».
За словами заступника виконавчого директора аналітичного центру «Українська призма» Сергія Герасимчука, «поляризація суспільства грає на користь росії — якщо держава не схилиться перед Москвою, нехай стане тягарем для Брюсселя». Детальніше про обговорення — на сайті ГДІП.
