Аналітика 01 Липня 09:25

Чехія головуватиме в ЄС: що це означає для України?

У п’ятницю, 1 липня, Чехія отримала головування в Європейському Союзі на наступні шість місяців. Основний фокус уваги країна планує зробити на Україні, яка протистоїть російським військам з лютого. Замінить Чехія в цьому статусі Францію, яка головувала у ЄС попередні півроку.

Однак перехід правлінського керма від Франції до Чехії навряд чи принесе полегшення для ЄС, адже передбачає багато зусиль щодо відвернення російської агресії впритул до кордонів ЄС.

«Це президентство розраховане не на гарну погоду, а на погані часи», – заявив AFP експерт Празької Асоціації міжнародних справ Павло Гавлічек.

Чехія, яка є членом ЄС з 2004 року, пообіцяла зосередитися переважно на допомозі Україні та наслідках війни.

Безымянный 34

Пріоритетні напрямки у головуванні Чехії

Перш за все напрямками діяльності Чехії стануть:

  • допомога у стриманні кризи біженців
  • післявоєнні зусилля з відновлення України
  • підвищення енергетичної безпеки ЄС
  • підвищення обороноздатності та економічної стійкості,
  • підвищення стійкості демократичних інституцій ЄС.

«Всі пріоритети дуже вдало обрані, і якщо нам вдасться поставити хоча б деякі з них на стіл, почати переговори з партнерами і прийняти хоча б якісь рішення, я б сказав, що ми не втратимо час даремно», – сказав Гавлічек.

Окремо наголошується на лобіюванні євроінтеграції України та вступу до ЄС західно балканських країн, які досі в черзі на отримання статусу члена Євросоюзу. Принаймні таку заяву зробив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала. За заявою політика, він спробує організувати саміт ЄС за участі президента України Володимира Зеленського. Рішення саміту, на думку Фіали, мали б стати своєрідним “планом Маршала” щодо повоєнної відбудови України. 

Однак передумовою для прийняття таких рішень є якраз закінчення бойових дій на території України, що, на думку експертів, є малоймовірним до закінчення головування Чехії в ЄС.Про це у коментарі AFP заявив політичний аналітик Іржі Пехе.

«Я думаю, що чехи просто спробують організувати саміт щодо України і… переконати інші країни продовжувати допомагати країні», – зазначив він.

Євроскептицизм та посередництво замість лідерства в ЄС

За даними соціологів, чехи є доволі яскравими євроскептиками. Так, березневе опитування, проведене агентством STEM на замовлення уряду, показало, що лише 36 відсотків з них задоволені ЄС.

Водночас правоцентристський уряд, очолюваний Петером Фіалою, має у своїх програмах менше євроскептицизму. Однак тісні зв’язки із Угорщиною та Польщею, які мають проблеми з Брюсселем через недотримання верховенства права, робить позицію Чехії менш категоричною.

Крім того, на думку  аналітика Іржі Пехе, Чехії забракне можливостей вести дебати про відновлення економіки або енергетичну безпеку. Адже сама країна зіштовхнулась із високою інфляцією, Чехія досі не приєдналася до єврозони, а в енергетичному секторі досі зав’язана на ядерну енергетику, відхід від якої лобіюють деякі члени ЄС, зокрема Німеччина.

Саме тому на Чехію чекає скоріш місія посередника між лідерами ЄС у вказаних питаннях, аніж лідерство у прийнятті відповідних рішень.

Франція та протистояння російській агресії

Чехія у статусі головування в ЄС замінила Францію, яка отримала його після Словенії з 1 січня 2022 року. При цьому основними стратегічними питанням головування Франції були:

  • питання охорони довкілля та цифровізації;
  • особлива увага була спрямована на “європейський суверенітет”;
  • захист кордонів;
  • питання оборони;
  •  оподаткування та промислову політику, оборонні питання, а також посилення ролі ЄС на світовій арені.

У підсумку піврічне головування Чехії в ЄС було спрямоване на просування об’єднаної підтримки Європейським Союзом України у протистоянні російській воєнній агресії.

Що було зроблено Францією за 6 місяців головування?

Єлисейський палац у підсумках роботи зазначив основні досягнення і більшість із них прямо пов’язані із війною Росії в Україні. Так, зокрема, йдеться про:

  • прийняття понад 7,6 мільйонів українців, які виїхали через війну до ЄС та отримали доступ до освіти, працевлаштування і соціального захисту;
  • підтримки української армії через надання безпрецедентної військової допомоги на загальну суму 2 мільярди євро;
  • підтримка української економіки через надання фінансової допомоги у розмірі майже 2 мільярдів євро. Ще 9 мільярдів євро плануються до виділення на відбудову України;
  • гуманітарну допомогу на суму 335 мільйонів євро та двостороння гуманітарна допомога від держав-членів у розмірі 1,28 мільярда євро;
  • санкції проти Росії та Білорусі;
  • конкретну підтримку судових органів України та держав-членів, а також міжнародних юрисдикцій, зокрема Міжнародного кримінального суду, у боротьбі з безкарністю за воєнні злочини, скоєні в Україні;
  • надання Україні та Молдові статусу кандидата в ЄС.

Президент України Володимир Зеленський назвав головування Франції у Євросоюзі “історичним для України та всієї Європи”.

Словенія та лобіювання євроінтеграції Західних Балкан

Друге півріччя 2021 року під головуванням Словенії у ЄС пройшло в контексті євроінтеграції  Західних Балкан. Пріоритетна увага передбачалась зміцненню стійкості Євросоюзу, його післякризовому відновленню і посиленню стратегічної автономії.

Крім того, при вступі в правління Словенія проголосила курс на зміцнення європейських цінностей, перш за все верховенства права. Тут зусиллям країни можна поставити “мінус”, оскільки в цей період загострились дебати через проблеми з верховенством права, демократією і основними свободами у Польщі та Угорщині. У підсумку угорський прем’єр Віктор Орбан навіть натякнув на можливому виході країни з Євросоюзу через “священну війну, джихад верховенства права”.

До позитивних досягнень Словенії на посту відносять проведення саміту ЄС-Західні Балкани, який відбувся у жовтні 2021 року. Проте саміт завершився без будь-яких конкретних зобов’язань щодо членства, лише було підтверджено європейську перспективу Албанії, Північної Македонії та Чорногорії.

 

InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі