ГРУ в Будапешті, AI-пропаганда та проросійські інфлюенсери: як розгортається інформаційна війна напередодні угорських виборів
10 Березня, 2026
Лютий 2026-го запам’ятається не стільки черговою атакою на українську інфраструктуру, скільки тим, як швидко технічна аварія на нафтопроводі «Дружба» після чергового обстрілу перетворилася на повноцінну дипломатичну кризу з Угорщиною та Словаччиною. Прем’єри обидвох країн Віктор Орбан і Роберт Фіцо використали цю ситуацію по максимуму — від блокування €90 млрд для України до звинувачень Києва в «нафтовому шантажі».
Як все почалося: удар по «Дружбі» та перші звинувачення
27 січня російські дрони атакували насосну станцію нафтопроводу «Дружба» біля міста Броди на Львівщині. Це вже п’ятнадцята атака на об’єкти НАК «Нафтогаз» за місяць, однак цього разу пошкодження призвели до зупинки транзиту російської нафти до Угорщини та Словаччини.
І от тут починається найцікавіше. Замість того, щоб визнати очевидне — Росія атакує критичну інфраструктуру на території України — Будапешт і Братислава одразу ж вибрали версію «політичної змови». Орбан у своєму щотижневому шоу на радіо Kossuth назвав зупинку «прямою атакою на економічний суверенітет Угорщини» та «політичним рішенням Зеленського».
Фіцо пішов далі: після розмови з українським президентом 27 лютого він заявив журналістам, що дані словацької розвідки свідчать — трубопровід начебто не пошкоджений, а Україна просто «тягне час».
Реакція двох країн була синхронною та різкою. Орбан оголосив про контрзаходи та і Угорщина з 18 лютого припинила експорт дизельного палива до України. Словаччина тпішла тим самим шляхом, а на додачу призупинила аварійні поставки електроенергії.
Але найбільше вразило інше: Будапешт заблокував виділення Україні €90 млрд кредиту ЄС, який мав стабілізувати український бюджет до квітня. Заступник міністра економіки Тарас Качка назвав це порушенням «неписаного правила джентльменів» у ЄС: якщо рішення ухвалене главами держав, технічні документи не блокуються на нижчому рівні.
Орбан також натякнув на можливість припинення постачання газу та електрики, якщо транзит не відновиться. Все це відбувається на тлі передвиборчої кампанії в Угорщині (парламентські вибори мають відбутись 12 квітня), де прем’єр звинувачує опозицію в тому, що вона «куплена українцями» для його дестабілізації.
Дипломатичний скандал та заяви Сіярто
Найгучніша сутичка розгорнулася навколо заяв міністра закордонних справ Угорщини Пийтера Сіярто. Той публічно стверджував, що під час перемовин в Києві українська сторона нібито визнала політичний характер зупинки транзиту і «вимагала зброю та гроші в обмін на нафту».
У МЗС України відреагували жорстко та назвали заяви Сіярто відвертою брехнею. Двічі за тиждень українські дипломати викликали угорського тимчасового повіреного у справах для «роз’яснень». За версією Києва, на зустрічі обговорювалися заяви Орбана про нібито плани України дестабілізувати угорську енергосистему, через що на об’єкти нібито відправили угорських військових для охорони. Україна ж, навпаки, пропонувала допомогу в захисті цих об’єктів.
Однак міністр закордонних справ Угорщини повідомив про другу зустріч інакше:
«Одного виклику на день для українців недостатньо; вони вдруге викликали нашого тимчасового повіреного у справах у Києві до МЗС України сьогодні ввечері», – заявив він у відеозверненні пізно в четвер, 26 лютого. За словами Сіярто, під час другої зустрічі було сказано те саме, що й під час першої.
Однак ситуація має і долю іронії – Сіярто практично одночасно звинуватив Україну в енергетичному шантажі та визнав, що Угорщина насправді вже отримує нафту альтернативним маршрутом через хорватський трубопровід Adria. Тобто загрози енергобезпеці немає, але риторика залишається максимально агресивною.
Альтернативи для MOL
Одним з альтернативних шляхів постачання викопного палива до Угорщини та Словаччини є трубопровід «Адрія», який пролягає від узбережжя Середземного моря в Хорватії. Ми розповідали про цей маршрут детально в матеріалі: «Дружба» під ударом: чи має Угорщина шляхи виходу з нафтової залежності від Росії.
Водночас у MOL зазвичай наводили два аргументи на користь збереження і навіть збільшення російського імпорту нафти: по-перше, начебто пропускна здатність «Адрії» недостатня для того, щоб повністю забезпечити як словацькі, так і угорські нафтопереробні заводи; по-друге, нафта, що надходить через «Адрію», була б зовсім іншого типу, ніж російська, тоді як нафтопереробні заводи MOL налаштовані на нафту марки Urals. Проте обидва аргументи при детальнішому дослідженні та за позицією хорватського оператора цього трубопроводу Janaf вони не витримували критики.
Водночас Угорщині виявилось недостатньо пропозиції Хорватії щодо поставок нафти неросійського походження. Угорська енергетична компанія MOL може ініціювати судовий процес проти Janaf, якщо та «негайно» не гарантує доступ для поставок російської нафти морем до Угорщини. У MOL стверджують, що ці поставки нафти мають бути дозволені, оскільки Janaf «давно знала», що поставки сирої нафти до Угорщини та Словаччини трубопроводом «Дружба» призупинені з 27 січня.
Уряд Хорватії заперечив, стверджуючи, що він не зобов’язаний юридично транспортувати російську нафту через «Адрію», і що санкції ЄС та США мають бути дотримані.
Ще один шлях — знову через Україну та трубопровід «Одеса-Броди» , який з’єднує південний маршрут «Дружби» з Чорним морем. Теоретично трубопровід може транспортувати до 14,5 млн тонн неросійської нафти щорічно, потенційно з Казахстану або Азербайджану. І MOL дійсно розглядала цей варіант як можливий маршрут для альтернативних поставок. Експерти зазначають, що поряд з трубопроводом «Адрія» та реверсними потоками з Чеської Республіки, Одеса-Броди є третім стратегічним маршрутом для Словаччини.
Однак навіть тут вплив Росії має вирішальне значення, адже термінали та інфраструктура трубопроводу залишаються вразливими до російських атак. Окремі ділянки трубопроводу пошкоджені, а безпечна експлуатація маршруту вимагатиме або ефективної протиповітряної оборони, або припинення війни. Тобто навіть у разі ремонту Одеса-Броди може стати лише середньостроковим та довгостроковим рішенням, а не екстреним варіантом поставок нафти.
Брюссель між Угорщиною та Україною
У складному становищі опинилася Єврокомісія. З одного боку, президентка Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва 24 лютого закликала прискорити ремонт трубопроводу. З іншого — у Брюсселі добре розуміють, що працювати під постійними російськими обстрілами трохи складніше, ніж здається з офісів у Будапешті.
Єврокомісія погодилась на інспекційну місію, щоб перевірити стан пошкоджень. Угорщина нібито готова прийняти результати цієї перевірки, але формат місії досі не визначений, а Будапешт продовжує блокувати фінансову допомогу Україні.
Водночас варто нагадати: і Угорщина, і Словаччина подали судові позови проти рішення ЄС про відмову від російських енергоносіїв до 2027 року. Тобто вони й так збиралися боротися за «право» купувати російську нафту, а зупинка «Дружби» стала ідеальним приводом для ескалації.
